• Емоційна складова якості життя пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артритом
ua До змісту Повний текст статті

Емоційна складова якості життя пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артритом

Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 7(127): 21-28. doi 10.15574/SP.2022.127.21
Богмат Л. Ф., Фадєєва А. О.
ДУ «Інститут охорони здоровя дітей та підлітків НАМН України», м. Харків

Для цитування: Богмат ЛФ, Фадєєва АО. (2022). Емоційна складова якості життя пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артритом. Сучасна педіатрія. Україна. 7(127): 2128. doi 10.15574/SP.2022.127.21.
Стаття надійшла до редакції 18.09.2022 р., прийнята до друку 15.11.2022 р.

Для кожної дитини з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА) емоційна складова якості життя (ЯЖ) піддається впливу певних факторів: субтип артриту, тривалість та активність хвороби, комплекс отримуваного лікування, фізичний стан і рівень болю, вік і стать пацієнта. Водночас важливо визначити емоційну складову в структурі показників ЯЖ дітей із різними варіантами ЮІА (полі-, оліго- та увеїт-асоційованим) та особливості психологічної адаптації їх в умовах сучасного соціуму.
Мета – визначити емоційну складову ЯЖ дітей з ЮІА та їхній емоційний стан з урахуванням варіантів перебігу захворювання, його тривалості та комплексу терапії.
Матеріали та методи. Дослідження здійснено на базі ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків, з листопада 2020 року по листопад 2021 року. Проведено оцінку активності хвороби за анкетою JADAS27, функціонального стану – за CHAQ, ЯЖ – за PedsQLTM 4.0 Generic Core Scales, емоційний стан – за шкалою Монтгомері-Асберга (MADRS) для оцінки депресії, клінічних показників. Статистичну обробку матеріалу виконано за допомогою параметричних й непараметричних методів, визначено кореляційний зв’язок, критичний рівень значущості для перевірки статистичних гіпотез при порівнянні груп прийнято за 0,05.
Результати. Обстежено 118 хворих на ЮІА, з них 47 – з поліартикулярним, 43 – з олігоартикулярним, 28 – увеїт-асоційованим варіантами. У дослідженні взяли участь 77 дівчаток і 41 хлопчик віком від 2 до 18 років (133,3±4,6 міс.). Більшість (112 пацієнтів) отримували терапію метотрексатом, 30 із них – метотрексатом у поєднанні з імунобіологічною терапією, 6 – сульфасалазином.
Загальний показник ЯЖ в групі дітей з ЮІА був на рівні 70,9±1,4 бала за останній місяць та 72,6±1,4 бала за останній тиждень без достовірної різниці, а емоційна складова по групі в цілому була достовірно вищою за останній місяць – 73,1±1,6 бала, тоді як під час перебування у стаціонарі знижувалася до 66,3±1,7 бала (р≤0,05). За результатами оцінки емоційного стану за опитувальником MADRS у дітей віком від 8 років не було депресивного епізоду – 6,02±0,72 бала.
Відсутність значущих відмінностей спостерігалася для показників ЯЖ та емоційної складової в групах із різними варіантами артриту та залежно від віку. Однак певні результати зі зниженням ЯЖ та емоційного стану відмічалися в дітей з поліартритом та увеїт-асоційованим варіантом ЮІА. Тривалість хвороби та лікування впливали на ЯЖ та емоційний стан, особливо на першому році (ЯЖ=62,5±3,8 бала за останній місяць). Кореляційні зв’язки між показниками MADRS та емоційним станом за PedsQL були непрямими та сильними як за останній тиждень, так і за останній місяць (r=-0,821; r=-0,784; р≤0,05). MADRS та загальні показники PedsQL мали також непрямі, середньої сили кореляційні зв’язки за досліджувані періоди (r=-0,558; r=-0,528; р≤0,05).
Висновки. У дітей з ЮІА на початку хвороби спостерігається зниження показників ЯЖ, у тому числі емоційної складової, залежно від варіанта перебігу ЮІА, що передбачає формування в частини з них емоційних депресивних розладів. Для дітей з поліартритом перший рік захворювання є найбільш уразливим, а для дітей з увеїт-асоційованим артритом – збільшення тривалості захворювання посилює симптоми порушень емоційного стану.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: ювенільний ідіопатичний артрит, емоційний стан, MADRS, PedsQL.
ЛІТЕРАТУРА

1. Агаєв НА, Кокун ОМ, Пішко ІО, Лозінська НС, Остапчук ВВ, Ткаченко ВВ. (2016) Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців. Київ: НДЦ ГП ЗСУ: 234.

2. Angeles-Han S, Griffin K, Harrison M, Lehman T, Leong T, Robb R et al. (2011). Development of a vision-related quality of life instrument for children ages 8-18 years for use in juvenile idiopathic arthritis-associated uveitis. Arthritis Care &Amp; Research. 63(9): 1254-1261. https://doi.org/10.1002/acr.20524; PMid:21678564 PMCid:PMC3169749

3. Джус МБ. (2019) Клініко-патогенетичне обґрунтування ведення хворих на ювенільний ревматоїдний артрит від підліткового до дорослого віку. Дис. докт. мед. наук: спец. 14.10.12. Ревматологія. Київ: 429.

4. Ethan S, Ramanan AV. (2019) Juvenile idiopathic arthritis-associated uveitis. Clinical Immunology. 211: 108322. https://doi.org/10.1016/j.clim.2019.108322; PMid:31830532

5. Fair DC, Rodriguez M, Knight AM, Rubinstein TB. (2019) Depression And Anxiety In Patients With Juvenile Idiopathic Arthritis: Current Insights And Impact On Quality Of Life. A Systematic Review. Open Access Rheumatol. 11: 237-252. https://doi.org/10.2147/OARRR.S174408; PMid:31807093 PMCid:PMC6830373

6. Hanns L, Cordingley L, Galloway J et al. (2018) Depressive symptoms, pain and disability for adolescent patients with juvenile idiopathic arthritis: results from the Childhood Arthritis Prospective Study. Rheumatology. 57(8): 1381-1389. https://doi.org/10.1093/rheumatology/key088; PMid:29697850 PMCid:PMC6055569

7. Joseph H, Nayak R, Johnson M, Christopher S, Kumar S. (2013). Quality of life of children with juvenile idiopathic arthritis and its relationship with parental stress. Indian Journal of Rheumatology. 8(2): 68-72. https://doi.org/10.1016/j.injr.2013.03.006

8. Ковальчук ТА. (2013). Якість життя дітей, що страждають на ювенільний ревматоїдний артрит, за результатами анкетування опитувальником CHQ. Современная педиатрия. 2(50): 89-94.

9. Михайлова ЕА, Проскуріна ТЮ, Багацька НВ та ін. (2015) Депрессия у подростков (клинико-возрастной, нейрокогнитивный, генетический аспекты). Український Вісник психоневрології. 23: 75-78.

10. Михайлова ЕА, Проскуріна ТЮ, Матковская ТН. (2016). Диагностические подходы к выявлению депрессии и тревоги у детей. Збірник центру наукових публікацій «Велес» за матеріалами ІІ міжнародної науково-практичної конференції: «Інновації в сучасній науці. 2: 56-59.

11. Mulligan K, Wedderburn LR, Newman S. (2015). The experience of taking methotrexate for juvenile idiopathic arthritis: results of a cross-sectional survey with children and young people. Pediatric rheumatology online journal. 13(1): 58. https://doi.org/10.1186/s12969-015-0052-6; PMid:26653415 PMCid:PMC4676858

12. Ntini I, Vadlin S, Olofsdotter S, Ramklint M, Nilsson KW, Engström I, Sonnby K et al. (2020). The Montgomery and Åsberg Depression Rating Scale – self-assessment for use in adolescents: an evaluation of psychometric and diagnostic accuracy. Nord J Psychiatry. 74(6): 415-422. https://doi.org/10.1080/08039488.2020.1733077; PMid:32125211

13. Oen K, Guzman J, Dufault B, Tucker LB, Shiff NJ et al. (2018) Health-Related Quality of Life in an Inception Cohort of Children With Juvenile Idiopathic Arthritis: A Longitudinal Analysis. Arthritis Care Res. 70: 134-144. https://doi.org/10.1002/acr.23236; PMid:28320056

14. Ошлянська ОА, Меланчук НА. (2019). Особливості сучасного перебігу ювенільних артритів у дітей. Перинатология и педиатрия. 1: 42-51. https://doi.org/10.15574/PP.2019.77.42.

15. Russo E, Trevisi E, Zulian F, Battaglia MA, Viel D, Facchin D et al. (2012). Psychological profile in children and adolescents with severe course Juvenile Idiopathic Arthritis. Scientific World Journal. 2012; 2012: 841375. https://doi.org/10.1100/2012/841375; PMid:22629213 PMCid:PMC3354719

16. Sestan M, Grguric D, Sedmak M et al. (2020). Quality of life in children suffering from juvenile idiopathic arthritis-associated uveitis. Rheumatol Int. 40: 1117-1121. https://doi.org/10.1007/s00296-020-04536-1; PMid:32088753

17. Stevanovic D, Susic, G. (2013). Health-related quality of life and emotional problems in juvenile idiopathic arthritis. Quality of life research: an international journal of quality of life aspects of treatment, care and rehabilitation. 22(3): 607-612. https://doi.org/10.1007/s11136-012-0172-0; PMid:22485026

18. Van Straalen JW, Giancane G, Amazrhar Y et al. (2020). A clinical prediction model for estimating the risk of developing uveitis in patients with juvenile idiopathic arthritis. Rheumatology. 60(6): 2896-2905. https://doi.org/10.1093/rheumatology/keaa733; PMid:33274366 PMCid:PMC8213427

19. Tarakci E, Yeldan I, Kaya Mutlu E, Baydogan SN, Kasapcopur O. (2011). The relationship between physical activity level, anxiety, depression, and functional ability in children and adolescents with juvenile idiopathic arthritis. Clin Rheumatol. 30(11): 1415-1420. https://doi.org/10.1007/s10067-011-1832-0; PMid:21887489

20. Tarkiainen M, Tynjälä P, Vähäsalo P et al. (2019). Health-related quality of life during early aggressive treatment in patients with polyarticular juvenile idiopathic arthritis: results from randomized controlled trial. Pediatr Rheumatol. 17(1): 80. https://doi.org/10.1186/s12969-019-0370-1; PMid:31842940 PMCid:PMC6915981

21. World Health Organization. (‎1998)‎. Programme on mental health: WHOQOL user manual, 2012 revision. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/77932.