Journal Health of Woman. 2026. 3(184): 114-125. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).114125
Молчанова О. М.¹, Шпортун О. М.², Лєсніченко Н. П.³,  Блашкова О. М.⁴, Кондратюк С. Л.^5
1Донецький державний університет внутрішніх справ, м. Кропивницький, Україна
²КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», Україна
³Вінницький соціально-економічний інститут Університету «Україна»
⁴Маріупольський державний університет, м. Київ, Україна
⁵Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Україна

Для цитування: Молчанова ОМ, Шпортун ОМ, Лєсніченко НП, Блашкова ОМ, Кондратюк СЛ. (2026). Емоційна саморегуляція жінок, які працюють у психологічній сфері. Український журнал Здоров'я жінки. 3(184): 114-125. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).114125.
Стаття надійшла до редакції 27.03.2026 р.; прийнята до друку 01.06.2026 р.

Мета – провести теоретичний аналіз наукових джерел, що характеризують процес емоційної саморегуляції жінок, які працюють у психологічній сфері, як чинника збереження їхнього професійного здоров’я, ментального благополуччя та фахової ефективності в умовах підвищеного стресогенного і кризового навантаження.
Психофізіологічний аналіз особливостей емоційної саморегуляції жінок, які працюють у галузі психології, потребують висвітлення характерних рис професійного портрета жінки-психолога. Цінними професійними якостями вважаються емпатія, сенситивність, альтруїзм, толерантність до відмінностей і стійкість волі фахівчинь. Умови воєнного стану і постійні соціогенні виклики, посилюють тиск на жінок, які працюють у психологічних професіях. Існують додаткові навантаження, які виникають через інтенсивну взаємодію з клієнтами, вплив синдрому емоційного інфікування, співпереживання власних травматичних подій і одночасне виконання традиційних гендерних обов’язків у сім’ї. Ефективна саморегуляція є запорукою динамічної рівноваги на фізіологічному, когнітивному й емоційному рівнях, допомагаючи мобілізувати внутрішні ресурси для успішного подолання стресу. У жінок, які працюють у психологічних професіях, наявне професійне вигорання (емоційне виснаження, деперсоналізація і зниження самооцінки досягнень). Фізіологічні аспекти саморегуляції залежать від ролі автономної нервової системи (активації симпатичного її відділу, що може сприяти хронічному викиду кортизолу та адреналіну). Свідома стимуляція парасимпатичної системи через блукаючий нерв сприяє відновленню гомеостазу. Вплив балансу нейромедіаторів (серотоніну, дофаміну, окситоцину) на психоемоційний стан і запобігання втомі від співчуття потребує системного підходу до емоційної саморегуляції. Сформована емоційна саморегуляція є фундаментом підтримання професійного здоров’я, психічного благополуччя і забезпечення тривалої ефективності роботи жінок, які працюють у психологічній сфері.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: емоційна саморегуляція, психологія, емпатійна залученість, автономна нервова система, професійне здоров’я, втома від співчуття, супервізія, психофізіологічний гомеостаз.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аппельханс ОЛ, Нескоромна НВ, Антонова НА, Матюшенко ПМ. (2023). Вегетативна нервова система людини. Навч. посіб. Одеса: Олді+: 100. URL: https://repo.odmu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/13632/Appelhans.pdf?sequence=1.

2. Боярчук ОД. (2013). Біохімія стресу. Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка»: 177. URL: https://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1103.

3. Дзюба ТМ. (2024). Професійне здоров’я особистості в умовах невизначеності та суспільних викликів. Наукові записки. Серія: Психологія. 3: 20-25. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-3.

4. Дзюба ТМ. (2025). Професійне здоров’я педагогів в умовах травми війною: виклики для професійної ідентичності та мотивації. Наукові записки. Серія: Психологія. 2: 30-38. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-2-4.

5. Фоміна ІЄ. (2024). Соціально-психологічні особливості збереження професійного здоров’я практикуючого психолога у кризовому суспільстві. Соціономічні студії. Збірник наукових праць молодих науковців. Полтава. 1: 99-107.

6. Гаврилькевич В. (2008). Емоційна саморегуляція: систематизація базових понять на підставі їх семантико-етимологічного аналізу. Актуальні проблеми психології. Збірник наук. праць Ін-ту психології ім. ГС. Костюка АПН України. Київ. 10; 5: 108-115. URL: https://scholar.google.com/citations?view_op=view_citation&hl=ru&user=hslWExEAAAAJ&citation_for_view=hslWExEAAAAJ:L8Ckcad2t8MC.

7. Грищенко СВ. (2009). Самовиховання особистості. Монографія. Чернігів: Чернігівський державний педагогічний університет імені ТГ. Шевченка: 252.

8. Грищенко СВ. (2019). Самовдосконалення особистості. Монографія. Чернігів, Видавництво «Десна Поліграф»: 192.

9. Карабин ТВ. (2025). Стратегії запобігання та подолання емоційного вигорання у майбутніх психологів. Наукові записки Таврійського національного університету імені ВІ. Вернадського. Серія психологія. 6: 64-71. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2025.6/10.

10. Коняєва ЛД, Миронюк ІА. (2025). Психологічні особливості емоційної саморегуляції практичних психологів в умовах воєнного часу як складової їх професійного здоров’я. Науковий вісник ужгородського національного університету. серія: психологія. 4: 22-29. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.4.3.

11. Коняєва Л, Гурович О. (2023). Особливості синдрому емоційного вигорання у психологів-консультантів. Наукові праці міжрегіональної академії управління персоналом. психологія. 3(56): 10-18. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.2.

12. Лазуренко ОО. (2025). Професійне самовизначення та саморегуляція як складові професіогенезу фахівця. Слобожанський науковий вісник. Серія: психологія. 2: 104-107. https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.18.

13. Лозовецька ВТ. (2024). Роль саморегуляції в формуванні успішної кар’єри: психологічні стратегії та внутрішні механізми. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 1(108): 85-98. https://doi.org/10.33216/2220-6310/2024-108-1-85-98.

14. Обелець ІМ. (2024). Психологічні проблеми емоційної саморегуляції сучасних підлітків. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 3: 137-142. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.3.21.

15. Pastwa-Wojciechowska B, Chybicka A. (2022). Outstanding women psychologists mainly from Europe – What helped and what limited them in their scientific careers? Guidelines for gender equity programs in academia. Frontiers in Psychology. 13: 877572. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.877572; PMid:36160586 PMCid:PMC9489474

16. Розіна І. (2023). Особистісні та емоційні детермінанти розвитку психічного здоров’я студентів. Перспективи та інновації науки. 4(22): 510-520. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/article/view/3759/3779.

17. Шуй Н. (2025). Концептуальні засади саморегуляції емоційної сфери в професійній діяльності соціального працівника. Вчені записки Університету «КРОК». 2(78): 588-594. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-588-594.

18. Товстонюк Т. (2012). Психолог – професія чоловіка чи жінки? Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Тернопіль: ТНПУ. 30: 33-36. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/25236/1/12_Tovstonyuk.pdf.

19. Цільмак О. (2020). Класифікація професійно важливих якостей психолога-консультанта. Юридична психологія. 27; 2: 17-23. https://doi.org/10.33270/03202702.17.

20. Узун ВВ, Яблонський АІ. (2024). Гендерні фактори та їх вплив на професійну ідентичність майбутніх психологів. Наукові записки Таврійського національного університету імені ВІ. Вернадського, серія психологія. 35(74); 5: 95-99. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2024.5/15.

21. Зарицька В. (2022). Усвідомлення власних емоцій як чинник розумної поведінки. Вісник ХНПУ імені ГС. Сковороди «Психологія». 66: 95-108. https://doi.org/10.34142/23129387.2022.66.06.

22. Зарицька ВВ. (2024). Емоційний інтелект у структурі професійної діяльності психолога. Journal of psychology research. 29; 12: 12-18. https://doi.org/10.15421/102902.

23. Жданова ІВ, Буракова НВ. (2018). Емоційна саморегуляція в контексті проблеми психічного здоров’я поліцейського. Психічне здоровʼя особистості у кризовому суспільстві: збірник тез ІII Всеукраїнської науково-практичної конференції (19 жовтня 2018 року). Упор. НМ. Бамбурак. Львів: ЛьвДУВС: 134-139. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/9104f05a-4f59-496e-b212-c7307684b868.