Paediatric Surgery (Ukraine).2022.3(76):59-67; doi 10.15574/PS.2022.76.59
Хмизов С. О., Кацалап Є. С., Карпінський М. Ю., Карпінська О. Д.
ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків

Для цитування: Хмизов СО, Кацалап ЄС, Карпінський МЮ, Карпінська ОД. (2022). Експериментальне дослідження щільності кісткової тканини у хворих з уродженим псевдоартрозом кісток гомілки до та після операції за даними комп’ютерної томографії. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(76): 59-67; doi 10.15574/PS.2022.76.59.
Стаття надійшла до редакції 07.05.2022 р., прийнята до друку 19.09.2022 р.

Хірургічне лікування уродженого псевдоартрозу кісток гомілки супроводжується значним відсотком ускладнень і рефрактур. Однією з основних причин незадовільних результатів лікування є порушення якості кісткової тканини в зоні псевдоартрозу, що є перепоною для нормального процесу зрощення кісток гомілки.
Мета – за допомогою комп’ютерної томографії (КТ) вивчити щільність кісткової тканини у хворих з уродженим псевдоартрозом великогомілкової кістки до та після операції.
Матеріали та методи. Досліджено за КТ-зображенням великогомілкові кістки трьох хворих на уроджений псевдоартроз кісток гомілки віком від 5 до 7 років. Визначено щільність в одиницях Гаунсфілда кортикального шару вище і нижче за зону незрощення кісток.
Результати. До початку лікування визначалося значне зниження (р=0,001) щільності кортикального шару великогомілкової кістки ушкодженої кінцівки на всій її довжині. За рік після оперативного втручання зберігалася статистично значуща різниця щільності кортикального шару великогомілкових кісток.
Оптична щільність кортикального шару ушкодженої малогомілкової кістки статистично була значуще меншою, ніж здорової (р=0,001). За рік після оперативного лікування методом остеосинтезу інтрамедулярним стрижнем з осьовою рухомістю щільність кортикального шару малогомілкових кісток здорової та оперованої кінцівок залишалася статистично значуще (р=0,001) меншою порівняно зі щільністю кісток здорової кінцівки. На неоперованій кінцівці спостерігалося значуще (p<0,05) підвищення оптичної щільності кісток на всіх досліджених ділянках.
Висновки. У результаті оперативного лікування уродженого псевдоартрозу кісток гомілки спостерігається статистично значуще підвищення щільності кортикального шару. Щільність кортикального шару кісток оперованої гомілки за рік після операції наближається до щільності кісток здорової кінцівки. Збільшення щільності кісток оперованої кінцівки обумовлена не тільки ростом пацієнтів, але й відбувається через можливість навантаження оперованої кінцівки.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, уроджений псевдоартроз, кісткова тканина, щільність.

ЛІТЕРАТУРА
1. Agrawal U, Tiwari V. (2022). Congenital Tibial Pseudarthrosis. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing.

2. Aydin Ozturk P, Arac E, Ozturk U, Arac S. (2021). Estimation of bone mineral density with hounsfield unit measurement. Br J Neurosurg. 25: 1-4. https://doi.org/10.1080/02688697.2021.1888877; PMid:33629886

3. Everitt BS, Skrondal A. (2010). The Cambridge Dictionary of Statistics. Ed. 4. Cambridge University Press: 480. https://doi.org/10.1017/CBO9780511779633

4. Гук ЮМ, Зима АМ, Кінча–Поліщук ТА, Чеверда АІ та інш. (2021). Результати комплексного лікування пацієнтів із синдромом Джаффе–Кампаначчі. Хірургія дитячого віку. 3(72): 69-75. https://doi.org/10.15574/PS.2021.72.69.

5. Jäger M, Wassenaar D, Busch A, Haversath M. (2020). Pseudarthrosen. Orthopade. 49 (6): 547-560. German. https://doi.org/10.1007/s00132-020-03920-w; PMid:32399741

6. Lippross S, Tsaknakis K, Lorenz HM, Hell AK. (2021). Kongenitale Pseudarthrose der Tibia: Ein seltenes, oft unterschätztes Krankheitsbild [Congenital pseudarthrosis of the tibia : A rare often underestimated disorder]. Unfallchirurg. 124 (9): 755-767. German. https://doi.org/10.1007/s00113-021-01061-z; PMid:34398278

7. Qu H, Zhuang Y, Zhu L, Zhao Z, Wang K. (2021). The effects of vasoactive intestinal peptide on RANKL-induced osteoclast formation. Ann Transl Med. 9 (2): 127. https://doi.org/10.21037/atm-20-7607; PMid:33569429 PMCid:PMC7867916

8. Shabtai L, Ezra E, Wientroub S, Segev E. (2015). Congenital tibial pseudarthrosis, changes in treatment protocol. J Pediatr Orthop B. 24 (5): 444-449. https://doi.org/10.1097/BPB.0000000000000191; PMid:25932825

9. Shah H, Joseph B, Nair BVS, Kotian DB, Choi IH, Richards BS, Johnston C, Madhuri V, Dobbs MB, Dahl M. (2018). What Factors Influence Union and Refracture of Congenital Pseudarthrosis of the Tibia? A Multicenter Long-term Study. J. Pediatric Orthop. 38: e332-e337. https://doi.org/10.1097/BPO.0000000000001172; PMid:29664876

10. Shannon CE, Huser AJ, Paley D. (2021). Cross-Union Surgery for Congenital Pseudarthrosis of the Tibia. Children (Basel). 8 (7): 547. https://doi.org/10.3390/children8070547; PMid:34202921 PMCid:PMC8303361