Paediatric Surgery (Ukraine). 2024. 3(84): 31-37. doi: 10.15574/PS.2024.3(84).3137
Бензар І. М.^1,2, Храпач В. В.¹, Сидоров О. В.², Левицький А. Ф.^1,2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна

Для цитування: Бензар ІМ, Храпач ВВ, Сидоров ОВ, Левицький АФ. (2024). Експандерна реконструкція тканин у дітей із пігментними та судинними новоутвореннями. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(84): 31-37. doi: 10.15574/PS.2024.3(84).3137.
Стаття надійшла до редакції 14.05.2024 р., прийнята до друку 09.09.2024 р.

Основними показаннями до хірургічного лікування пігментних і судинних утворень поверхневих тканин є зменшення психосоціальних проблем (58%) і досягнення естетичного покращення (51%). У разі уражень великих розмірів проблемою є заміщення великих дефектів тканин, шляхом до вирішення якої може стати використання тканинних експандерів.
Мета – встановити ефективність і безпечність експандерної реконструкції поверхневих тканин після видалення пігментних і судинних утворень великих і гігантських розмірів.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження результатів лікування 8 пацієнтів, у яких виконано експандерну реконструкцію поверхневих тканин на базі НДСЛ «ОХМАТДИТ» у період 2019-2023 рр. Передопераційне планування виконано для визначення форми, розмірів та об’єму експандера. Метою першого операційного втручання прийнято імплантацію експандера. Під час другої планової операції проведено видалення експандера, порушення цілісності сформованої капсули, повне або часткове видалення пігментного або судинного утворення, переміщення сформованого клапотя на ділянку дефекту тканини.
Результати. 8 дітям встановлено 19 експандерів за такими показаннями: вроджені невуси (n=6) та судинні мальформації (n=2). Вік пацієнтів на момент лікування становив від 3 до 17 років. У пацієнтів встановлено від 1 до 6 експандерів. Використано експандери круглої (n=1), прямокутної (n=10) та серпоподібної (n=8) форм, об’єм експандерів становив 100-500 мл. Тривалість експансії тканин становила 34-63 доби, у середньому – 43±19 діб. Повного видалення новоутворень досягнуто в 6 (75%) пацієнтів, часткового – у 2 (25%) дітей. Ускладнення, що призвели до видалення експандера, виникли у 2 (10,5%) випадках, зокрема, інфікування на тлі гематоми в ділянці волосистої частини голови та в 1 (5%) випадку на тлі інфекції Herpes zoster.
Висновки. Використання тканинних експандерів для заміщення дефекту тканин після видалення пігментних і судинних новоутворень є безпечним, ефективним та естетичним, оскільки забезпечує заміну дефекту однорідними тканинами. Ускладнення в разі використання експандера становили 10,5%. Обмеженням використання є малий вік дитини, порушення цілісності шкірних покривів і недостатня площа здорової тканини.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вроджений невус, тканинний експандер, судинні мальформації, хірургічне лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Adler N, Elia J, Billig A, Margulis A. (2015). Complications of nonbreast tissue expansion: 9 years experience with 44 adult patients and 119 pediatric patients. J Pediatr Surg. 50: 1513-1516. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2015.03.055; PMid:25891294

2. Azzi JL, Thabet C, Azzi AJ, Gilardino MS. (2020, Apr). Complications of tissue expansion in the head and neck. Head Neck. 42(4): 747-762. https://doi.org/10.1002/hed.26017; PMid:31773861

3. Бензар ІМ, Левицький АФ, Дєгтярьова ДС, Годік ОС, Дубровін ОГ. (2022). Лікування лімфатичних мальформацій у дітей: 10-річний досвід. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(75): 5-14. https://doi.org/10.15574/PS.2022.75.5

4. Gonzalez Ruiz Y, López Gutiérrez JC. (2017). Multiple tissue expansion for giant congenital melanocytic nevus. Ann Plast Surg. 79: e37-e40. https://doi.org/10.1097/SAP.0000000000001215; PMid:29053515

5. Heitland AS, Pallua N. (2020). The single and double-folded supraclavicular Island flap as a new therapy option in the treatment of large facial defects in Noma patients. Plast Reconstr Surg. 115: 1591-1596. https://doi.org/10.1097/01.PRS.0000160694.20881.F4; PMid:15861062

6. Jahnke MN, O'Haver J, Gupta D, Hawryluk EB, Finelt N, Kruse L et al. (2021). Care of congenital melanocytic nevi in newborns and infants: review and management recommendations. Pediatrics. 148: 61-63. https://doi.org/10.1542/peds.2021-051536; PMid:34845496

7. Johnson AB, Richter GT. (2019). Surgical Considerations in Vascular Malformations. Tech Vasc Interv Radiol. 22(4): 100635. https://doi.org/10.1016/j.tvir.2019.100635; PMid:31864534

8. Конопліцький ВС, Пасічник ОВ, Мотигін ВВ, Коробко ЮЄ, Тертишна ОВ. (2020). Методика визначення ступеня радикалізму видалення пігментних невусів шкіри у дітей. Хірургія дитячого віку. 4(69): 57-62. https://doi.org/10.15574/PS.2020.69.57

9. Margulis A, Bauer BS, Fine NA. (2004). Large and giant congenital pigmented nevi of the upper extremity: an algorithm to surgical management. Ann Plast Surg. 52(2): 158-167. https://doi.org/10.1097/01.sap.0000100896.87833.80; PMid:14745266

10. Masnari O, Neuhaus K, Schiestl C, Landolt MA. (2022). Psychosocial health and psychological adjustment in adolescents and young adults with congenital melanocytic nevi: Analysis of self-reports. Front Psychol. 25; 13: 911830. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.911830; PMid:36160549 PMCid:PMC9497455

11. Mologousis MA, Tsai SY, Tissera KA, Levin YS, Hawryluk EB. (2024). Updates in the Management of Congenital Melanocytic Nevi. Children (Basel). 11(1): 62. https://doi.org/10.3390/children11010062; PMid:38255375 PMCid:PMC10814732

12. Neuhaus K, Landolt M, Vojvodic M, Böttcher-Haberzeth S, Schiestl C et al. (2020). Surgical treatment of children and youth with congenital melanocytic nevi: self and proxy reported opinions. Pediatr Surg Int. 36(4): 501-512. https://doi.org/10.1007/s00383-020-04633-z; PMid:32125501

13. Neumann CG. (1957). The expansion of an area of skin by progressive distention of a subcutaneous balloon; use of the method for securing skin for subtotal reconstruction of the ear. Plastic and Reconstructive Surgery. 19: 124-130. https://doi.org/10.1097/00006534-195702000-00004; PMid:13419574

14. Ott H, Krengel S, Beck O, Böhler K, Böttcher-Haberzeth S et al. (2019). Multidisciplinary long-term care and modern surgical treatment of congenital melanocytic nevi – recommendations by the CMN surgery network J Dtsуch Dermatol Ges.17(10): 1005-1016. https://doi.org/10.1111/ddg.13951

15. Pallua N, von Heimburg D. (2005). Pre-expanded ultra-thin supraclavicular flaps for face reconstruction with reduced donor-site morbidity and without the need for microsurgery. Plast Reconstr Surg. 115: 1837-1844. https://doi.org/10.1097/01.PRS.0000165080.70891.88; PMid:15923825

16. Rompel R, Moser M, Petres J. (1997). Dermabrasion of congenital nevocellular nevi: experience in 215 patients. Dermatology. 194: 261-267. https://doi.org/10.1159/000246115; PMid:9187845

17. Vana LPM, Lobato RC, Bragagnollo JPF, Lopes CP, Nakamoto HA, Fontana C, Gemperli R. (2021). Complications using tissue expanders in burn sequelae treatment at a reference university hospital: a retrospective study. Rev Col Bras Cir. 14; 48: e2020-2662. https://doi.org/10.1590/0100-6991e-20202662; PMid:34133653 PMCid:PMC10683468