Modern pediatrics. Ukraine. 2019.4(100):38-42; doi 10.15574/SP.2019.100.38

Бєлоусова О. Ю., Кір'янчук Н. В., Павленко Н. В., Сисун Л. А.
Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна

Для цитування: Бєлоусова ОЮ, Кір'янчук НВ, Павленко НВ, Сисун ЛА. (2019). Ехосонографічне дослідження шлунка у дітей з поєднаними гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та хронічною гастродуоденальною патологією. Сучасна педіатрія. Україна. 4(100): 38-42. doi 10.15574/SP.2019.100.38
Стаття надійшла до редакції 12.01.2019 р., прийнята до друку 01.05.2019 р.

Значна поширеність поєднаних гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) та хронічної гастродуоденальної патології у дітей різного віку обумовлює необхідність пошуку неінвазивних методів дослідження, що візуалізують гастроезофагеальний рефлюкс.

Мета: порівняння результатів ехосонографічного та ендоскопічного дослідження шлунка у дітей з поєднаними ГЕРХ та хронічною гастродуоденальною патологією.

Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилось 64 дитини з поєднаними ГЕРХ та хронічною гастродуоденальною патологією віком від 10 до 18 років. Діагнози встановлені згідно з МКБ910 на підставі скарг, збору анамнезу, об'єктивного огляду і верифіковані за допомогою езофагогастродуоденоскопії. Усім дітям також проводилося ехосонографічне дослідження шлунка за стандартною методикою.

Результати. При ехосонографічному дослідженні шлунка частота виявлення гастроезофагеального та дуоденогастрального рефлюксу не відрізнялася від такої при ендоскопічному дослідженні. Частота виявлення ознак хронічного гастриту при ехосонографічному дослідженні була достовірно меншою порівняно з частотою виявлення даної патології при ендоскопічному дослідженні.

Висновки. Ехосонографічне дослідження шлунка дозволяє діагностувати гастроезофагеальний та дуоденогастральний рефлюксы з високою точністю. Неінвазивний метод дозволяє застосовувати його у дітей різних вікових груп. Даний метод можна застосовувати для оцінки ефективності корекції моторних порушень верхніх відділів травного тракту.

Дослідження було виконане відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень була отримана поінформована згода батьків дітей або їхніх опекунів.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, діти, ехосонографічне дослідження шлунка, гастроезофагеальний рефлюкс, дуоденогастральний рефлюкс.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдуллаев РЯ, Гапченко ВВ, Спузяк МИ, Винник ЮА. (2009). Ультрасонография желудка и 12-перстной кишки: учеб пособие. Харьков: Нове слово: 104.

2. Загорский СЭ, Клецкий СК. (2010). Морфолого-эндоскопические сопоставления при исследовании пищевода у детей и подростков. Медицинский журнал. 3: 75—79.

3. Зімницька ТВ, Шевченко НВ, Головко ТВ, Кір'янчук НВ, Буліч ІМ. (2019). Характеристика серцевого ритму в дітей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Здоровье ребенка. 14;1: 54—59. https://doi.org/10.22141/2224-0551.14.0.2019.165518

4. Зубаренко ОВ, Кравченко ТЮ. (2013). Сучасний погляд на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу у дітей. Перинатологія та педіатрія. 1: 17—19.

5. Крючко ТО, Несіна ІМ. (2013). Особливості позастравохідних проявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей. Здоровье ребенка. 4: 16—19.

6. Маев ИВ, Баркалова ЕВ, Овсепян МА, Кучерявый ЮА, Андреев ДН. (2017). Возможности рН-импедансометрии и манометрии высокого разрешения при ведении пациентов с рефрактерной гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Терапевтический архив. 89(2): 76—78. https://doi.org/10.17116/terarkh201789276-83

7. Опарин АА, Лаврова НВ, Лабунец ОА. (2009). Роль ультразвукового исследования в диагностике гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у студентов. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 9(4): 161—162.

8. Цветков ПМ, Гуреев АН, Цветкова ЛН, Квирквелия МА, Фаустова ЕВ. (2008). Суточное мониторирование рН в диагностике заболеваний верхних отделов пищеварительного тракта у детей. Педиатрия. Журнал им ГН Сперанского. 67(6): 61—65.

9. Шадрин, О. Г. (2009). Педиатрические аспекты гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Здоров'я України. 6/1: 11.

10. Carvalho CF, Santos TCRS, Santos AAS, Meirelles MAVFO, Bersot CAC. (2012). Transabdominal ultrasound in the detection of gastroesophageal reflux disease in children: review of 500 cases. ECR 2012. C41857. doi: 10.1594/ecr2012/C41857 https://posterng.netkey.at/esr/viewing/index.php?module=viewing_poster&task=&pi=112608

11. Dehdashti H, Dehdashtian M, Rahim F, Payvasteh M. (2011). Sonographic measurement of abdominal esophageal length as a diagnostic tool in gastroesophageal reflux disease in infants. Saudi journal of gastroenterology: official journal of the Saudi Gastroenterology Association. 17(1): 53—57. https://doi.org/10.4103/1319-3767.74483; PMid:21196654 PMCid:PMC3099082

12. Madi-Szabo L, Kocsis G. (2000). Examination of gastroesophageal reflux by transabdominal ultrasound: Can a slow, trickling form of reflux be responsible for reflux esophagitis? Canadian Journal of Gastroenterology. 14(7): 588—592. https://doi.org/10.1155/2000/690605; PMid:10978945

13. Rosen R, Vandenplas Y, Singendonk M, Cabana M et al. (2018). Pediatric Gastroesophageal Reflux Clinical Practice Guidelines: Joint Recommendations of the North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition and the European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition. 66(3): 516—554. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001889; PMid:29470322 PMCid:PMC5958910

14. Rybak A, Pesce M, Thapar N, Borrelli O. (2017). Gastro4Esophageal Reflux in Children. International journal of molecular sciences. 18(8): 1671. https://doi.org/10.3390/ijms18081671; PMid:28763023 PMCid:PMC5578061

Текст статті

Зміст