Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).3(155): 51-59. doi: 10.15574/SP.2026.3(155).5159
Мельниченко М. Г.¹, Бузовський В. П.², Томак А. І.², Златіна Н. В.^2
1Одеський національний медичний університет, Україна
²Одеська обласна дитяча клінічна лікарня, Україна

Для цитування: Мельниченко МГ, Бузовський ВП, Томак АІ, Златіна НВ. (2026). Ехокардіографічний профіль і маркери стресу у немовлят після корекції вроджених вад серця. Сучасна педіатрія. Україна. 3(155): 51-59. doi: 10.15574/SP.2026.3(155).5159.
Стаття надійшла до редакції 21.01.2026 р., прийнята до друку 13.04.2026 р.

У ранньому післяопераційному періоді після кардіохірургічної корекції в немовлят навіть за збереженої систолічної функції можливі персистенція ремоделювання камер і системна відповідь на операційний стрес.
Мета – визначити характеристики ехокардіографічного (ЕхоКГ) профілю немовлят у ранньому післяопераційному періоді після корекції вроджених вад серця та їхній зв’язок із лабораторними маркерами стресу.
Матеріали та методи. Ретроспективне когортне дослідження 101 немовляти (1-12 міс.) після корекції вроджених вад серця. Проаналізовано дані ЕхоКГ і лабораторні показники раннього післяопераційного періоду.
Результати. Систолічна функція лівого шлуночка загалом була збережена: медіана фракції викиду – 75,0 (70,0; 80,0)% (55-101%, n=101). Водночас персистували ознаки ремоделювання та перевантаження камер: збільшення лівого шлуночка – 25,7%, дилатація лівого передсердя – 35,6%, дилатація правого шлуночка – 33,7%. Градієнти ΔP були варіабельними з поодинокими високими значеннями. Патологічних змін мітрального клапана не
виявлено у 65,3% пацієнтів, мітральна регургітація траплялася поодиноко (3,9%); відхилення з боку правих відділів і легеневого русла фіксували приблизно в половини пацієнтів. Лабораторна відповідь формувала «тріаду»: анемізація/гемодилюція (↓ гемоглобін, ↓ еритроцити), гострофазова реакція (↑ нейтрофіли, ↓ лімфоцити, ↑ швидкість осідання еритроцитів, ↑ С-реактивний білок (СРБ)) та ренальний стрес (↑ креатинін, тенденція
↑ сечовини).
Висновки. Ранній післяопераційний профіль характеризується поєднанням збереженої фракції викиду із частою персистенцією ремоделювання камер і варіабельними градієнтами, що узгоджується з інтегральною лабораторною відповіддю. Доцільний комплексний моніторинг у перші 24-48 год (моніторинг гемоглобіну, СРБ, функції нирок та діурезу).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим етичним комітетом зазначеної в роботі установи.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: немовлята, вроджені вади серця (ВВС), ехокардіографія, ранній післяопераційний період, гострофазова реакція, ренальний стрес.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abbas Q, Ali H, Ahuja AK, Bhatti OA, Ladak S, Khan I et al. (2025). Preoperative nutrition status in children with congenital heart disease and its impact on postoperative outcomes: a systematic review and meta-analysis. Sci Rep. 15(1): 25738. https://doi.org/10.1038/s41598-025-96374-z; PMid:40670722 PMCid:PMC12267774

2. Aslan N, Yildizdas D. (2022). Low Cardiac Output Syndrome After Cardiac Surgery: A Life-Threatening Condition from the Perspective of Pediatric Intensivists. Turk Kardiyol Dern Ars. 50(4): 284-292. https://doi.org/10.5543/tkda.2022.21212; PMid:35695365

3. Augoustides JG. (2020). Perioperative Echocardiography During the Coronavirus Crisis: Considerations in Pediatrics and Congenital Heart Disease. J Cardiothorac Vasc Anesth. 34(9): 2303-2306. https://doi.org/10.1053/j.jvca.2020.04.022; PMid:32387016 PMCid:PMC7165086

4. Bierer J, Stanzel R, Henderson M, Sett S, Sapp J, Andreou P et al. (2023). Novel inflammatory mediator profile observed during pediatric heart surgery with cardiopulmonary bypass and continuous ultrafiltration. J Transl Med. 21(1): 439. https://doi.org/10.1186/s12967-023-04255-8; PMid:37408044 PMCid:PMC10320928

5. Deal OT, Mitchell T, Harris AG, Saunders K, Madden J, Cherrington C et al. (2025). Urinary biomarkers improve prediction of AKI in pediatric cardiac surgery. Front Pediatr. 13: 1515210. https://doi.org/10.3389/fped.2025.1515210; PMid:40182000 PMCid:PMC11965893

6. Humbert M, Kovacs G, Hoeper MM, Badagliacca R, Berger RMF, Brida M et al. (2022). 2022 ESC/ERS Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension. Eur Heart J. 43(38): 3618-3731. doi: 10.1093/eurheartj/ehac237. Erratum in: Eur Heart J. 44(15): 1312. PMID: 36017548. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehad005

7. Kumar SR, Gaynor JW, Heuerman H, Mayer JE Jr, Nathan M, O'Brien JE Jr et al. (2024). The Society of Thoracic Surgeons Congenital Heart Surgery Database: 2023 Update on Outcomes and Research. Ann Thorac Surg. 117(5): 904-914. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2024.03.018; PMid:38522772

8. Silva-Gburek J, May K, Walvoord B, Lozano C, Coss-Bu JA. (2025). Perioperative Nutrition in Pediatric Patients with Congenital Heart Disease and Heart Failure. Nutrients. 17(22): 3609. https://doi.org/10.3390/nu17223609; PMid:41305659 PMCid:PMC12655550

9. Stern KWD, Emani SM, Peek GJ, Geva T, Kutty S. (2019). Epicardial Echocardiography in Pediatric and Congenital Heart Surgery. World J Pediatr Congenit Heart Surg. 10(3): 343-350. https://doi.org/10.1177/2150135119838414; PMid:31084307

10. Van den Eynde J, Delpire B, Jacquemyn X, Pardi I, Rotbi H, Gewillig M et al. (2022). Risk factors for acute kidney injury after pediatric cardiac surgery: a meta-analysis. Pediatr Nephrol. 37(3): 509-519. https://doi.org/10.1007/s00467-021-05297-0; PMid:34595570

11. Yim D, Mertens L, Honjo O, Nield LE. (2020). Intraoperative echocardiographic coronary artery imaging in congenital and acquired heart disease. Cardiol Young. 30(2): 153-161. https://doi.org/10.1017/S1047951120000116; PMid:32019633

12. Zhang Y, Lu L, Yang L, Yan W, Yu Q, Sheng J et al. (2023). Evaluation of a new digital pediatric malnutrition risk screening tool for hospitalized children with congenital heart disease. BMC Pediatr. 23(1): 126. https://doi.org/10.1186/s12887-023-03899-1; PMid:36934232 PMCid:PMC10024365