• Ефективність застосування комплексних топічних препаратів у пацієнтів із запальними захворюваннями глотки
ua До змісту Повний текст статті

Ефективність застосування комплексних топічних препаратів у пацієнтів із запальними захворюваннями глотки

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.1(89):45-50

Нікіфорова Г. Н., Свістушкін В. М., Біданова Д. Б., Волкова К. Б.
Перший Московський державний медичний університет імені І.М. Сеченова
*Опубліковано: Медицинский совет. — 2017. — №8. — С. 24—28.

В оригінальній статті використовується назва препарату, під яким він зареєстрований у РФ, — Лізобакт. Інфекційно-запальні захворювання глотки — одні з найпоширенішіх патологічних процесів у людській популяції. Необхідність адекватної діагностики та призначення раціонального ефективного лікування при даній патології обумовлені важливою роллю глотки у життєдіяльності організму та високим ризиком розвитку ускладнень. У переважній більшості клінічних випадків призначення системних препаратів не вимагається, використовується топічна терапія. Однак, за новими даними про значущість мікробіотичних популяцій (мікробіом), які створюють функціональний бар'єр між довкіллям та слизовою носоглотки, актуальним стає застосування у комплексі лікувальних заходів при хворобах глотки препаратів, які чинять не тільки антисептичну та протизапальну, але й біоценоззбережувальну дію. У світлі цього перспективними виявляються препарати на основі лізоциму — ферменту, що є природним антисептиком для людського організму. Представником таких засобів є комбінований препарат Лісобакт®, що випускається фармацевтичною компанією «АТ Босналек». Лісобакт® має виразну протизапальну, імунозбережувальну та антисептичну дію та є ефективним засобом лікування захворювань глотки у пацієнтів різних вікових груп.

Ключові слова: інфекційно1запальні захворювання глотки, функції глотки, фактори природного захисту, тонзилофарингіт, лізоцим, Лісобакт®.

Література

1. Рязанцев С.В., Кочеровец В.И. (2008). Этиопатогенетическая терапия заболеваний верхних дыхательных путей и уха. Методические рекомендации. СПб.: 98.

2. Дифференциальная диагностика и лечение острого тонзиллфарингита. Клинические рекомендации. Москва. http://glav-otolar.ru/wp-content/uploads/2015/02/КР-О. Тонзиллофарингит-утвержденный.doc. http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/14651858. CD008911.pub2/full.

3. Пальчун В.Т. и др. (2008). Оториноларингология. Национальное руководство. Под ред. В.Т. Пальчуна. М.: ГЭОТАР-Медиа: 960.

4. Туровский А.Б., Талалайко Ю.В. (2011), Медикаментозная терапия острых воспалительных заболеваний глотки. РМЖ. 24: 1501—1505.

5. Никифорова Г.Н., Золотова А.В., Свистушкин М.В. (2015). Боль в глотке: причины возникновения и способы лечения. Фарматека: к конгрессу «Человек и лекарство». 6: 25—29.

6. ESCMID Sore Throat Guideline Group. Guideline for the management of acute sore throat. Clin Microbiol Infect., 2012 Apr, 18. PMid:22168320

7. Vicedomini D, Lalinga G, Lugli N, D'Avino A. (2014, Feb). Diagnosis and management of acute pharyngotonsillitis in the primary care pediatrician's office. Minerva Pediatr. 66(1): 69—76. PMid:24608583

8. Быкова В.П., Сатдыкова Г.П. (2002). Морфофункциональная организация лимфоэпителиальных органов глотки человека. Известия АН. Серия биологическая. 4: 463—471.

9. Арефьева Н.А. (2012). Тонзиллярная патология. Современное состояние проблемы. Вестник оториноларингологии. 6: 10—13.

10. Юлиш Е.И. (2010). Факторы местного иммунитета при респираторных инфекциях и методы их активации. Здоровье ребенка. 5: 63—67.

11. Cots JM, Alos JI, Barcena M, Boleda X, Canada JL, Gomez N, Mendoza A, Vilaseca I, Llor C. (2016, Nov). Recommendations for management of acute pharyngitis in adults. Enferm Infecc Microbiol Clin. 34(9): 585—594. https://doi.org/10.1016/j.eimc.2015.02.010; PMid:25869058

12. Gwaltney JM. In: Mandell G. L, Bennet J. E., Dolin R. eds. (1995). Principles and practice of infectious diseases. New York.

13. Dajani R, Zove S, Taft P. (2005). Lisozime secretion by submucoasal glands protects the airway from bacterial. Ann. J. Res. Cell Mol. Biol. 32(6): 548—552. https://doi.org/10.1165/rcmb.2005-0059OC; PMid:15746432 PMCid:PMC2715323

14. Инструкция к медицинскому применению препарата Лизобакт. http://lisobact.ru/.

15. Chernyshov AV, Melnicov OF. (1992). Tonsillar lymphocyte subsets in tonsillitis and hyperplasia. 7th Internat Congress of Mucosal Immunology (Prague, Czechoslovakia, August 16—20, 1992). Abstr. Prague. 41.

16. Погорелова О.О., Усенко Д.В., Ардатская М.Д., Дикая А.В., Горелов А.В. (2009). Оценка эффективности Лизобакта в лечении острах респираторных заболеваний у детей. Инфекционные болезни. 7(1): 69—72.