- Ефективність використання інфрачервоної термографії для діагностики некротизуючого фасціїту
Ефективність використання інфрачервоної термографії для діагностики некротизуючого фасціїту
Paediatric Surgery (Ukraine). 2024. 3(84): 38-43. doi: 10.15574/PS.2024.3(84).3843
Стояновський І. В.1, Хіміч С. Д.2, Чемерис О. М.1
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
2Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
Для цитування: Стояновський ІВ, Хіміч СД, Чемерис ОМ. (2024). Ефективність використання інфрачервоної термографії для діагностики некротизуючого фасціїту. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(84): 38-43. doi: 10.15574/PS.2024.3(84).3843.
Стаття надійшла до редакції 25.06.2023 р., прийнята до друку 09.09.2024 р.
Метою дослідження було вивчення ефективності використання цифрової інфрачервоної термографії для ранньої діагностики та виявлення ділянок порушеної перфузії і некрозу тканин у пацієнтів із некротизуючим фасціїтом.
Матеріали та методи. Робота базується на основі спостережень за 10 пацієнтами з підозрою на некротизуючий фасціїт упродовж 2022-2023 років. За допомогою портативного цифрового інфрачервоного тепловізора пацієнтам виконували термографію уражених ділянок із метою отримання теплових карт і термограм, які згодом аналізували на наявність аномальних теплових патернів. Результати термографії порівнювали з іншими ознаками некротизуючого фасціїту.
Результати. У пацієнтів із некротизуючим фасціїтом виявлено теплову емісію шкіри у вигляді трьох концентричних зон із різною поверхневою температурою навколо основного вогнища інфекції. Центральна зона (N) мала знижену температуру, проміжна зона (F) – підвищену, а зовнішня зона (S) – температуру, що була близькою до нормальної для цієї ділянки тіла. Результати статистичного аналізу показали, що між зовнішньою та проміжною зонами не було суттєвої різниці в температурі. Однак були значні відмінності між зовнішньою і центральною зонами, а також між проміжною і центральною. Дослідження показало, що наявність зони «N» із різко зниженою тепловою емісією, оточеною зоною підвищеної теплової емісії «F» та різницею температур 5,72±0,23°С, є ознакою пізньої стадії некротизуючого фасціїту. Водночас на ранній стадії розвитку некротизуючого фасціїту зона «N» є відсутньою, хоча спостерігається виражена зона «F», що оточена зоною «S» із різницею температури приблизно 1,92±0,28°С.
Висновки. Виразні теплові патерни, що простежуються в пацієнтів із некротизуючим фасціїтом, дають змогу підвищити точність діагностики та допомогти у своєчасному виконанні хірургічного втручання. Продовження вивчення та удосконалення медичної термографії допоможе надалі включати її у стандартну клінічну практику з метою поліпшення діагностично-лікувального процесу некротизуючого фасціїту.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На участь у дослідженні отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інфекція м’яких тканин, рани, некроз, температура, термографія, безконтактна діагностика, хірургічна тактика.
ЛІТЕРАТУРА
1. Barnes RB. (1963). Thermography of the human body. Science (New York, N.Y.). 140(3569): 870-877. https://doi.org/10.1126/science.140.3569.870; PMid:13969373
2. Brabrand M, Dahlin J, Fløjstrup M, Zwisler ST, Michelsen J et al. (2017). Use of Infrared Thermography in Diagnosing Necrotizing Fasciitis in the Emergency Department: A Case Study. European journal of case reports in internal medicine, 4(10): 000719. https://doi.org/10.12890/2017_000719; PMid:30755912 PMCid:PMC6346800
3. Kesztyüs D, Brucher S, Wilson C, Kesztyüs T. (2023). Use of Infrared Thermography in Medical Diagnosis, Screening, and Disease Monitoring: A Scoping Review. Medicina (Kaunas, Lithuania). 59(12): 2139. https://doi.org/10.3390/medicina59122139; PMid:38138242 PMCid:PMC10744680
4. Lahiri BB, Bagavathiappan S, Jayakumar T, Philip J. (2012). Medical applications of infrared thermography: A review. Infrared physics & technology. 55(4): 221-235. https://doi.org/10.1016/j.infrared.2012.03.007; PMid:32288544 PMCid:PMC7110787
5. Ortiz-Álvarez J, Monserrat-García MT, Gimeno-Castillo J, Conejo-Mir Sánchez J. (2023). Thermography for the follow-up of skin and soft tissue infections. Enfermedades infecciosas y microbiologia clinica (English ed.). 41(6): 379-380. https://doi.org/10.1016/j.eimce.2023.04.007; PMid:37085443
6. Ramirez-Garcia Luna JL, Bartlett R, Arriaga-Caballero JE, Fraser RDJ, Saiko G. (2022). Infrared Thermography in Wound Care, Surgery, and Sports Medicine: A Review. Frontiers in physiology. 13: 838528. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.838528; PMid:35309080 PMCid:PMC8928271
7. Stevens DL, Bryant AE. (2018). Necrotizing Soft-Tissue Infections. The New England journal of medicine. 378(10): 971. https://doi.org/10.1056/NEJMc1800049
8. Wong CH, Chang HC, Pasupathy S, Khin LW, Tan JL, Low CO. (2003). Necrotizing fasciitis: clinical presentation, microbiology, and determinants of mortality. JBJS. 85(8): 1454-1460. https://doi.org/10.2106/00004623-200308000-00005
9. Yassin AM, Kanapathy M, Khater AME, El-Sabbagh AH, Shouman O et al. (2023). Uses of Smartphone Thermal Imaging in Perforator Flaps as a Versatile Intraoperative Tool: The Microsurgeon's Third Eye. JPRAS open. 38: 98-108. https://doi.org/10.1016/j.jpra.2023.08.004; PMid:37753532 PMCid:PMC10518327