Ukrainian Journal Health of Woman. 2024. 2(171): 51-56; doi: 10.15574/HW.2024.171.51
Шалько М. Н., Середа К. В.
Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини, Україна

Для цитування: Шалько МН, Середа КВ. (2024). Ефективність вакцинації в лікуванні ранніх уражень шийки матки у жінок із неплідністю. Український журнал Здоров’я жінки. 2(171): 51-56; doi: 10.15574/HW.2024.171.51.
Стаття надійшла до редакції 27.12.2023 р.; прийнята до друку 25.03.2024 р.

Неплідність є поширеною патологією, що має не лише медичні, але й потужні соціальні та економічні наслідки.
Мета – дослідити вплив вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) на показники локального цервікального імунітету в жінок із неплідністю.
Матеріали та методи. Обстежено 133 пацієнтки з неплідністю, у яких у процесі первинного обстеження виявлено аномальний цитологічний медичний висновок та ДНК одного або більше штамів ВПЛ. Із них відзначено 28 жінок із неплідністю ендокринного походження (група I), 52 – трубно-перитонеального походження (група ІІ), 53 пацієнтки із чоловічим чинником неплідності (група ІІІ). Після лікування (елімінація збудників та ексцизія ураженого епітелію) пацієнток поділено на підгрупи А та В. До підгрупи ІА залучено 13 пацієнток, ІВ – 13, ІІА – 28, ІІВ – 24, ІІІА – 27, ІІІВ – 26 пацієнток. Пацієнткам підгруп А запропоновано вакцинацію двокомпонентною вакциною проти ВПЛ, пацієнткам підгруп В – лише традиційну терапію. Група контролю становили 37 здорових жінок із нормальним цитологічним медичним висновком. Оцінено концентрацію інтерлейкіна-8 (ІЛ-8), ІЛ-6, лактоферину (ЛФ) та секреторного інгібітора лейкоцитарної протеїнази (СІЛП) до початку лікування, через 3 та 6 місяців після лікування.
Результати. У всіх пацієнток із неплідністю та ранніми цервікальними ураженнями (РЦУ) виявлено втричі підвищену концентрацію ІЛ-8, ІЛ-6, а також СІЛП та ЛФ, що має прямий вплив на розлади фертильності. На тлі традиційної терапії у всіх пацієнток через 6 місяців відзначено зниження ІЛ-6, а в пацієнток із непліддям ендокринного походження – концентрацію ЛФ. За допомогою додаткового проведення вакцинації досягнуто протягом 6 місяців зниження цервікального вмісту всіх запальних маркерів, що має значення для подальшого відновлення репродуктивної функції.
Висновки. У пацієнток із РЦУ на тлі неплідності виявлено підвищений цервікальний вміст прозапальних маркерів – ІЛ-6, ІЛ-8, СІЛП та ЛФ, які мають значення в патогенезі порушень репродуктивної функції. На тлі протизапальної терапії та хірургічного лікування протягом 6 місяців відзначено незначне зниження цервікальної концентрації ІЛ-8 та СІЛП. Завдяки вакцинації двовалентною вакциною проти ВПЛ у комплексі з протизапальною терапію та хірургічним лікуванням у жінок із РЦУ та неплідністю досягнуто нормалізації концентрації прозапальних маркерів у цервікальному слизі.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: неплідність, ранні цервікальні ураження, інтерлейкін-6, інтерлейкін-8, секреторний інгібітор лейкоцитарної протеїнази, лактоферин, вакцинація, вірус папіломи людини.
ЛІТЕРАТУРА

1. Amouyal M, Boucekine O, Paulmyer-Lacroix A et al. (2020). No specific adverse pregnancy outcome in singleton pregnancies after assisted reproductive technology (ART) for unexplained infertility. Journal of Gynecology Obstetrics and Huатпman Reproduction. 49 (1): 101623. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2019.08.006; PMid:31446168

2. Deshpande P, Gupta A. (2019). Causes and Prevalence of Factors Causing Infertility in a Public Health Facility. J Hum Reprod Sci. 12(4): 287-293. https://doi.org/10.4103/jhrs.JHRS_140_18; PMid:32038077 PMCid:PMC6937760

3. Ghelardi A, Parazzini F, MartellaF et al. (2018). HPV vaccination after treatment for CIN2. Gynecol Oncol. 151: 229-234. https://doi.org/10.1016/j.ygyno.2018.08.033; PMid:30197061

4. Harro C, Pang Y, Roden R et al. (2001). Safety and immunogenicity trial in adult volunteers of a human papillomavirus 16 L1 virus-like particle vaccine. J Natl Cancer Inst. 93: 284-292. https://doi.org/10.1093/jnci/93.4.284; PMid:11181775

5. Incognito G, Di Guardo F, Gulino F et al. (2023). Interleukin-6 as A Useful Predictor of Endometriosis-Associated Infertility: A Systematic Review. International Journal of Fertility and Sterility. 17(4): 226-230. doi: 10.22074/ijfs.2023.557683.1329.

6. Jenabi M, Khodarahmi P, Tafvizi F et al. (2022). Evaluation of expression CXCL8 chemokine and its relationship with oocyte maturation and embryo quality in the intracytoplasmic sperm injection method. Mol Biol Rep. 49: 8413-8427. https://doi.org/10.1007/s11033-022-07660-2; PMid:35781602

7. Jia L, Li F, Shao M et al. (2018). IL-8 is upregulated in cervical cancer tissues and is associated with the proliferation and migration of HeLa cervical cancer cells. Oncol Lett. 15(1): 1350-1356. https://doi.org/10.3892/ol.2017.7391

8. Kechagias K, Kalliala I, Bowden S. (2022). Role of human papillomavirus (HPV) vaccination on HPV infection and recurrence of HPV related disease after local surgical treatment: systematic review and meta-analysis. BMJ. 378: e070135. https://doi.org/10.1136/bmj-2022-070135; PMid:35922074 PMCid:PMC9347010

9. Kurtay S, Ali KY, Hussein A. (2022). Frequency of cervical premalignant lesions in the gynecologic patients of a tertiary hospital in Mogadishu, Somalia. BMC Women's Health. 22(I1): 501. https://doi.org/10.1186/s12905-022-02106-0; PMid:36476212 PMCid:PMC9727848

10. Lehoux M, D'Abramo C, Archambault J. (2009). Molecular mechanisms of human papillomavirus-induced carcinogenesis. Public Health Genomics. 12(5-6): 268-280. https://doi.org/10.1159/000214918; PMid:19684440 PMCid:PMC4654617

11. Madendag I, Sahin M, Madendag Y, Sahin E, Karakukcu C. (2020). Evaluation of the levels of secretory leukocyte protease inhibitor in the cervical mucus of women with unexplained infertility. J. Obstet. Gynaecol. Res. 46: 1128-1132. https://doi.org/10.1111/jog.14299; PMid:32410306

12. Naik S, Kumar V, Joshi R et al. (2016). HPV inflammation mediate IL-6 through STAT3 signaling pathway in different grades of cervical cancer. Cancer Res Mol Med. 3: 103-105.

13. Paavonen J, Naud P, Salmerón J et al. (2009). Efficacy of human papillomavirus (HPV)-16/18 AS04-adjuvanted vaccine against cervical infection and precancer caused by oncogenic HPV types (PATRICIA): final analysis of a double-blind, randomised study in young women. Lancet. 374: 301-314. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)61248-4; PMid:19586656

14. Sand F, Kjaer S, Frederiksen K, Dehlendorff C. (2020). Risk of cervical intraepithelial neoplasia grade 2 or worse after conization in relation to HPV vaccination status. Int J Cancer. 147: 641-647. https://doi.org/10.1002/ijc.32752; PMid:31648368

15. Середа К. (2023). Патологія цервікального епітелію у жінок з різними формами безплідності. Репродуктивне здоров’я жінки. 67: 44-49. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2023.285764.

16. Середа К. (2023). Стан локального цервікального імунітету в жінок із непліддям. Український журнал Здоров’я жінки. 5(168): 28-33. https://doi.org/10.15574/HW.2023.168.28.

17. Singh A, Pandey K, Arya S, Ahmad A, Khatoon F. (2020). Role Of Interleukin-8 In Predicting Endometriosis In Patients With Chronic Pelvic Pain & Infertility. Era J. Med. Res. 7(2): 1-5. https://doi.org/10.24041/ejmr2020.30

18. Stanley M. (2010). HPV – immune response to infection and vaccination. Infect Agent Cancer. 20; 5: 19. https://doi.org/10.1186/1750-9378-5-19; PMid:20961432 PMCid:PMC3161350

19. Sung H, Ferlay J, Siegel R et al. (2021). Global cancer statistics 2020: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J Clin. 71: 209-249. https://doi.org/10.3322/caac.21660; PMid:33538338

20. Zacharis K, Messini C, Anifandis G. (2018). Human Papilloma Virus (HPV) and Fertilization: A Mini Review. Medicina (Kaunas). 27; 54(4): 50. https://doi.org/10.3390/medicina54040050; PMid:30344281 PMCid:PMC6174353