HEALTH OF WOMAN. 2018.4(130):59–62; doi 10.15574/HW.2018.130.59

Романенко Т. Г. , Суліменко О. М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ Украни, м. Київ

Мета дослідження: вивчення ефективності гемостатичної терапії препаратом транексамової кислоти у вагітних з викиднем, який розпочався.

Матеріали та методи. У дослідження було включено 110 вагітних із викиднем, що розпочався, з утворенням ретрохоріальної гематоми у терміні 5–22 тиж гестації. В основну групу увійшли 60 вагітних, які отримували гемостатичну терапію препаратом транексамової кислоти Виданол^® у добовій дозі 1000–1500 мг до спинення кровотечі. У групу порівняння увійшли 50 вагітних, яким проводили стандартну гемостатичну терапію препаратом етамзилат таблетки. Під час ультразвукового дослідження ретрохоріальні/ретроплацентарні гематоми відзначено у 27 (45%) жінок основної групи і 22 (44%) пацієнток з групи порівняння; позаоболонкові гематоми діагностовано у 8 (13,3%) і 9 (18%) жінок відповідно. Передлежання плаценти зареєстровано у 7 (11,7%) і 8 (16%) жінок обох груп відповідно. У решти вагітних спостерігалися кров’янисті виділення зі статевих шляхів внаслідок відшарування хоріона/плаценти або оболонок без утворення гематом. Отримані дані оброблені статистичним методом за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel.

Результати. Спинення кровотечі під час використання транексамової кислоти у середньому відбувалося на 2-у добу від початку терапії, тривалість кровотечі становила 2,1±0,2 доби, тоді як у групі порівняння тривалість кровотечі була достовірно більша – 5,7±0,3 доби (p<0,01). Необхідність стаціонарного лікування становила в основній групі 9,7±0,8 ліжко-днів і 15,6±2,7 ліжко-днів відповідно у групі порівняння (p<0,05). Під час використання препарату транексамової кислоти організація і розсмоктування гематом у порожнині матки відбувалися у більш короткі терміни –
у 19 (54,3%) з 35 жінок основної групи та у 10 (32,3%) з 31 жінки групи порівняння. Повну відсутність гематом відзначено в основній групі через 1,2±0,4 тиж, у групі порівняння – через 4,8±0,5 тиж (р<0,05).

Заключення. Використання транексамової кислоти як гемостатичної терапії у вагітних з викиднем, що розпочався, достовірно знижує тривалість кровотечі, сприяє прискоренню організації та розсмоктування внутрішньоматкових гематом, зменшує тривалість стаціонарного лікування.

Ключові слова: вагітність, невиношування, загроза викидня, ретрохоріальна гематома, кровотеча у І триместрі вагітності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Баев О.Р. Профилактика кровотечений в послеродовом и раннем послеродовом периоде. Активная или выжидательная тактика? 2011, 6: 27–30.

2. Куликов А.В., Мартиросян С.В., Обоскалова Т.А. Протокол неотложной помощи при кровотечении в акушерстве. Методические рекомендации. – Екатеринбург, 2010.

3. De Lange NM, Lancé MD, de Groot R, Beckers EA, Henskens YM, Scheepers HC. Obstetric hemorrhage and coagulation: an update. Thromboelastography, thromboelastometry, and conventional coagulation tests in the diagnosis and prediction of postpartum hemorrhage. Obstet Gynecol Surv., 2012, Jul., 67 (7): 426–435. https://doi.org/10.1097/OGX.0b013e3182605861; PMid:22926249

4. Lindoff C, Rybo G, Astedt B. Treatment with tranexamic acid during pregnancy, and the risk of thrombo-embolic complications. Thromb. Haemost., 1993, 2, 70 (2): 238–240.

5. Onwuemene O, Green D, Keith L. Postpartum hemorrhage management in 2012: predicting the future. Int J Gynaecol Obstet., 2012, Oct., 119 (1): 3–5. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2012.07.001; PMid:22867727

6. Peitsidis P, Kadir RA. Antifibrinolytic therapy with tranexamic acid in pregnancy and postpartum. Expert Opin Pharmacother., 2011, 12 (4): 503–516. https://doi.org/10.1517/14656566.2011.545818; PMid:21294602

7. Su LL, Chong YS Massive obstetric haemorrhage with disseminated intravascular coagulopathy. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol., 2012, Feb., 26 (1): 77–90. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2011.10.008; PMid:22101177

8. Tower CL, Regan L. Intrauterine haematomas in a recurrent miscarriage population. Human Reproduction, 2001, 16 (9): 2005–2007. https://doi.org/10.1093/humrep/16.9.2005

9. Van Oppenraaij RHF, Jauniaux E, Christiansen OB, Horcajadas JA, Farquharson RG and Exalto N, ESHRE Special Interest Group for Early Pregnancy (SIGEP) Predicting adverse obstetric outcome after early pregnancy events and complications: a review. Human Reproduction Update, 2009, 15 (4): 409–421. https://doi.org/10.1093/humupd/dmp009; PMid:19270317