Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 5(180): 40-46. doi: 10.15574/HW.2025.5(180).4046
Фролов С. В., Голяновський О. В.
Національний університет охорони здоровʼя України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: С.В. Фролов, О.В. Голяновський (2025). Ефективність поєднання когнітивно-поведінкової терапії та фармакологічної корекції порушень сну для профілактики перинатальних ускладнень у вагітних. Український журнал Здоров'я жінки. 5(180): 40-46. doi: 10.15574/HW.2025.5(180).4046.
Стаття надійшла до редакції 30.06.2025 р.; прийнята до друку 30.10.2025 р.

Мета – оцінити ефективність різних підходів до корекції порушень сну у вагітних жінок із позиції впливу на якість сну і частоту перинатальних ускладнень.
Матеріали і методи. Проведено рандомізоване клінічне дослідження за участю 245 вагітних у період із жовтня 2022 року по грудень 2024 року. Методом простої рандомізації сформовано групу І – 175 вагітних із порушеннями сну; групу ІІ – 70 вагітних без порушень сну. Групу І розподілено на три підгрупи: Ia (n=49) – когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) протягом 10 тижнів із використанням електронного додатку «Sleepio for Pregnancy»; Іb (n=55) – комплексна терапія (психоосвіта з гігієни сну, вітамінно-мінеральний комплекс, мікронізований прогестерон); Іc (n=71) – поєднання КПТ і комплексної терапії. Порушення сну верифіковано за допомогою адаптованої версії Піттсбурзького індексу якості сну для вагітних (PSQI-P), індексу тяжкості безсоння (ISI) та шкали сонливості Епворта (ESS). Обстеження здійснено у II–III триместрах (22-41 тиждень). Первинні та вторинні кінцеві точки включали частоту загрози передчасних пологів, гіпертензивних розладів, гестаційного діабету, кесаревого розтину, низької маси новонародженого та післяпологових кровотеч. Статистичний аналіз проведено з використанням критерію Стьюдента.
Результати. До лікування достовірних відмінностей між підгрупами Іa та Іc за частотою перинатальних ускладнень не виявлено, водночас ці ускладнення достовірно відрізнялися від ІІ групи. Після терапії в підгрупі Іc зафіксовано значуще зниження частоти загрози передчасних пологів, гіпертензивних розладів, кесаревого розтину та низької маси плода, а також достовірне поліпшення показників PSQI-P, ISI та ESS. Різниця між підгрупою Іc та групою II стала статистично недостовірною.
Висновки. Використання КПТ і комплексної фармакотерапії є найефективнішим підходом до корекції порушень сну у вагітних, знижуючи частоту перинатальних ускладнень до рівня здорових вагітних.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, порушення сну, когнітивно-поведінкова терапія, прогестерон, перинатальні ускладнення, профілактика, якість сну, PSQI.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abbasi M, Rasoal D, Kharaghani R, Khanjari Z, Barati Z, Hosseinkhani A et al. (2024). Association between sleep disorders and preeclampsia: a systematic review and meta-analysis. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 37(1): 2419383. https://doi.org/10.1080/14767058.2024.2419383; PMid:39443163

2. Basta M, Vgontzas A, Papaliagkas V. (2021). Insomnia and its impact on pregnancy outcomes: A systematic review. Sleep Medicine Reviews. 58: 101431. https://doi.org/10.1007/s43032-025-01849-z; PMid:40397284

3. Bastien CH, Vallières A, Morin CM. (2001). Validation of the Insomnia Severity Index as an outcome measure for insomnia research. Sleep Medicine. 2(4): 297-307. https://doi.org/10.1016/S1389-9457(00)00065-4; PMid:11438246 PMCid:PMC12754006

4. Bentham C, Eaves L. (2022). The Impact of Cognitive-Behavioral Interventions on Sleep Disturbance in Depressed and Anxious Community-dwelling Older Adults: A Systematic Review. Behavioral sleep medicine. 20(4): 477-499. https://doi.org/10.1080/15402002.2021.1933488; PMid:34120539

5. Braam W, Spruyt K. (2022). Reference intervals for 6-sulfatoxymelatonin in urine: A meta-analysis. Sleep medicine reviews. 63: 101614. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2022.101614; PMid:35303691

6. Delgado A, Louis JM. (2022). Sleep Deficiency in Pregnancy. Clinics in chest medicine. 43(2): 261-272. https://doi.org/10.1016/j.ccm.2022.02.004; PMid:35659024

7. Facco FL, Chan M, Patel SR. (2022). Common Sleep Disorders in Pregnancy. Obstetrics and gynecology. 140(2): 321-339. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004866; PMid:35852285

8. Felder JN, Epel ES, Neuhaus J, Krystal AD, Prather AA. (2020). Efficacy of Digital Cognitive Behavioral Therapy for the Treatment of Insomnia Symptoms Among Pregnant Women: A Randomized Clinical Trial. JAMA psychiatry. 77(5): 484-492. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2019.4491; PMid:31968068 PMCid:PMC6990703

9. Frolov SV, Golyanovskiy OV. (2024). The effect of complex therapy on perinatal outcomes in pregnant women with sleep disorders. Ukrainian Journal Health of Woman. 6(175): 23-31. https://doi.org/10.15574/HW.2024.6(175).2331

10. Garbazza C, Hackethal S, Riccardi S, Cajochen C, Cicolin A, D'Agostino A et al. (2020). Polysomnographic features of pregnancy: A systematic review. Sleep Medicine Reviews. 50: 101249. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2019.101249; PMid:31896508

11. Gonçalves MT, Malafaia S, Moutinho Dos Santos J, Roth T, Marques DR. (2023). Epworth sleepiness scale: A meta-analytic study on the internal consistency. Sleep medicine. 109: 261-269. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2023.07.008; PMid:37487279

12. Голяновський О, Фролов С, Волошин О, Кононець О, Губар І. (2024). Вплив когнітивно-поведінкової терапії на порушення сну та рівень мелатоніну у вагітних. Репродуктивне здоров’я жінки. (2): 89-95. https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2024.304666.

13. Hung HM, Ko SH, Chen CH. (2014). The association between prenatal sleep quality and obstetric outcome. Journal of Nursing Research. 22(3): 147-154. https://doi.org/10.1097/jnr.0000000000000039; PMid:25111108

14. Kalmbach DA, Cheng P, O'Brien LM, Swanson LM, Sangha R, Sen S et al. (2020). A randomized controlled trial of digital cognitive behavioral therapy for insomnia in pregnant women. Sleep medicine. 72: 82-92. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2020.03.016; PMid:32559716 PMCid:PMC8210706

15. Kendle AM, Salemi JL, Jackson CL, Buysse DJ, Louis JM. (2022). Insomnia during pregnancy and severe maternal morbidity in the United States: Nationally representative data from 2006 to 2017. Sleep. 45(10): zsac175. https://doi.org/10.1093/sleep/zsac175; PMid:35901516 PMCid:PMC9548669

16. Laposky AD, Pemberton VL. (2021). Sleep-Disordered Breathing and Pregnancy-Related Cardiovascular Disease. Journal of women's health (2002). 30(2): 194-198. https://doi.org/10.1089/jwh.2020.8869; PMid:33181042 PMCid:PMC8020531

17. Liu D, Guo S, Tan C, Zhang K, Feng Y, Bi X et al. (2025). Adverse Maternal and Fetal Outcomes Associated with Insomnia During Pregnancy: a Systematic Review and Meta-Analysis. Reproductive sciences (Thousand Oaks, Calif.). 32(10): 3240-3261. https://doi.org/10.1007/s43032-025-01849-z; PMid:40397284

18. Manzar MD, Jahrami HA, Bahammam AS. (2021). Structural validity of the Insomnia Severity Index: A systematic review and meta-analysis. Sleep Medicine Reviews. 60: 101531. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2021.101531; PMid:34428679

19. McLafferty LP, Spada M, Gopalan P. (2018). Pharmacologic Treatment of Sleep Disorders in Pregnancy. Sleep medicine clinics. 13(2): 243-250. https://doi.org/10.1016/j.jsmc.2018.02.004; PMid:29759274

20. Palagini L, Miniati M, Geoffroy PA, Riemann D. (2025). Pharmacological Treatment of Peripartum Insomnia. In Sleep and Perinatal Psychiatric Disorders: A Comprehensive Guide for Clinicians and Researchers. Cham: Springer Nature Switzerland: 177-184. https://doi.org/10.1007/978-3-031-95948-6_13

21. Prather AA, Krystal AD, Emsley R, Carl J, Ball T, Tarnai K et al. (2025). The Effectiveness of Digital Cognitive Behavioral Therapy to Treat Insomnia Disorder in US Adults: Nationwide Decentralized Randomized Controlled Trial. JMIR Mental Health. 12: e84323. https://doi.org/10.2196/84323; PMid:41343796 PMCid:PMC12715469

22. Sedov ID, Anderson NJ, Dhillon AK, Tomfohr-Madsen LM. (2021). Insomnia symptoms during pregnancy: A meta-analysis. Journal of Sleep Research. 30(1): e13207. https://doi.org/10.1111/jsr.13207; PMid:33140514

23. Sedov ID, Cameron EE, Madigan S, Tomfohr-Madsen LM. (2018). Sleep quality during pregnancy: A meta-analysis. Sleep medicine reviews. 38: 168-176. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2017.06.005; PMid:28866020

24. Shang X, Ye L, Wang MP, Lam TH, Lai AYK. (2023). A comprehensive insight on cognitive behavioral therapy for insomnia in pregnant women: A systematic review and meta-analysis. Sleep Medicine. 112: 322-332. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2023.11.002; PMid:37952481

25. Zheng X, Zhu Z, Chen J, He J, Zhu Y et al. (2023). Efficacy of cognitive behavioural therapy for insomnia or sleep disturbance in pregnant women: A systematic review and meta-analysis. Journal of Sleep Research. 32(2): e13808. https://doi.org/10.1111/jsr.13808; PMid:36529887