- Ефективність лікування трубно-перитонеального безпліддя в жінок репродуктивного віку
Ефективність лікування трубно-перитонеального безпліддя в жінок репродуктивного віку
Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 1(93): 6-11; doi 10.15574/PP.2023.93.6
Романенко Т. Г., Шаганов П. Ф.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
Для цитування: Романенко ТГ, Шаганов ПФ. (2023). Ефективність лікування трубно-перитонеального безпліддя в жінок репродуктивного віку. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(93): 6-11; doi 10.15574/PP.2023.93.6.
Стаття надійшла до редакції 07.12.2022 р.; прийнята до друку 13.03.2023 р.
Мета – оцінити ефективність лікування пацієнток із безпліддям і трубно-перитонеальними спайками на основі аналізу віддалених результатів лікування (настання маткової вагітності).
Матеріали та методи. Обстежено 132 жінки з трубно-перитонеальним безпліддям, яких поділено на дві групи: до основної (І групи) увійшли 68 пацієнток до і після оперативної лапароскопії, які отримували запропонований нами алгоритм; до ІІ групи (порівняння) – 64 пацієнтки до і після оперативної лапароскопії, які отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи. Проведено спостереження за станом прооперованих жінок протягом року: 62 пацієнтки І групи та 57 пацієнток ІІ групи. Оцінено частоту настання вагітності після лікування за такі періоди: до 6 місяців і від 6 до 12 місяців включно.
Результати. З 62 жінок І групи завагітніли протягом 6 місяців 28 (45,2%) пацієнток проти 11 (19,2%) жінок ІІ групи (р<0,05), а від 6 до 12 місяців – 13 (20,9%) пацієнток проти 8 (14,1%) жінок ІІ групи (р<0,05). У 2 (3,5%) пацієнток ІІ групи вагітність була позаматкова, що можна розглядати як негативний наслідок лікування спайкового процесу та трубно-перитонеального безпліддя в цілому. Якщо протягом року вагітність в обстежених жінок не наставала, то їм пропонували допоміжні репродуктивні технології як найефективніший метод настання вагітності.
Висновки. Запропонована патогенетична профілактика рецидиву спайкового процесу в малому тазі жінок репродуктивного віку є ефективною, може обґрунтовано використовуватися і дає змогу у 2,4 раза підвищити частоту настання вагітності в перші 6 місяців післяопераційного періоду в разі І-ІІ стадії поширеності спайкового процесу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: трубно-перитонеальна безплідність, перитонеальні тазові спайки, профілактика спайкового процесу, вагітність.
ЛІТЕРАТУРА
1. Alimdjanovna TN. (2021). Infertility: Causes, methods of research and treatment. Asian Journal of Multidimensional Research. 10 (6): 17-22. https://doi.org/10.5958/2278-4853.2021.00488.2
2. Багатько ОВ. (2019). Якість життя пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям у процесі лікування. Актуальні питання педіатрії акушерства та гінекології. 1: 55-59.
3. Becker VM, Silver S, Seufert R, Muensterer OJ. (2019). The association of appendectomy, adhesions, tubal pathology, and female infertility. JSLS: Journal of the Society of Laparoendoscopic Surgeons. 23 (1): 69-72. https://doi.org/10.4293/JSLS.2018.00099; PMid:30846898 PMCid:PMC6400250
4. Borght MV, Wyns C. (2018). Fertility and infertility: Definition and epidemiology. Clinical biochemistry. 62: 2-10. https://doi.org/10.1016/j.clinbiochem.2018.03.012; PMid:29555319
5. Bosteels J, Weyers S, D'Hooghe TM et al. (2017, Nov 27). Anti-adhesion therapy following operative hysteroscopy for treatment of female subfertility. Cochrane Database Syst Rev. 11 (11): CD011110. https://doi.org/10.1002/14651858.CD011110.pub3; PMid:29178172
6. Deyhoul N, Mohamaddoost T, Hosseini M. (2017). Infertility-related risk factors: a systematic review. Int J Women's Health Reprod Sci. 5: 24-29. https://doi.org/10.15296/ijwhr.2017.05
7. Elgergawy AE, Elhalwagy AE, Salem HA, Dawood AS. (2021). Outcome of laparoscopic adhesiolysis in infertile patients with pelvic adhesions following cesarean delivery: a randomized clinical trial. Journal of Gynecology Obstetrics and Human Reproduction. 50 (5): 96-101. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2020.101969; PMid:33147492
8. Gebeh AK, Metwally M. (2019). Surgical management of tubal disease and infertility. Obstetrics, Gynaecology & Reproductive Medicine. 29 (5): 123-128. https://doi.org/10.1016/j.ogrm.2019.02.002
9. Goldberg JM, Falcone T, Diamond MP. (2019). Current controversies in tubal disease, endometriosis, and pelvic adhesion. Fertility and sterility. 112 (3): 417-425. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2019.06.021; PMid:31446901
10. Gomel V. (2015). The place of reconstructive tubal surgery in the era of assisted reproductive techniques. Reproductive BioMedicine Online. 31 (6): 722-731. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2015.09.010; PMid:26511873
11. Mascarenhas MN, Flaxman SR, Boerma T et al. (2012). National, regional, and global trends in infertility prevalence since 1990: a systematic analysis of 277 health surveys. PLoS Med. 9 (12): e1001356. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1001356; PMid:23271957 PMCid:PMC3525527
12. Мінцер ОП. (2018). Статистичні методи дослідження при виконанні наукових робіт. Практична медицина. 8: 112-118.
13. Нагорна АМ, Басанец АВ, Кононова ІГ, Медведовська НВ, Гвоздецький ВА. (2021). Стан здоров’я населення працездатного віку та ефективність функціонування системи охорони здоров’я України. Україна. Здоров’я нації. 1 (1): 32-39.
14. Ngowa JDK, Kasia JM, Georges NT, Nkongo V, Sone C, Fongang E. (2015). Comparison of hysterosalpingograms with laparoscopy in the diagnostic of tubal factor of female infertility at the Yaoundé General Hospital, Cameroon. Pan African Medical Journal. 22 (1): 62-65. https://doi.org/10.11604/pamj.2015.22.264.8028; PMid:26958127 PMCid:PMC4765353
15. Nian L et al. (2021). Analysis of the Clinical Efficacy of Laparoscopy and Hysteroscopy in the Treatment of Tubal-Factor Infertility. Frontiers in Medicine. 8: 712-722. https://doi.org/10.3389/fmed.2021.712222; PMid:34485341 PMCid:PMC8415305
16. Нормативні директивні правові документи. (2006). Клінічні протоколи надання медичної допомоги (Акушерство, гінекологія, неонатологія). Зб. нормат. док. Упоряд. та голов. ред. В.М. Заболотько. К.: МНІАЦ мед. статистики: Медінформ: 292.
17. Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. (2021). Role of tubal surgery in the era of assisted reproductive technology: a committee opinion. Fertility and Sterility. 103 (6): e37-43. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2015.03.032; PMid:25958255
18. Романенко ТГ, Шаганов ПФ. (2021). Профілактика розвитку перитонеальних тазових злук у жінок репродуктивного віку. Репродуктивне здоров’я жінки. 5: 48-55. https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2021.240026
19. Segal TR, Giudice LC. (2019). Before the beginning: environmental exposures and reproductive and obstetrical outcomes. Fertility and Sterility. 112 (4): 613-621. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2019.08.001; PMid:31561863
20. Sudha G, Reddy KSN. (2013). Causes of female infertility: a cross-sectional study. Int J Latest Res Sci Technol. 2: 119-123.
21. Templeton A. (1995). Infertility-epidemiology, aetiology and effective management. Health Bull. 53: 294-298.
22. Trimbos-Kemper T, Trimbos B, van Hall E. (1982). Etiological factors in tubal infertility. Fertil Steril. 37: 384-388. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(16)46100-5; PMid:7060789
23. Watrelot A, Al Naqbi M. (2023). Management of tubal factor. Management of Infertility. Academic Press: 71-78. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-89907-9.00034-X
24. World Health Organization (WHO). (2018). WHO International Classification of Diseases. 11th Revision (ICD-11). Geneva: WHO. URL: https://crvssystems.ca/international-classification-diseases-11th-revision-icd-11.
25. Yuan L, Jingying H, Xiujuan C, Chengying L, Xiaochen H, Xiumei X et al. (2019). Predictive value of a modified classification of fallopian tube status on prognosis of tubal factor infertility after laparoscopic surgery. Medicine. 98: 13. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000014952; PMid:30921195 PMCid:PMC6455906
26. Zegers‐Hochschild F, Dickens BM, Dughman‐Manzur S. (2013). Human rights to in vitro fertilization. International Journal of Gynecology & Obstetrics. 123 (1): 86-89. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2013.07.001; PMid:23932062
