Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 1(158): 4-7; doi 10.15574/HW.2022.158.4
Гайдук А. Д., Романенко Т. Г.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Гайдук АД, Романенко ТГ. (2022). Ефективність гістероскопії в діагностиці хронічного ендометриту. Український журнал Здоров’я жінки. 1(158): 4-7; doi 10.15574/HW.2022.158.4.
Стаття надійшла до редакції 23.11.2021 р.; прийнята до друку 05.03.2022 р.

Мета – визначити діагностичну цінність гістероско пічного дослідження порожнини матки для оцінки стану ендометрію в жінок із невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) в анамнезі на тлі хронічного ендометриту (ХЕ).
Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження в жінок із ХЕ в анамнезі на базі Медичного центру ТОВ «ISIDA-IVF» за період 2019-2021 рр. Залучено 110 жінок репродуктивного віку з ХЕ і повторними невдалими спробами ДРТ (55 жінок із прегравідарною підготовкою – І група; 55 жінок без прегравідарної підготовки – ІІ група). Для досягнення поставленої мети, враховуючи клініко-анамнестичні дані жінок досліджених груп, на етапі планування вагітності виконано ендоскопічне дослідження порожнини матки та ендометрію на 7-11-й день менструального циклу за допомогою жорсткого гістероскопа фірми «Karl Storz» (Німеччина). Пороговим значенням статичної достовірності прийнято р<0,05.
Результати. У І та ІІ групах гістероскопію проведено майже кожній 2 пацієнтці – 28 (50,9%) та 27 (49,1%) відповідно. Гістероскопічною ознакою ХЕ була нерівномірна товщина ендометрію – у 21 (75,0%) пацієнтки І групи та у 20 (74,1%) жінок ІІ групи (р>0,05). Оцінка забарвлення слизової оболонки показала ознаку запалення – гіперемію слизової оболонки, яка зустрічалася в кожної другої пацієнтки І групи – 16 (57,1%) та ІІ групи – 15 (55,5%) жінок (р >0,05). За сукупністю гістероскопічних ознак діагноз ХЕ був правомірним у 24 (85,7%) пацієнток І групи та у 23 (85,1%) пацієнток ІІ групи, нормальна гістероскопічна картина відзначалася у 4 (14,3%) та 4 (14,9%) жінок відповідно. Під час візуалізації порожнини матки виявлялися різні гістероскопічні ознаки ХЕ, сукупність яких дала змогу виділити варіанти макротипів: гіперпластичний, гіпопластичний, без ознак гіпер- і гіпоплазії. У І групі гіперпластичний макротип ХЕ зустрічався в 11 (39,3%) жінок проти 7 (25,9%) пацієнток ІІ групи (р<0,05). Гіпопластичний макротип ХЕ в досліджених групах спостерігався у 6 (21,4%) та 5 (18,5%) жінок відповідно (р>0,05). ХЕ без ознак гіпер- та гіпоплазії відмічався в 11 (39,2%) пацієнток І групи та у 15 (44,4%) жінок ІІ групи (р<0,05).
Висновки. Аналіз діагностичної значущості гістероскопії показав, що за сукупністю гістероскопічних ознак діагноз ХЕ виявився правомірним у 85,7% та 85,1% пацієнток із невдалими спробами ДРТ в анамнезі на тлі ХЕ. У цих пацієнтів переважав гіперпластичний макротип ХЕ – 39,3%. Установлено, що гістероскопія при диференційній діагностиці макротипів ХЕ володіє низькою специфічністю (33,3%), але високою чутливістю (91,1%) та діагностичною точністю (89,4%). Діагностична цінність методу гістероскопії виявилася вищою при гіперпластичному макротипі ХЕ, що, своєю чергою, сприяло не тільки візуалізації патологічного процесу, але й раціональному видаленню змінених ділянок тканини Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гістероскопія, допоміжні репродуктивні технології, хронічний ендометрит.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авраменко НВ, Барковський ДЄ, Кабаченко ОВ, Грідіна ІБ. (2018). Тактика підготовки ендометрію пацієнток у програмі допоміжних репродуктивних технологій для підвищення ефективності лікування. Acta medica Leopoliensia. 24 (1): 23-31. URL: http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/12427. https://doi.org/10.25040/aml2018.01.023

2. Авраменко НВ, Постоленко ВЮ, Авраменко НВ, Постоленко ВЮ. (2020). Можливості сучасних методів діагностики у жінок із безпліддям при хронічному ендометриті. Буковинський медичний вісник. 24 (1): 3-9. doi: 10.24061/203327.

3. Гуменецький ІЄ. (2016). Стан порожнини матки та ендометрію у жінок з невдалими спробами застосування допоміжних репродуктивних технологій. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1: 57-59.

4. Хміль СВ, Чудійович НЯ. (2019). Хронічний ендометрит як один із факторів невдалих спроб імплантації ембріонів у програмах допоміжних репродуктивних технологій. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2: 111-117.

5. Кишакевич ІТ, Коцабин НВ, Радченко ВВ. (2017). Ендометрій у фокусі уваги гінеколога: роль гістероскопії та імуногістохімії в діагностиці хронічного ендометриту, вибір лікування. Репродуктивна ендокринологія. 2 (34): 24-27.

6. Луговая А. (2018). Гистероскопия в условиях бактериального вагиноза. Врач. 1: 58-60.

7. Onysko OV, Korchynska ОО, Andrashchikova S, Zhultakova S, Shlosserova A. (2019). Chronic endometritis as a factor of failure attempt in assisted reproductive technologies. Likars’ka sprava. 7-8: 13-21. https://doi.org/10.31640/JVD.7-8.2019(2)

8. Рудакова ЕБ, Давыдов ПВ, Давыдов ВВ. (2018). Новые возможности диагностики внутриматочной патологии в программах вспомогательных репродуктивных технологий. Леч. врач. 11: 10-14.

9. Шалина МА, Тарасова МА, Рулев ВВ и др. (2019). Опыт применения офисной гистероскопии без анестезии. Журн. акушерства и женских болезней. LVIII (5): m137-m138.

10. Шуршалина АВ, Демура ТА. (2011). Морфо-функциональные перестройки эндометрия в «окно имплантации». Акушерство и гинекол. 7-2: 9-13.

11. Шуршалина АВ. (2019). Хронический эндометрит: современные взгляды на проблему. Consilium Medicum. 6: 36-39.

12. Стрелко ГВ, Уланова ВВ. (2018). Клінічне значення хронічного ендометриту у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників у програмі екстракорпорального запліднення. Здоровье женщины. 4 (130): 92-97. https://doi.org/10.15574/HW.2018.130.92.

13. Толстанова ГО. (2018). Патологія ендометрія у жінок з нереалізованою репродуктивною функцією: діагностика і тактика лікування безплідності. Здоровье женщины. 5 (130): 108-110. https://doi.org/10.15574/HW.2018.131.108.