Paediatric Surgery (Ukraine). 2023.4(81): 6-13; doi: 10.15574/PS.2023.81.6

Зацаринний Р. А.¹, Біляєв А. В.², Танцюра Л. Д.², Іскра Ю. А.², Підопригора О. О.^1
1ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова» НАМН України, м. Київ
²Національний університет охорони здоров’я України імені Л.П. Шупика, м. Київ

Для цитування: Зацаринний РА, Біляєв АВ, Танцюра ЛД, Іскра ЮА, Підопригора ОО. (2023). Ефективність і безпечність безперервного внутрішньовенного введення лідокаїну як компонента інтраопераційного знеболювання та післяопераційної інтенсивної терапії при обширних резекціях печінки. Paediatric Surgery (Ukraine). 4(81): 6-13; doi: 10.15574/PS.2023.81.6.
Стаття надійшла до редакції 01.10.2023 р., прийнята до друку 11.12.2023 р.

Мета – підвищити ефективність і визначити безпечність інтраопераційного знеболювання та післяопераційної інтенсивної терапії при обширних резекціях печінки внутрішньовенним (в/в) введенням лідокаїну порівняно з традиційним знеболюванням і застосуванням епідуральної анестезії (ЕДА).
Матеріали та методи. Обстежено та проаналізовано 108 хворих віком від 18 років, яким виконували обширну резекцію печінки. Досліджених хворих залежно від вибору інтра- і післяопераційного знеболювання стратифіковано в три групи: І група (22 пацієнти) – в/в введення лідокаїну + традиційне інтра- та післяопераційне знеболювання, ІІ група (73 хворі) – ЕДА в торакальному відділі хребта + традиційне інтра- та післяопераційне знеболювання, ІІІ (13 пацієнтів) група – контрольна, у якій застосовували тільки традиційне інтра- та післяопераційне знеболювання.
Вірогідність відмінностей оцінено за допомогою t-критерію Стьюдента, непараметричного U-критерію Манна-Вітні, критерію χ² Пірсона.
Результати. Концентрація лідокаїну в крові за 2 години після операції була вищою в II групі (2,37±1,08 мкг/мл) порівняно з I групою (1,84±1,16 мкг/мл). Величини за 14 год після втручання практично не відрізнялися (2,62±2,56 мкг/мл – у І групі, 2,85±1,25 мкг/мл – у II групі). У поодиноких випадках вміст місцевого анестетика перевищував токсичний рівень без відповідної клінічної симптоматики. Призначення лідокаїну в/в приводило до зменшення інтенсивності болю протягом чотирьох діб після операції практично в 1,5 раза, епідуральним шляхом – в 1,5-2 раза порівняно з традиційним підходом до знеболювання, а також супроводжувалося подовженням часового проміжку до першого введення наркотичного анальгетика з 86,9±68,2 хв до 394,3±666,5 хв і 553,2±52,8,5 хв, відповідно.
Зміна шляху введення місцевого анестетика з епідурального на в/в приводила до зменшення об’єму інфузійної інтраопераційної терапії з 9,4±2,5 мл/кг/год до 7,4±1,3 мл/кг/год, а також до редукції дози використаного норадреналіну для ліквідації гіпотензії в 1,3 раза.
Призначення лідокаїну послабляло інтенсивність синдрому системної запальної відповіді, що проявлялося редукцією концентрації IL-1, IL-4, IL-10 порівняно з багатокомпонентним знеболюванням без статистичної різниці з епідуральним шляхом введення препарату.
Висновки. Застосування лідокаїну як ад’юванту традиційного інтра- і післяопераційного знеболювання обширної резекції печінки зменшує інтенсивність болю, ступінь синдрому системної запальної відповіді. Зміна методу застосування лідокаїну з епідурального на в/в приводить до стабільнішого інтраопераційного кровообігу, редукції об’єму інфузійної терапії та потреби в симпатоміметичній підтримці без збільшення концентрації в крові, а в запропонованій методиці є привабливою альтернативою епідуральному знеболюванню.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: обширна резекція печінки, знеболювання, багатокомпонентний наркоз, лідокаїн, епідуральна анестезія, больовий синдром, протизапальний ефект.
ЛІТЕРАТУРА

1. Bachman SA, Lundberg J, Herrick M. (2021). Avoid suboptimal perioperative analgesia during major surgery by enhancing thoracic epidural catheter placement and hemodynamic performance. Regional anesthesia and pain medicine. 46 (6): 532-534. https://doi.org/10.1136/rapm-2020-102352; PMid:33653876

2. Beaussier M, Delbos A, Maurice-Szamburski A, Ecoffey C, Mercadal L. (2018). Perioperative Use of Intravenous Lidocaine. Drugs. 78 (12): 1229-1246. https://doi.org/10.1007/s40265-018-0955-x; PMid:30117019

3. Castro I, Carvalho P, Vale N, Monjardino T, Mourão J. (2023). Systemic Anti-Inflammatory Effects of Intravenous Lidocaine in Surgical Patients: A Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of clinical medicine. 12 (11): 3772. https://doi.org/10.3390/jcm12113772; PMid:37297968 PMCid:PMC10253813

4. Dieu A, Huynen P, Lavand'homme P, Beloeil H, Freys SM, Pogatzki-Zahn EM et al. (2021). Pain management after open liver resection: Procedure-Specific Postoperative Pain Management (PROSPECT) recommendations. Regional anesthesia and pain medicine. 46 (5): 433-445. https://doi.org/10.1136/rapm-2020-101933; PMid:33436442 PMCid:PMC8070600

5. Dunn LK, Durieux ME. (2017). Perioperative Use of Intravenous Lidocaine. Anesthesiology. 126 (4): 729-737. https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000001527; PMid:28114177

6. Hoeter K, Heinrich S, Wollschläger D, Melchior F, Noack A, Tripke V et al. (2023). The Optimal Fluid Strategy Matters in Liver Surgery: A Retrospective Single Centre Analysis of 666 Consecutive Liver Resections. Journal of clinical medicine. 12 (12): 3962. https://doi.org/10.3390/jcm12123962; PMid:37373656 PMCid:PMC10299667

7. Knaak C, Spies C, Schneider A, Jara M, Vorderwülbecke G, Kuhlmann AD et al. (2020). Epidural Anesthesia in Liver Surgery-A Propensity Score-Matched Analysis. Pain medicine (Malden, Mass.). 21 (11): 2650-2660. https://doi.org/10.1093/pm/pnaa130; PMid:32651587

8. Listing H, Pöpping D. (2018). PRO: Epiduralanalgesie – Goldstandard bei abdominalen und thorakalen Eingriffen. [Pro: Epidural Analgesia Remains the Gold Standard for Abdominal and Thoracic Surgery]. Anasthesiologie, Intensivmedizin, Notfallmedizin, Schmerztherapie : AINS. 53 (4): 237-244. https://doi.org/10.1055/s-0043-104668; PMid:29742783

9. Su J, Soliz JM, Popat KU, Gebhardt R. (2020). Incidence of epidural hematoma from use of epidural analgesia for hepatic resection surgery: A retrospective study. Journal of clinical anesthesia. 62: 109719. https://doi.org/10.1016/j.jclinane.2020.109719; PMid:31955129

10. Sun Y, Li T, Wang N, Yun Y, Gan TJ. (2012). Perioperative systemic lidocaine for postoperative analgesia and recovery after abdominal surgery: a meta-analysis of randomized controlled trials. Diseases of the colon and rectum. 55 (11): 1183-1194. https://doi.org/10.1097/DCR.0b013e318259bcd8; PMid:23044681

11. Terkawi AS, Tsang S, Kazemi A, Morton S, Luo R, Sanders DT et al. (2016). A Clinical Comparison of Intravenous and Epidural Local Anesthetic for Major Abdominal Surgery. Regional anesthesia and pain medicine. 41 (1): 28-36. https://doi.org/10.1097/AAP.0000000000000332; PMid:26650426 PMCid:PMC5467154

12. Wang J, Du F, Ma Y, Shi Y, Fang J, Xv J et al. (2022). Continuous Erector Spinae Plane Block Using Programmed Intermittent Bolus Regimen versus Intravenous Patient-Controlled Opioid Analgesia Within an Enhanced Recovery Program After Open Liver Resection in Patients with Coagulation Disorder: A Randomized, Controlled, Non-Inferiority Trial. Drug design, development and therapy. 16: 3401-3412. https://doi.org/10.2147/DDDT.S376632; PMid:36203818 PMCid:PMC9531613

13. Weibel S, Jelting Y, Pace NL, Helf A, Eberhart LH, Hahnenkamp K et al. (2018). Continuous intravenous perioperative lidocaine infusion for postoperative pain and recovery in adults. The Cochrane database of systematic reviews. 6 (6): CD009642. https://doi.org/10.1002/14651858.CD009642.pub3; PMid:29864216 PMCid:PMC6513586