HEALTH OF WOMAN. 2020.9-10(155-156): 107-113; doi 10.15574/HW.2020.155-156.107
Скрицька Т. В.
КНП «Обласний центр онкології», м. Харьков

У сучасній гінекології гормонозалежна патологія – це одна з найбільш значущих проблем. Важливість вирішення цієї проблеми зумовлена значною поширеністю даної патології, її тривалим рецидивним перебігом і наявністю медико-соціального завдання збереження репродуктивної функції пацієнток. Вік жінок, у яких виникають дисгормональні захворювання, становить вже 30–35 років, що призводить до передчасної втрати репродуктивної функції, підвищення частоти оперативних втручань.
Системність ураження при дисгормональній патології зумовлена спільністю ланок патогенезу. Провідним чинником у патогенезі гормонозалежної патології є абсолютна або відносна гіперестрогенія. Порушення менструального циклу (ПМЦ) – одна з найбільш недооцінених проблем у сучасній гінекології. За останнє десятиліття в світі відзначається підвищення частоти ПМЦ у жінок репродуктивного віку майже в 11 разів. У структурі гінекологічної захворюваності, за даними більшості авторів, ПМЦ становлять близько 60% всіх дисгормональних розладів, які часто призводять до недооцінення майбутніх не тільки репродуктивних, але й загальносоматичних проблем: від невиношування вагітності та безпліддя до формування як доброякісних, так і злоякісних пухлин у жіночому організмі.
Ключові слова: гормонозалежна патологія, порушення менструального циклу, естрогени, прогестерон, лікування, індол-3-карбінол, екстракт прутняка, Агідол.

ЛІТЕРАТУРА

1. Clemons M., Goss P., Estrogen and risk of breast cancer, N. Engl. J. Med. – 2001. – 344.4. – P. 276-286. https://doi.org/10.1056/NEJM200101253440407;PMid:11172156

2. Dalessandri K.M., Firestone G.L. et al. Pilot Study: Effect of 3-Diindolylmethane Supplements on hormone metabolites in Postmenstrual women with history of ear-ly-stage breast cancer. Nutrition and cancer. – 2004. – 50(2). – P.161-167. https://doi.org/10.1207/s15327914nc5002_5; PMid:15623462

3. Андреева Е.Н. Пролактин и молочные железы/ Е.Н. Андреева, М.Б. Хамошина, О.Д. Руднева // Гинекология. – 2012. – №1. – С. 12-16.

4. Астахов В.М. Негормональная патогенетически обоснованная терапия миомы матки // Здоровье женщины. – 2011. – №3(59). – С. 112-117.

5. Волошина Н.М. Негормональна терапія проліферативних процесів молочної залози та ендометрія/ Н.М. Волошина, С.М. Пащенко, М.Ф. Щуров та ін. //Здоровье женщины. – 2013. – №1 (77). – С.94-98.

6. Запорожан В.Н. Современная диагностика и лечение гиперпластических процессов эндометрия/ В.Н. Запорожан, Т.Ф. Татарчук, В.Г. Дубинина, Н.В. Косей // Репродуктивная эндокринология. – 2012. – №1(3). – С.5-12.

7. Каминский В.В., Борис Е.Н. Консервативное лечение миомы матки, сочетанной с простой неатипической гиперплазией эндометрия. Збірник наукових праць. – К., 2012.

8. Киселев В.И., Сидорова И.С., Унанян А.Л. Гиперпластические процессы органов репродуктивной системы: теория и практика. – М.: НД «Медпрактика», 2011. – С. 468.

9. Киселев В.И., Ляшенко А.А. Индол – регулятор пролиферативных процессов в органах репродуктивной системы. – М., 2005. – С. 48.

10. Коханевич Е.В., Мицкевич Е.П., Манжура Е.П., и др. Гиперпластические процессы эндометрия// Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и репродуктологии. – М., 2006. – С. 286-303.

11. Резниченко Г.И., Пащенко С.М., Потебня В.Ю. та ін. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2008. – Т. 144, ч. ІІІ. – С. 215-218.

12. Степанковская Г.К.,           Борода А.Н. Гиперпластические процессы эндометрия: новые подходы в лечении // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – 2001. – С. 593-595.