HEALTH OF WOMAN. 2019.1(137):96–100; doi 10.15574/HW.2019.137.96

Бенюк В. О., Никонюк Т. Р., Ковалюк Т. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Порушення мікроекології піхви призводить до розвитку бактеріального вагінозу (БВ) – незапального інфекційного синдрому, зумовленого дисбіотичним станом вагінального біотопа, травного тракту та сечовидільної системи на тлі хронічного імунодефіциту. На сьогодні частота БВ у структурі інфекційних захворювань жіночої статевої сфери залишається досить високою і становить 60–80%.

Мета дослідження: зниження частоти рецидивів БВ у жінок репродуктивного віку шляхом призначення комплексної двокомпонентної терапії із застосуванням вагінальних супозиторіїв Флоріка.

Матеріали та методи. Відповідно до поставленої мети проведено обстеження і лікування 50 жінок репродуктивного віку з БВ. Верифікацію діагнозу проводили на підставі аналізу скарг, вивчення анамнезу, клінічних даних, діагностичних критеріїв Amsel, мікроскоскопії нативних і забарвлених за Грамом мазків вагінальних виділень з оцінюванням за шкалою Ньюджента, культурального дослідження вагінального вмісту з визначенням складу мікрофлори, полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу. Динамічне спостереження проводили протягом 6 міс: одразу після завершення І етапу терапії БВ, через 3 і 6 міс спостереження, додатково за показаннями (поява скарг, клінічних проявів рецидиву, небажаних реакцій)

Результати. Результати проведених досліджень свідчать, що ефективніcть застосування вагінальних супозиторіїв Флоріка з метою запобігання розвитку вагінального дисбіозу становила 88%. За відсутності заходів, спрямованих на нормалізацію мікробіоценозу піхви після проведення основ­ного курсу терапії, клініко-лабораторне одужання спостерігалось у 16 (64%) пацієнток, рецидив БВ встановлено у 9 (36%) випадках. Слід зазначити, що під час застосування вагінальних супозиторіїв Флоріка не зафіксовано будь-яких місцевих або загальних алергійних проявів, побічних ефектів та небажаних реакцій.

Заключення. Застосування вагінальних супозиторіїв Флоріка для нормалізації вагінального біотопа і попередження розвитку дисбіотичних процесів після завершення основ­ного курсу лікування виявило стійкий клінічний результат, що дозволило знизити частоту рецидивів бактеріального вагінозу у 3 рази. Флоріка містить аутентичну вагінальну флору, тому діє швидко і ефективно, здійснює безпосередній вплив на вагінальний біоценоз, що не залежить від стану травного тракту, не викликає алергійних реакцій і побічних ефектів. Флоріка – унікальна вагінальна система для природного відновлення жіночого здоров’я.

Ключові слова: мікробіоценоз піхви, бактеріальний вагіноз, двокомпонентна терапія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Коньков Д.Г. Эндотелиальная дисфункция в генезе невынашивания беременности / Д.Г. Коньков, А.А. Процепко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравохранения. – 2009. – Т. 145, ч. ІІ. – С. 157–160.

2. Endothelial function, uterine perfusion and central flow in pregnancies complicated by preeclampsia / Augusto Henriques Fulgencio Brandao, Marcelo Araujo Cabral // Arq. Bras. Cardiol. – 2012. – Vol. 13, Iss. 99 (4). – P. 931–935.

3. Evidence of endothelial dysfunction in preeclampsia: decreased endothelial nitric oxide synthase expression is associated with increased cell permeability in endothelial cells from preeclampsia / Y. Wang, Y. Gu, Y. Zhang, D.F. Lewis // Am. J. Obstet. Gynecol. – 2008. – Vol. 190 (3). – P. 817–824. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2003.09.049; PMid:15042020

4. Hypertension in Pregnancy: The Management of Hypertensive Disorders During Pregnancy. NICE Clinical Guidelines. National Collaborating Centre for Women’s and Children’s Health (UK). – London: RCOG Press, 2011. – 295 p.

5. Konkov D.G. Caratteristiche prevenzione dei clinici manifesti-forme endoteliopatia gestazionale / D.G. Konkov // Italian Science Review. – 2013. – Iss. 8. – P. 11–15.

6. Buger R.H. The pharmacodynamics of L-arginine. J. Nutr. 2008; 137: 1650S-1655S. https://doi.org/10.1093/jn/137.6.1650S; PMid:17513442

7. Хлыбова С.В., Циркин В.И., Дворянский С.А. и др. Содержание аргинина в сыворотке крови при физиологическом и осложненном течении беременности. Рос. вестн. акушера-гинеколога, 2009; 2: 4-7.

8. Chatterjee A., Catravas J.D. Endothelial nitric oxide (NO) and its pathophysiologic regulation. Vascul. Pharmacol. 2008; 49 (4-6): 134-140. https://doi.org/10.1016/j.vph.2008.06.008; PMid:18692595 PMCid:PMC2592563

9. Gilbert J.S., Niland M.J., Knoblich P. Placental ischemia and cardiovascular dysfunction in preeclampsia and beyond: making the connections. Expert Rev. Cardiovasc. Ther. 2008; 6 (10): 1367-1377. https://doi.org/10.1586/14779072.6.10.1367; PMid:19018690 PMCid:PMC2650232

10. Головченко Ю.И., Трещинская М.А. Обзор современных представлений об эндотелиальной дисфункции. Cons. med. Ukr. 2008; 11: 38-40.

11. Bryan N.S., Bian K., Murad F. Discovery of the nitric oxide signaling pathway and targets for drug development. Frontiers in Bioscience 2009; 14: 1-18. https://doi.org/10.2741/3228

12. Baylis C. Nitric oxide deficiency in chronic kidney disease. Am. J. Physiol. Renal Physiol. 2008; 294: 1-9. https://doi.org/10.1152/ajprenal.00424.2007; PMid:17928410

13. Бабушкина А.В. L-аргинин с точки зрения доказательной медицины. Укр. Мед. Часопис 2009; 74 (ХI/XII): 43-48.

14. Facchinetti F., Saade G.R., Neri I. et al. L-arginine supplementation in patients with gestational hypertension: a pilot study. Hypertens Pregnancy 2009; 26 (1): 121-130. https://doi.org/10.1080/10641950601147994; PMid:17454224

15. Леженко Г.О., Резніченко Ю.Г. Застосування замісної імунотерапії при лікуванні дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку. Перинатология и педиатрия 2009; 1 (37): 95-98.

16. Степанюк А.Г., Гриб В.Д. До питання щодо затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Здоровье женщины 2008; 4 (36): 95-97.

17. Maziad A.A., Schaa K., Bell E.F., Dagle J.M., Cooper M., Marazita M.L., Murray J.C. Role of polymorphic variants as genetic modulators of infection in neonatal sepsis. Pediatr. Res. 2010; 68 (4): 323-329. https://doi.org/10.1203/PDR.0b013e3181e6a068; PMid:20463618 PMCid:PMC2940937

18. Chauhan M., McGuire W. Interleukin-6 (-174C) polymorphism and the risk of sepsis in very-lowbirth-weight infants: meta-analysis. Arch. Dis. Child. Fetal Neonatal Ed. 2008; 93: F427-429. https://doi.org/10.1136/adc.2007.134205; PMid:18375611

19. Schuurhof A., Janssen R., Groot H., Hodemaekers H.M., Klerk A., Kimpen J., Bont L. Local interleukin-10 production during respiratory syncytial virus bronchiolitis ia associated with post-bronchiolitis wheeze. Respir. Res. 2011; 12: 121. https://doi.org/10.1186/1465-9921-12-121; PMid:21910858 PMCid:PMC3179726

20. Hui L., Challis D. Diagnosis and management of fetal growth restriction: the role of fetal therapy. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. 2008; 22 (1): 139-158. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2007.06.004; PMid:17698415

21. Bose C., Van Marter L.J., Laughon M., O’Shea T.M., Allred E.N., Karna P. et al. Fetal growth restriction and chronic lung disease among infants born before the 28^th week of gestation. Extremely Low Gestational Age Newborn Study Investigators. Pediatrics. 2009; 124 (3): e450-458. https://doi.org/10.1542/peds.2008-3249; PMid:19706590 PMCid:PMC2891899