Paediatric surgery.Ukraine.2021.1(70):90-93; doi 10.15574/PS.2021.70.90
Ханес Г. С.^1,2, Кузьмін Л. В.¹, Денисенко Л. І.², Тарасенко Г. П.², Пехньо Т. В.², Жук С. І.^3
1Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна
²Київський міський пологовий будинок № 2, Україна
³Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Для цитування: Ханес ГС, Кузьмін ЛВ, Денисенко ЛІ, Тарасенко ГП та інш. (2021). Досвід лікування раннього неонатального паразитарного сепсису в умовах пологового будинку. Хірургія дитячого віку. 1(70): 90-93; doi 10.15574/PS.2021.70.90
Стаття надійшла до редакції 31.08.2020 р., прийнята до друку 14.02.2021 р.

Ранній неонатальний сепсис здебільшого має бактеріальну природу (у 84% випадків), у 12% – грибкову, а в 4% – вірусну та паразитарну. За даними Європейського центру контролю захворювань та профілактики (CDC), виникнення сепсису в новонароджених тісно пов’язане з масою тіла при народженні, гестаційним віком, а також із кольором шкіри. Встановлено, що найтяжчий стан спостерігається в дітей з масою тіла 400–1500 г і гестаційним віком менше 30 тижнів. Паразитарний сепсис у новонароджених належить до тяжких форм дитячого сепсису з високим рівнем летальності.
Клінічний випадок. Наведено досвід успішного лікування 2 дітей з тяжким паразитарним сепсисом в умовах пологового будинку, коли пацієнти були нетранспортабельними. На початку лікування детально вивчено анамнез кожної вагітності. Обом пацієнтам, починаючи з першої доби, проведено комплексне інструментальне дослідження (ультразвукове і рентгенологічне), а також лабораторні дослідження крові (полімеразна ланцюгова реакція, імуноферментний аналіз, коагулограма, С-реактивний білок, прокальцитонін, загальні біохімічні тести). Першу дитину, передчасно народжену на 30-му тижні вагітності з вагою 1070 г, лікували від внутрішньоутробного хламідіозного сепсису. Другу, народжену в строк, яка страждала на внутрішньоутробний токсоплазменний сепсис і резус-конфлікт, почали лікувати внутрішньоутробно – на 30-му тижні вагітності. Обох дітей лікувала багатопрофільна команда, діти одужали.
Висновки. Позитивний результат лікування демонструє ефективність патогенетичного підходу до лікування тяжких форм сепсису в новонароджених. Комплексна спеціалізована протизапальна терапія і стимуляція захисних механізмів дає змогу вилікувати новонароджених і завчасно народжених дітей, навіть із паразитарним сепсисом.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені, внутрішньоутробний сепсис, паразитарний сепсис, хламідіоз, токсоплазмоз, термін гестації, дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Angus Derek. (2012). Sepsis in the developing world: lessons for a small planet. Speaker abstracts. Paris. Sepsis: 11.

2. ChavezBueno S, Mc Culloh RJ. (2018). Current Trends in Epidimiology and Antimicrobial Resistans in Epimiology and Antimicrobial Resistance in Neonatal Sepsis. JeanLouis Vincent Editor. Annual Update in Intensive Care and Emergency Medicine: 39–52. https://doi.org/10.1007/978-3-319-73670-9_4

3. Ханес ГС, Максакова ІС, Лютко ОБ, Мітякіна ІЮ, Горелік ВВ. (2019). Діагностика та лікування кістково-суглобного сепсису у новонароджених. Збірник наукових праць. Інноваційні технології в хірургії та анестезіології і інтенсивній терапії дитячого віку. Київ: 66–67.

4. Ханес ГС. (2012). Вопросы патофизиологии и диагностики сепсиса у детей (доклад). Сборник публикаций. 8-я ежегодная конференция «Гнойно-септические заболевания у детей» России и стран СНГ: 60–63.

5. Кольцова ІГ, Тішечкіна ВО, Трубіна ММ, Зубкова ІН, Міщенко ВП, Давидович ФД. (2003). Роль токсоплазмозу у виникненні патології у вагітних та плода. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 3: 79–83.

8. Заплатников АЛ, Коровина НА, Корнева МЮ, Чебуркин АВ. (2013). Российская медицинская академия постдипломного образования. Внутриутробные инфекции: диагностика, лечение, профилактика. Медицина неотложных состояний. 1 (48): 25–33.