• Додаткові селезінки в дітей: огляд літератури і власні клінічні спостереження
ua До змісту Повний текст статті

Додаткові селезінки в дітей: огляд літератури і власні клінічні спостереження

Paediatric Surgery (Ukraine). 2025. 2(87): 94-102. doi: 10.15574/PS.2025.2(87).94102
Рибальченко В. Ф.1,2, Козачук В. Г.1,2, Горелік В. В.1,2, Тараненко Т. В.1,2, Адамчук С. Ф.2
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
2КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1», Україна

Для цитування: Рибальченко ВФ, Козачук ВГ, Горелік ВВ, Тараненко ТВ, Адамчук СФ. (2025). Додаткові селезінки в дітей: огляд літератури і власні клінічні спостереження. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(87): 94-102. doi: 10.15574/PS.2025.2(87).94102.
Стаття надійшла до редакції 26.03.2024 р., прийнята до друку 10.06.2025 р.

Мета проаналізувати огляд літератури стосовно додаткових селезінок у дітей; встановити рівень поширеності, кількість і локалізацію, а також сучасні методи візуалізації, особливості перебігу та вагомі показання до хірургічного лікування.
Частота додаткової селезінки становить 10,0-30,0% населення. Рівень поширеності додаткових селезінок різниться залежно від методу візуалізації. Так, верифікація за допомогою ультразвукового дослідження, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії спостерігалася у 16,6-30,1% випадках, інтраопераційна – у 14,3-14,6%, а трупна – у 0,6-9,1%. За кількістю додаткових селезінок виявлено, що одна додаткова селезінка відзначалася у 21,4-85,0% випадках, а дві та більше – у 25,0-64,3%. Додаткові селезінки локалізувалися у воротах селезінки у 41,7-75,0% випадках, в lig.gastrolienale – у 15,0-54,0%. Хірургічне лікування (видалення додаткової селезінки) показано тільки в разі її ускладнення, завороту, некрозу та нагноєння, описано поодинокі випадки як клінічні спостереження. Лікування проходили 195 пацієнтів із додатковими селезінками за 30 років, віком від 3 місяців до 18 років, з яких чоловічої статі було 103 (52,82%) особи, жіночої – 92 (47,18%). Хворі розподілені на дві групи: першу групу становили 59 (30,26%) пацієнтів, які проходили стаціонарне хірургічне лікування інших недуг, а другу групу – 136 (69,74%) осіб, які лікувались амбулаторно.
Висновки. Додаткова селезінка – вроджена аномалія, яка зазвичай перебігає безсимптомно, але клінічно може проявитись ускладненнями, такими як перекрут, спонтанний розрив із кровотечею, нагноєнням та утворенням кісти, що потребує невідкладного обстеження й лікування, у т.ч. хірургічного – видалення перекрученої додаткової селезінки.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вади розвитку, додаткова селезінка, діагностика, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдуллін РФ, Кондратенко ЄГ, Кошик ОО, Іванов ДВ. (2014). Морфологічна характеристика внутрішньопанкреатичної додаткової селезінки у новонароджених та дітей першого року життя. Современная педиатрия. 2(58): 95-100. doi: 10.15574/SP.2014.58.95.

2. Alexander RC, Romanes A. (1914). Accessory spleen causing acute attacks of abdominal pain. Lancet. 184: 1089-1091. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(00)96489-4

3. Bajwa SA, Kasi A. (2025, Jan). Anatomy, Abdomen, and Pelvis: Accessory Spleen. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK519040/?utm_medium=email&utm_source=transaction.

4. Безродний БГ, Колосович ІВ, Ганоль ІВ. (2014). Хірургічне лікування захворювань селезінки. Київ: Валрус Дизайн: 208. ISBN: 978-966-1562-08-9.

5. Di Serafino M, Verde F, Ferro F, Vezzali N, Rossi E, Acampora C et al. (2019, Dec). Ultrasonography of the pediatric spleen: a pictorial essay. J Ultrasound. 22(4): 503-512. https://doi.org/10.1007/s40477-018-0341-2; PMid:30446947 PMCid:PMC6838283

6. Gill N, Nasir A, Douglin J, Pretterklieber B, Steinke H et al. (2017). Accessory Spleen in the Greater Omentum: Embryology and Revisited Prevalence Rates. Cells Tissues Organs. 203(6): 374-378. Epub 2017 Apr 19. https://doi.org/10.1159/000458754; PMid:28420007

7. Matthew C, Rajendran R R (2023, May 18). Accessory Spleen Mimicking an Intrahepatic Neoplasm: A Rare Case Report. Cureus. 15(5): e39185. https://doi.org/10.7759/cureus.39185

8. Mayer A, Varga I, Kachlik D, Voller J, Fuljer I, Jackuliak P. (2025). Accessory Spleen: An Anatomical Variation or Developmental Defect? Surgical, Anatomical and Embryological Perspectives. Bratisl. Med. J. 126: 6-13 https://doi.org/10.1007/s44411-025-00042-7

9. Ren C, Liu Y, Cao R, Zhao T, Chen D et al. (2017, Sep). Colonic obstruction caused by accessory spleen torsion: A rare case report and literature review. Medicine (Baltimore). 96(39): e8116. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000008116; PMid:28953636 PMCid:PMC5626279

10. Romer T, Wiesner W. (2012, Mar-Apr). The accessory spleen: prevalence and imaging findings in 1,735 consecutive patients examined by multidetector computed tomography. JBR-BTR. 95(2): 61-65. PMID: 22764656. https://doi.org/10.5334/jbr-btr.75

11. Рибальченко ВФ, Урін ОМ, Брагинська СА, Мамонтов ДС, Рінзберг БС, Розщепій СО та інш. (2019). Додаткові селезінки у дітей. Збірник наукових праць за метеріалами науково-практичної конференції 18-19 жовтня 2019 року «Інноваційні технології в хірургії та анестезіології і інтенсивній терапії дитячого віку». м. Київ: 42-43.

12. Sadler TW. (2018). Langman's medical embryology. Lippincott Williams & Wilkins.

13. Scirè G, Zampieri N, El-Dalati G, Camoglio FS. (2013). Conservative management of accessory spleen torsion in children. Minerva Pediatrica. 65(4): 453-456.

14. Simon DA, Fleishman NR, Choi P, Fraser JD, Fischer RT. (2020, May 4). Torsion of an Accessory Spleen in a Child with Biliary Atresia Splenic Malformation Syndrome. Front Pediatr. 8: 220. https://doi.org/10.3389/fped.2020.00220; PMid:32432066 PMCid:PMC7212802

15. Trinci M, Ianniello S, Galluzzo M, Giangregorio C, Palliola R, Briganti V et al. (2019, Mar). A rare case of accessory spleen torsion in a child diagnosed by ultrasound (US) and contrast-enhanced ultrasound (CEUS). J Ultrasound. 22(1): 99-102. Epub 2019 Feb 13. https://doi.org/10.1007/s40477-019-00359-4; PMid:30758809 PMCid:PMC6430300

16. Vikse J, Sanna B, Henry BM, Taterra D, Sanna S, Pękala PA et al. (2017, Sep). The prevalence and morphometry of an accessory spleen: A meta-analysis and systematic review of 22,487 patients. Int J Surg. 45: 18-28. Epub 2017 Jul 15. https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2017.07.045; PMid:28716661

17. Yildiz AE, Ariyurek MO, Karcaaltincaba M. (2013, Apr 21). Splenic anomalies of shape, size, and location: pictorial essay. ScientificWorldJournal. 2013: 321810. https://doi.org/10.1155/2013/321810; PMid:23710135 PMCid:PMC3654276