Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 2(177): 70-78. doi: 10.15574/HW.2025.2(177).7078
Яроцька Ю.О. , Говсєєв Д. О.
плода Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Стаття надійшла до редакції 26.02.2025 р.; прийнята до друку 22.04.2025 р.

Серед основних акушерських ускладнень, що формують перинатальну захворюваність і смертність, важливе місце посідає затримка росту плода (ЗРП), частка якої коливається від 25% серед доношених до 18-40% серед недоношених новонароджених.
Мета – оцінити діагностичну цінність біомаркерів плацентарної дисфункції та окремих факторів ангіогенезу у вагітних із ЗРП і передчасним розродженням.
Матеріали і методи. Поведено клініко-лабораторне обстеження у 88 пацієнток віком від 18 до 35 років із маніфестацією ЗРП. До основної групи залучено 44 пацієнтки із ЗРП і достроковим розродженням, до групи порівняння – 44 пацієнтки із ЗРП і терміновими пологами. Контрольну групу становили 30 умовно здорових вагітних. Оцінено рівень сироваткових маркерів: РАРР-А і β-субодиниці хоріонічного гонадотропіну (β-ХГЛ), а також окремих факторів ангіогенезу (PlGF, sFlt-1, VEGF).
Результати. В основній групі частка оперативного розродження становила 35,2%, дострокового розрішення – 52,3%, низької оцінки за шкалою Апгар – 47,7%. Ризик дострокового розродження був у 3,4 раза вищим у випадку маніфестації ранньої форми ЗРП. В основній групі РАРР-А був стабільно низьким (у 2,5 раза), β-ХГЛ – у 2,4 раза, у двох третинах (70,5%) діагностували гемодинамічні порушення в терміни до 28-30 тижнів. Рівень PlGF вже у 12-14 тижнів вагітності був нижчим порівняно з нормою (у 47,7%), а у 20-22 тижні – у 61,4%, концентрація VEGF-1 була зниженою в 1,9 раза поряд із підвищенням рівня sFlt-1 в 1,9 раза. У разі підвищення співвідношення sFlt-1/PlGF на 100 ум. од. упродовж 10-14 діб моніторингу ризик порушення гемодинамічних показників фетоплацентарного кровообігу в пацієнток із ЗРП збільшився у 3,0 раза в порівнянні  з групою контролю.
Висновки. Дані щодо динаміки секреції окремих плацентарних білків і ростових факторів можуть формувати скринінгові програми. У жінок із ЗРП вміст PlGF показує низькі параметри, відхилення проангіогенного фактора VEGF-1, дисбаланс судинних факторів у динаміці вагітності та зростання показника ангіогенного коефіцієнта, що можна розглядати як прогностичний маркер неповноцінної інвазії трофобласту і ризику плацентарної дисфункції.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: затримка росту плода, передчасні пологи, плацентарні білки, фактори росту, РАРР-А, плацентарний фактор росту.

ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2021). Fetal Growth Restriction. ACOG Practice Bulletin, Number 227. Obstet. Gynecol. 137: e16-e28. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004251; PMid:33481528

2. Aviram A, Sherman C, Kingdom J, Zaltz A, Barrett J, Melamed N. (2019). Defining early vs late fetal growth restriction by placental pathology. Acta Obstet Gynecol Scand. (98): 365-73. https://doi.org/10.1111/aogs.13499; PMid:30372519

3. Beharier O, Kajiwara K, Sadovsky Y. (2021). Ferroptosis, trophoblast lipotoxic damage, and adverse pregnancy outcome. Placenta. 108: 32-8. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2021.03.007; PMid:33812183 PMCid:PMC8127417

4. Бережна ВА. (2021). Імунологічна оптимізація методів діагностики при затримці внутрішньоутробного розвитку плода. Вісник проблем біології і медицини. 1(159): 23-26.

5. Bezemer RE, Schoots MH, Timmer A, Scherjon SA, Erwich JJHM, van Goor H et al. (2020). Altered Levels of Decidual Immune Cell Subsets in Fetal Growth Restriction, Stillbirth, and Placental Pathology. Front Immunol. 11: 1898. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.01898; PMid:32973787 PMCid:PMC7468421

6. Burton GJ, Jauniaux E. (2018). Development of the Human Placenta and Fetal Heart: Synergic or Independent. Front Physiol. (12); 9: 373. https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00373; PMid:29706899 PMCid:PMC5906582

7. Cindrova-Davies T, Sferruzzi-Perri AN. (2022). Human placental development and function. Semin. Cell Dev. Biol. 131: 66-77. https://doi.org/10.1016/j.semcdb.2022.03.039; PMid:35393235

8. Covarrubias A, Aguilera-Olguín M, Carrasco-Wong I, Pardo F, Díaz-Astudillo P, Martín SS. (2023). Feto-placental Unit: From Development to Function. Adv. Exp. Med. Biol. 1428: 1-29. https://doi.org/10.1007/978-3-031-32554-0_1; PMid:37466767

9. Crispi F, Bijnens B, Figueras F, Bartrons J, Eixarch E, Le Noble F et al. (2010, Jun 8). Fetal growth restriction results in remodeled and less efficient hearts in children. Circulation. 121(22): 2427-2436. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.110.937995; PMid:20497977

10. Crispi F, Miranda J, Gratacós E. (2018, Feb). Long-term cardiovascular consequences of fetal growth restriction: biology, clinical implications, and opportunities for prevention of adult disease. Am J Obstet Gynecol. 218(2S): S869-S879. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.12.012; PMid:29422215

11. Dai X, Zhang H, Wu B, Ning W, Chen Y, Chen Y. (2023). Correlation between elevated maternal serum alpha-fetoprotein and ischemic placental disease: A retrospective cohort study. Clin. Exp. Hypertens. 45: 2175848. https://doi.org/10.1080/10641963.2023.2175848; PMid:36849437

12. Dapkekar P, Bhalerao A, Kawathalkar A, Vijay N. (2023). Risk Factors Associated With Intrauterine Growth Restriction: A CaseControl Study. Cureus. 15: e40178. https://doi.org/10.7759/cureus.40178

13. Дейніченко ОВ, Сюсюка ВГ, Круть ЮЯ, Павлюченко МІ, Кирилюк ДО, Богуславська НЮ. (2022). Прогнозування розвитку затримки росту плода у вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією. Репродуктивне здоров’я жінки. 7(62): 14-20. https://doi.org/10.30841/2708-8731.7.2022.272466.

14. Dixit S, Dixit NA, Rawat A, Bajpai A, Alelyani M et al. (2024). Color Doppler ultrasound in high-low risk pregnancies and its relationship to fetal outcomes: A cross-sectional study. Front. Pediatr. 11: 1221766. https://doi.org/10.3389/fped.2023.1221766; PMid:38444769 PMCid:PMC10912586

15. Figueras F, Caradeux J, Crispi F, Eixarch E, Peguero A, Gratacos E. (2018). Diagnosis and surveillance of late-onset fetal growth restriction. Am J Obstet Gynecol. 218(2): 790-802.e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.12.003; PMid:29422212

16. Freedman AA, Keenan-Devlin LS, Borders A, Miller GE, Ernst LM. (2021). Formulating a Meaningful and Comprehensive Placental Phenotypic Classification. Pediatr Dev Pathol. 24(4): 337-50. https://doi.org/10.1177/10935266211008444; PMid:33872108 PMCid:PMC8277726

17. Głowska-Ciemny J, Szmyt K, Kuszerska A, Rzepka R, von Kaisenberg C, Kocyłowski R. (2024). Fetal and Placental Causes of Elevated Serum Alpha-Fetoprotein Levels in Pregnant Women. J. Clin. Med. 13: 466. https://doi.org/10.3390/jcm13020466; PMid:38256600 PMCid:PMC10816536

18. Gordijn SJ, Beune IM, Thilaganathan B. (2016). Consensus definition of fetal growth restriction: a Delphi. Ultrasound Obstet Gynecol. 48(3): 333-339. https://doi.org/10.1002/uog.15884; PMid:26909664

19. Graupner O, Kuschel B, Axt-Fliedner R, Enzensberger C. (2022). New Markers for Placental Dysfunction at Term – Potential for More. Geburtshilfe Frauenheilkd. 82(7): 719-726. https://doi.org/10.1055/a-1761-1337; PMid:35815096 PMCid:PMC9262629

20. Griffin M, Heazell AEP, Chappell LC, Zhao J, Lawlor DA. (2020). The ability of late pregnancy maternal tests to predict adverse pregnancy outcomes associated with placental dysfunction (specifically fetal growth restriction and pre-eclampsia): a protocol for a systematic review and meta-analysis of prognostic accuracy studies. Syst Rev. 9(1): 78. https://doi.org/10.1186/s13643-020-01334-5; PMid:32268905 PMCid:PMC7140577

21. Grzeszczak K, Łanocha-Arendarczyk N, Malinowski W, Zi˛etek P, Kosik-Bogacka D. (2023). Oxidative Stress in Pregnancy. Biomolecules. 13: 1768. https://doi.org/10.3390/biom13121768; PMid:38136639 PMCid:PMC10741771

22. Hong J, Kumar S. (2023). Circulating biomarkers associated with placental dysfunction and their utility for predicting fetal growth restriction. Clin Sci (Lond). 137(8): 579-595. https://doi.org/10.1042/CS20220300; PMid:37075762 PMCid:PMC10116344

23. Kuzmin N. (2021). Levels of TNF-α, IL-1, IL1β and calciferol and their relationship as markers of endothelial dysfunction in pregnant women with preeclampsia. Reprod Women's Health. (9-10): 88-93. https://doi.org/10.30841/2708-8731.9-10.2021.252600

24. Lean SC, Heazell AEP, Dilworth MR, Mills TA, Jones RL. (2017). Placental Dysfunction Underlies Increased Risk of Fetal Growth Restriction and Stillbirth in Advanced Maternal Age Women. Sci Rep. 7(1): 9677. https://doi.org/10.1038/s41598-017-09814-w; PMid:28852057 PMCid:PMC5574918

25. Leon-Martinez D, Lundsberg LS, Culhane J, Zhang J, Son M, Reddy UM. (2023). Fetal growth restriction and small for gestational age as predictors of neonatal morbidity: Which growth nomogram to use? Am. J. Obstet. Gynecol. 229: e1-e678. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2023.06.035; PMid:37348779

26. Марічереда ВГ, Надворна OМ, Рожковська НМ. (2024). Біомаркери дисфункції плаценти. Клінічний досвід. Репродуктивне здоров’я жінки. 5(76): 84-89. https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2024.310398

27. Markin LB, Fartushok TV. (2021). Prevention of disorders of functional differentiation of the placenta. Curr Issues Pediatr, Obstet Gynecol. (2): 106-110. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11847

28. Mosimann B, Amylidi-Mohr S, Surbek D et al. (2019). First trimester screening for preeclampsia – a systematic review. Hypertens Pregnancy. 39(1): 1-11. https://doi.org/10.1080/10641955.2019.1682009; PMid:31670986

29. Oshovskyi V, Nikolenko M, Polyakova E. (2021). Pregnancy outcomes in patients with an extremely high sFlt-1/PlGF ratio: a series of clinical cases. Reprod Women's Health. (1): 17-20. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2021.229703

30. Pylypenko A, Medved V. (2022). To the question of the clinical predictive value of the sFlt-1:PlGF ratio for predicting placental dysfunction. Reprod Women's Health. (7): 21-29. https://doi.org/10.30841/2708-8731.7.2022.272468

31. Rizzo G, Mappa I, Bitsadze V, Słodki M, Khizroeva J et al. (2020). Role of Doppler ultrasound at time of diagnosis of late-onset fetal growth restriction in predicting adverse perinatal outcome: Prospective cohort study. Ultrasound Obstet. Gynecol. 55: 793-798. https://doi.org/10.1002/uog.20406; PMid:31343783

32. Sapantzoglou I, Vlachos D-E, Papageorgiou D, Varthaliti A, Rodolaki K, Daskalaki MA et al. (2024). Maternal Blood Adipokines and Their Association with Fetal Growth: A Meta-Analysis of the Current Literature. J. Clin. Med. 13: 1667. https://doi.org/10.3390/jcm13061667; PMid:38541892 PMCid:PMC10971104

33. Shu-Wei Li, Yi Ling, Song Jin et al. (2014). Expression of soluble vascular endothelial growth factor receptor-1 and placental growth factor in fetal growth restriction cases and intervention effect of tetramethylpyrazine. Asian Pacific Journal of Tropical Medicine. 7(8): 663-667. https://doi.org/10.1016/S1995-7645(14)60112-7; PMid:25149383

34. Shibata M, Ogawa K, Kanazawa S, Kawasaki M, Morisaki N, Mito A et al. (2021). Association of maternal birth weight with the risk of low birth weight and small-for-gestational-age in offspring: A prospective single-center cohort study. PLoS ONE. 16: e0251734. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0251734; PMid:33989347 PMCid:PMC8121327

35. Степаненко ТО. (2024). Затримка росту плода – новітні молекулярні механізми (Огляд літератури). Репродуктивне здоров’я жінки. 8(79): 106-112. https://doi.org/10.30841/2708-8731.8.2024.320093

36. Tsikouras P, Antsaklis P, Nikolettos K, Kotanidou S, Kritsotaki N, Bothou A et al. (2024). Diagnosis, Prevention, and Management of Fetal Growth Restriction (FGR). J. Pers. Med. 14: 698. https://doi.org/10.3390/jpm14070698; PMid:39063953 PMCid:PMC11278205

37. Tsikouras P, Oikonomou E, Bothou A, Kyriakou D, Nalbanti T, Andreou S et al. (2024). Labor management and neonatal outcomes in cardiotocography categories II and III (Review). Med. Int. 4: 27. https://doi.org/10.3892/mi.2024.151; PMid:38628383 PMCid:PMC11019468

38. Us I, Zhuk S, Demyanyuk S. (2022). Evaluation of the hemostasis system in pregnant women with placental dysfunction by the method of rotational thromboelastometry. Reprod Women's Health. (3): 6-11. https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2022.262365

39. Вдовиченко ЮП, Голяновський ВО. (2021). Визначення діагностичних маркерів затримки росту плода у ранні терміни вагітності. Репродуктивне здоров’я жінки. (46): 61-65.

40. Walter A, Calite E, Berg C, Gembruch U, Müller A, Geipel A. (2022, Jan 10). Prenatal diagnosis of fetal growth restriction with polyhydramnios, etiology and impact on postnatal outcome. Sci Rep. 12(1): 415. https://doi.org/10.1038/s41598-021-04371-9; PMid:35013541 PMCid:PMC8748543

41. Wardinger JE, Ambati S. (2023, Jan). Placental Insufficiency [Internet]. In: StatPearls Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK563171/.

42. Zur RL, Kingdom JC, Parks WT, Hobson SR. (2020). The Placental Basis of Fetal Growth Restriction. Obstet Gynecol Clin North Am. 47(1): 81-98. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2019.10.008; PMid:32008673