Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).2(146): 32-38. doi: 10.15574/SP.2025.2(146).3238
Старець О. О., Хіменко Т. М., Шаповаленко І. Є.
Одеський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Старець ОО, Хіменко ТМ, Шаповаленко ІЄ. (2025). Диференційований підхід до профілактики та ведення метаболічно асоційованої жирової хвороби печінки в дітей із надлишковою масою тіла й ожирінням. Сучасна педіатрія. Україна. 2(146): 32-38. doi: 10.15574/SP.2025.2(146).3238.
Стаття надійшла до редакції 18.12.2024 р., прийнята до друку 18.03.2025 р.

Ожиріння є однією з найважливіших проблем громадського здоров’я у всьому світі, уражуючи людей у всіх вікових групах.
Мета – оцінити вплив диференційованого підходу до профілактики та ведення метаболічно асоційованої жирової хвороби печінки (МАЖХП) у дітей із надлишковою масою тіла й ожирінням з урахуванням наявності дефіциту вітаміну D.
Матеріали та методи. Проведено проспективне інтервенційне дослідження за участю 298 дітей віком від 6 до 16 років із надлишковою масою тіла й ожирінням. Здійснено клінічне та лабораторне обстеження, виділено 45 дітей із МАЖХП і дефіцитом вітаміну D, які увійшли до основної групи (ОГ). Виконано факторний аналіз ризику впливу дефіциту вітаміну D на виникнення і перебіг МАЖХП. Проведено консультування і надано рекомендації щодо корегування дефіциту вітаміну D, зниження маси тіла та підвищення якості життя. Оцінено результати лікування за маркерами функції печінки, метаболічних показників і рівня вітаміну D.
Результати. Частота МАЖХП у досліджуваній когорті сягала 27%, дефіцит вітаміну D відзначався у 37% дітей. МАЖХП і недостатній рівень вітаміну D у сироватці крові одночасно спостерігався в 15% дітей. У дітей із МАЖХП затримка внутрішньоутробного розвитку, надмірне споживання легкозасвоюваних вуглеводів і транс-жирів, малорухливий спосіб життя та відсутність занять спортом, ожиріння, прегіпертензія, переддіабет і специфічні зміни печінки як фактори, що асоціювалися з ним, вірогідно частіше комбінувалися з дефіцитом вітаміну D. Дітям з ОГ призначено вітамін D у дозі 2000 МО строком на 3 місяці. Діти з надлишковою масою / ожирінням і МАЖХП показали хорошу динаміку лабораторних показників рівня аланінамінотрансферази, вуглеводного і ліпідного профілів. При цьому діти з ожирінням мали нижчий середній рівень вітаміну D (29,3±5,0 нг/л) у сироватці крові після медикаментозного корегування порівняно з дітьми з надлишковою масою тіла (40,8±4,6 нг/л).
Висновки. Медикаментозне корегування дефіциту вітаміну D в дітей із МАЖХП у поєднанні зі стандартною схемою лікування дає змогу вірогідно поліпшити лабораторні показники ліпідного та вуглеводного обмінів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів (батьків дітей або їхніх опікунів).
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, ожиріння, надлишкова маса тіла, метаболічно асоційована жирова хвороба печінки, вітамін D.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aryayev ML, Selimkhanova DS, Shevchenko IM. (2023). Anxiety level in overweight and obese children. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 3(95): 61-65. https://doi.org/10.15574/PP.2023.95.61

2. ElAmrousy D, Abdelhai D, Shawky D. (2022) Vitamin D and nonalcoholic fatty liver disease in children: a randomized controlled clinical trial. Eur J Pediatr. 181(2):579-586. https://doi.org/10.1007/s00431-021-04243-4; PMid:34459959

3. Ferro D, Baratta F, Pastori D, Cocomello N, Colantoni Aet al. (2020). New Insights into the Pathogenesis of Non-Alcoholic Fatty Liver Disease: Gut-Derived Lipopolysaccharides and Oxidative Stress. Nutrients. 12(9):2762. doi: 10.3390/nu12092762. PMID: 32927776; PMCID: PMC7551294. https://doi.org/10.3390/nu12092762; PMid:32927776 PMCid:PMC7551294

4. Gou H, Wang Y, Liu Y, Peng C, He W, Sun X. (2023). Efficacy of vitamin D supplementation on child and adolescent overweight/obesity: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Eur J Pediatr. 182(1):255-264. https://doi.org/10.1007/s00431-022-04673-8; PMid:36305951

5. Liu J, Mu C, Li K, Luo H, Liu Y, Li Z. (2021). Estimating Global Prevalence of Metabolic Dysfunction-Associated Fatty Liver Disease in Overweight or Obese Children and Adolescents: Systematic Review and Meta-Analysis. Int J Public Health. 66:1604371. https://doi.org/10.3389/ijph.2021.1604371; PMid:34690666 PMCid:PMC8527331

6. Riekki H, Aitokari L, Kivelä L, Lahti S, Hiltunen P, Vuorela N et al.(2023, Jun 20). Prevalence and associated factors of metabolic-associated fatty liver disease in overweight Finnish children and adolescents. Front Endocrinol (Lausanne).14:1090344. https://doi.org/10.3389/fendo.2023.1090344; PMid:37409224 PMCid:PMC10319394

7. Rudolph B, Selig T, Li Y, Ovchinsky N, Kogan-Liberman D, Liszewski MC et al. (2021).Relationship of Vitamin D Deficiency and Fatty Liver in Children as Defined by Multiple Imaging and Histologic Endpoints. JPGN Rep. 2(2):e077. https://doi.org/10.1097/PG9.0000000000000077; PMid:34723254 PMCid:PMC8553135

8. Rupasinghe K, Hind J, Hegarty R. (2023, Nov 1). Updates in Metabolic Dysfunction-Associated Fatty Liver Disease (MAFLD) in Children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 77(5): 583-591. Epub 2023 Aug 18. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000003919; PMid:37592398

9. Sorokman T, Popelyuk N. (2018). Vitamin D as an independent predictor of obesity in adolescents.International journal of endocrinology (Ukraine). 14(5): 449-453. https://doi.org/10.22141/2224-0721.14.5.2018.142679

10. Stepan MD, Vintilescu ȘB, Streață I, Podeanu MA, Florescu DN. (2023). The Role of Vitamin D in Obese Children with Non-Alcoholic Fatty Liver Disease and Associated Metabolic Syndrome. Nutrients. 15(9):2113. https://doi.org/10.3390/nu15092113; PMid:37432275 PMCid:PMC10181433

11. Velychko VI, Khatsko VE, Lahoda DO, BazhoraYаI, Pencho GO. (2024). Modern views on metabolic syndrome in children and adolescents. Odessa Medical Journal. 2(187):57-64. https://doi.org/10.32782/2226-2008-2024-2-10

12. Vos MB, Abrams SH, Barlow SE, Caprio S, Daniels SR, Kohli Ret al. (2017). NASPGHAN Clinical Practice Guideline for the Diagnosis and Treatment of Nonalcoholic Fatty Liver Disease in Children. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 64(2):319-334. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001482; PMid:28107283 PMCid:PMC5413933

13. WHO. (2020). WHO guidelines on physical activity and sedentary behaviour. World Health Organization; Geneva.URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/336656. License: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.

14. WHO. (2023). Health service delivery framework for prevention and management of obesity. Geneva:World Health Organization. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.

15. World Obesity Federation. (2023). World Obesity Atlas 2023. URL: https://data.worldobesity.org/publications/?cat=19.