- Діагностування гострого апендициту в дітей із використанням анальної сфінктероманометрії
Діагностування гострого апендициту в дітей із використанням анальної сфінктероманометрії
Paediatric Surgery (Ukraine). 2025. 3(88): 41-46. doi: 10.15574/PS.2025.3(88).4146
Ксьонз І. В.1, Хмілевський Д. В.2, Гриценко Є. М.1, Ксьонз В. І.1, Курташ О. О.3
1Полтавський державний медичний університет, Україна
2КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», Україна
3Івано-Франківський національний медичний університет, Україна
Для цитування: Ксьонз ІВ, Хмілевський ДВ, Гриценко ЄМ, Ксьонз ВІ, Курташ ОО. (2025). Діагностування гострого апендициту в дітей із використанням анальної сфінктероманометрії. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(88): 19-25. doi: 10.15574/PS.2025.3(88).1925.
Стаття надійшла до редакції 18.05.2025 р., прийнята до друку 16.09.2025 р.
Проблема раннього встановлення діагнозу гострого апендициту (ГА) у дітей різних вікових груп залишається незмінно актуальною. Згідно з оновленими Єрусалимськими рекомендаціями WSES 2020 щодо діагностування і лікування ГА в дітей, наразі немає достовірних даних, які б запропонували найкращий діагностичний шлях через різноманітність варіантів і залежність від місцевих ресурсів.
Мета – визначити ефективність діагностування ГА в дітей із використанням анальної сфінктероманометрії.
Матеріали і методи. Вимірювання тиску в анальному каналі виконано 107 дітям, поділеним на дві групи, однорідні за віком і статтю: І групу становили 52 дитини, госпіталізовані з клінікою ГА та з оцінкою 8-10 балів (вірогідний ГА) за шкалою Alvarado і шкалою PAS; ІІ групу – 57 дітей, госпіталізованих із підозрою на ГА та з оцінкою <5 балів за шкалою Alvarado та 1-3 бали за шкалою PAS, у яких діагноз ГА не підтверджено.
Результати. У дітей І групи тиск у спокої становив 65,87±1,52 мм рт. ст., тиск при пальпації правої здухвинної ділянки – 90,2±2,93 мм рт. ст., тиск при визначенні симптому Блюмберга – 100,67±4,68 мм рт. ст., тиск при пальпації на лівому боці – 90,87±2,69 мм рт. ст. У дітей ІІ групи тиск у спокої становив 40,63±1,99 мм рт. ст. і достовірно не змінювався при пальпації живота. Оперованим дітям на 5-ту добу післяопераційного періоду виконали контрольне визначення показників анальної сфінктероманометрії, яке виявило достовірне зниження показників анального тиску після усунення вогнища запалення в черевній порожнині.
Висновки. Анальна сфінктероманометрія в комплексі з об’єктивним дослідженням та іншими додатковими методами обстеження підвищує ефективність діагностування ГА в дітей.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків (або їхніх опікунів), дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гострий апендицит, анальна сфінктероманометрія, діти.
ЛІТЕРАТУРА
1. Benito J, Acedo Y, Medrano L, Barcena E, Perez Garay R, Arana Arri E. (2016). Usefulness of new and traditional serum biomarkers in children with suspected appendicitis. The American Journal of Emergency Medicine. 34(5): 871-876. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2016.02.011; PMid:26935221
2. Darbyshire AR, Towers A, Harrison R, Taylor M, Carter NC et al. (2023, Jan). Routine ultrasound for suspected appendicitis in children: a single-centre retrospective cohort study. Ann R Coll Surg Engl. 105(1): 72-76. Epub 2022 Apr 20. https://doi.org/10.1308/rcsann.2021.0326; PMid:35442809 PMCid:PMC9773294
3. D'Cruz RJ, Linden AF, Devin CL, Savage J, Zomorrodi A, Reichard KW et al. (2022). A Standardized Diagnostic Pathway for Suspected Appendicitis in Children Reduces Unnecessary Imaging. Pediatric quality & safety. 7(2): e541. https://doi.org/10.1097/pq9.0000000000000541; PMid:35369405 PMCid:PMC8970092
4. Di Lorenzo C, Hillemeier C, Hyman P, Loening-Baucke V, Nurko S et al. (2002). Manometry studies in children: minimum standards for procedures. Neurogastroenterol. Mot. 14: 411-420. https://doi.org/10.1046/j.1365-2982.2002.00347.x; PMid:12213110
5. Di Saverio S, Podda M, De Simone B, Ceresoli M, Augustin G, Gori A et al. (2020, Apr 15). Diagnosis and treatment of acute appendicitis: 2020 update of the WSES Jerusalem guidelines. World J Emerg Surg. 15(1): 27. https://doi.org/10.1186/s13017-020-00306-3; PMid:32295644 PMCid:PMC7386163
6. El-Shabrawi M, Hanafi HM, Abdelgawad MMAH, Hassanin F, Mahfouze AAA, Khalil AFM, Elsawey SE. (2018) High-resolution anorectal manometry in children with functional constipation: a single-centre experience before and after treatment. Prz Gastroenterol. 13(4):305-312. Epub 2018 Dec 11. https://doi.org/10.5114/pg.2018.79810; PMid:30581505 PMCid:PMC6300846
7. Kelly BS, Bollard SM, Weir A, O'Brien C, Mullen D et al. (2019, Jan). Improving diagnostic accuracy in clinically ambiguous paediatric appendicitis: a retrospective review of ultrasound and pathology findings with focus on the non-visualised appendix. Br J Radiol. 92(1093): 20180585. Epub 2018 Sep 12. https://doi.org/10.1259/bjr.20180585; PMid:30102564 PMCid:PMC6435085
8. Konoplitskyi VS, Korobko YuYe. (2021). Anal manometry as one of the diagnostic criteria of acute appendicitis in female children. Innovative approaches to ensuring the quality of education, scientific research and technological processes : monograph. Katowice (Poland): Publishing House of University of Technology: 1179-1184.
9. Levin MD. (2019). Pathogenesis of acute appendicitis: review. Gastroenterol Hepatol Open Access. 10(6): 279-285. https://doi.org/10.15406/ghoa.2019.10.00396
10. Левин МД, Мишарев ОС, Альхимович ВН. (1986). Анальная манометрия при остром аппендиците. Клиническая хирургия. 6: 35-38.
11. Переяслов АА, Стеник РВ, Бобак АІ, Дворакевич АО та інш. (2021). Сучасні принципи діагностики та лікування гострого апендициту в дітей. Хірургія дитячого віку. 2(71): 32-41. https://doi.org/10.15574/PS.2021.71.32.
12. Погорілий ВВ, Конопліцький ВС, Навроцький ВА, Коробко ЮЄ. (2019). Аналіз незадовільних результатів лікування гострого апендициту у дітей. Хірургія дитячого віку. 4(65): 30-34. https://doi.org/10.15574/PS.2019.65.30.
13. Roberts K, Moore H, Raju M, Gent R, Piotto L, Taranath A et al. (2024, Feb). Diagnostic Ultrasound for Acute Appendicitis: The Gold Standard. J Pediatr Surg. 59(2): 235-239. Epub 2023 Oct 20. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2023.10.028; PMid:37985334
14. Sakellaris G, Sinopidis X, Zachos K, Spyridakis I. (2023). Acute appendicitis in children:causes and treatment. In Appendicitis-Causes and Treatments. URL: https://www.intechopen.com/chapters/1120073.
15. Шелыгин ЮА, Фоменко ОЮ, Титов АЮ, Веселов ВВ, Белоусова СВ, Мудров АА. (2016). Нормативные показатели давления в анальном канале при сфинктерометрии на приборах S4402 МSМ и WPM SOLAR GI. Экспериментальная и клиническая гастроентерология. 132; 8: 46-50.
16. Скиба ВВ, Рибальченко ВФ, Лисиця ВВ, Войтюк НВ, Дар Ясiн Ахмед. (2022). Одвічна проблема хірургії – апендицит: його ускладнення та результати лікування хворих. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(75): 43-51. https://doi.org/10.15574/PS.2022.75.43.
17. Yu YR, Shah SR. (2017, Sep). Can the Diagnosis of Appendicitis Be Made Without a Computed Tomography Scan? Adv Surg. 51(1): 11-28. Epub 2017 May 17. https://doi.org/10.1016/j.yasu.2017.03.002; PMid:28797333
