Paediatric Surgery (Ukraine). 2024. 3(84): 44-50. doi: 10.15574/PS.2024.3(84).4450

Тимофєєв О. О.¹, Ушко Н. О.¹, Вєсова О. П.¹, Лєснухін В. Л.², Максимча С. В.², Серга О. О.^2
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет», Україна

Для цитування: Тимофєєв ОО, Ушко НО, Вєсова ОП, Лєснухін ВЛ, Максимча СВ, Серга ОО. (2024). Діагностика та лікування ушкоджень нижнього альвеолярного нерва при невогнепальних переломах нижньої щелепи. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(84): 44-50. doi: 10.15574/PS.2024.3(84).4450.
Стаття надійшла до редакції 28.05.2024 р., прийнята до друку 09.09.2024 р.

Мета – систематизувати ушкодження нижнього альвеолярного нерва при переломах нижньої щелепи; розробити схеми діагностування та лікування.
Матеріали та методи. Обстежено та проліковано 280 хворих із переломами нижньої щелепи віком від 15 до 67 років. Усім хворим на момент госпіталізації та в процесі лікування проведено загальноклінічне обстеження, рентгенографію нижньої щелепи, комп’ютерну томографію і кольорову стереолітографію, контактну термометрію, електроодонтодіагностику; вивчено електрофізіологічні параметри ділянок м’яких тканин, що іннервуються трійчастим нервом, за допомогою апарата «ДІН-1». Визначено тактильну, больову і температурну чутливість шкіри і слизової оболонки альвеолярного відростка, яку вимірювали та оцінювали за Е.З. Неймарком (1981).
Результати. За результатами аналізу, серед пошкоджень нижнього альвеолярного нерва в обстежуваних контузія (забиття) спостерігалася у 28,6%, розтягнення – у 39,3%, неповний (частковий) розрив – у 32,1%. Доведено, що серед загальновідомих клінічних ознак і скарг у хворих із переломом тіла нижньої щелепи немає патогномонічних симптомів, які можна використовувати для диференційного діагностування забиття (контузії), розтягнення і неповного розриву нижнього альвеолярного нерва. Побічно про тяжкість пошкодження нижнього альвеолярного нерва можна судити за ступенем зміщення уламків щелеп. Встановлено, що у хворих із переломами нижньої щелепи на момент госпіталізації є достовірно різними показники провідності й резистентності нижньощелепної гілки трійчастого нерва, які безпосередньо залежать від тяжкості пошкодження нижнього альвеолярного нерва. Запропоновано схеми лікування хворих залежно від тяжкості ушкодження нижнього альвеолярного нерва з використанням електростимуляції нерва і внутрішньовенних ін’єкцій корвітину.
Висновки. Визначення електрофізіологічних показників нижньощелепного нерва (провідність і резистентність) у ментальній точці вимірювання на боці перелому є об’єктивним тестом діагностування тяжкості ушкодження нижнього альвеолярного нерва. Запропонована нами схема лікування хворих із переломами тіла нижньої щелепи дає змогу скоротити термін лікування і реабілітації хворих на 10 діб – 2 місяці, залежно від тяжкості ушкодження нижнього альвеолярного нерва.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На участь у дослідженні отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: нижній альвеолярний нерв, переломи нижньої щелепи, електрофізіологічні показники, електростимуляція, корвітин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Лєснухін ВЛ. (2005). Особливості діагностики клінічного перебігу і лікування переломів нижньої щелепи, що супроводжуються ушкодженням нижнього альвеолярного нерва. Дис. на здобуття наук. ступеня к. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматологія». Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Київ: 182.

2. Тимофеев А.А. (2022). Челюстно-лицевая хирургия и хирургическая стоматология. Учебник. В 2 кн. Кн. 2. К.: ВСИ «Медицина»: 968.

3. Тимофєєв ОО. (2022). Щелепно-лицева хірургія. К.: ВСВ «Медицина»: 757.

4. Tymofieiev O, Ushko N, Viesova O. (2018). Approaches to the systematization of the trigeminal nerve disorders. Journal of Diagnostics and Treatment of Oral and Maxillofacial Pathology. 3: 142-147.

5. Вєсова ОП. (2013). Ураження трійчастого нерва при непухлинних захворюваннях щелепно-лицевої ділянки: механізми виникнення, діагностика, обґрунтування лікування. Дис. на здобуття наук. ступеня д. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматологія». Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Київ: 425.