Paediatric Surgery (Ukraine).2022.2(75):66-76; doi 10.15574/PS.2022.75.66
Фофанов В. О., Юрцева А. П., Фофанов О. Д., Дідух І. М., Бубнів Л. Г.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Фофанов ВО, Юрцева АП, Фофанов ОД, Дідух ІМ, Бубнів ЛГ. (2022). Діагностика та лікування анальної інконтиненції після хірургічної корекції вродженої аноколоректальної патології в дітей. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(75): 66-76; doi 10.15574/PS.2022.75.66.
Стаття надійшла до редакції 06.01.2021 р., прийнята до друку 19.04.2022 р.

Нетримання калу в дітей є серйозною медико-соціальною проблемою. Анальна інконтиненція (АІ) призводить до серйозних обмежень розвитку дитини та соціальної адаптації. Дитячі хірурги переважно мають справу з механічним типом АІ, що виникає після хірургічної корекції аноректальних мальформацій (АРМ) або хвороби Гіршпрунга (ХГ). Порушення контролю дефекації, за даними літератури, спостерігається у 53-89% хворих, які перенесли операції з приводу АРМ та ХГ.
Мета – виявити причини виникнення та ефективність запропонованого комплексного лікування АІ у дітей, оперованих із приводу ХГ та АРМ.
Матеріали та методи. Проведено клінічне обстеження та лікування 92 дітей з вродженою патологією дистальних відділів товстої кишки та відхідника (55 (59,78%) хворих з ХГ та 37 (40,22%) з АРМ) на базі клініки дитячої хірургії Івано-Франківського національного медичного університету. Серед обстежених дітей було 64 хлопчики і 28 дівчат (співвідношення – 2,29:1). У віковому аспекті серед первинно прооперованих переважали новонароджені та діти першого року життя – 57 (61,95%) хворих. АІ різного ступеня тяжкості виявлено в 48 (52,17%) хворих, оперованих із приводу ХГ та АРМ у різні терміни після хірургічної корекції – від 6 місяців до 3 років. Вивчено види, причини та ступінь тяжкості АІ в кожної дитини. Крім загальноприйнятих клінічних та інструментальних досліджень, хворим виконано аноскопію та ректоскопію, трансанальне ультразвукове дослідження, аноректальну манометрію. Тяжкість АІ оцінено за шкалою S.D. Wexner.
Результати. АІ виникла в 34 (70,8%) дітей після корекції ХГ та у 14 (29,2%) хворих після операцій з приводу АРМ. Справжня АІ відмічалася в 33 (68,75%) дітей. Псевдоінконтиненція спостерігалася в 15 (31,25%) пацієнтів, частіше – у пацієнтів, оперованих із приводу ХГ. Для консервативного лікування у 24 (50,0%) хворих з АІ в клініці впроваджено програму управління кишечником. У всіх дітей, яких лікували за цією програмою, суттєво поліпшився контроль дефекації, достовірно знизився індекс тяжкості інконтиненції за шкалою S.D. Wexner. При справжній АІ, зумовленій серйозними ушкодженнями анальних сфінктерів, виконувалася мініінвазивна хірургічна корекція післяопераційної недостатності або вродженого дефекту внутрішнього сфінктера заднього проходу із застосуванням об’ємоутворювального імпланта в 14 (29,17%) дітей. Безпосередні та віддалені результати операції були добрими, що виражалося в поліпшенні контролю дефекації, достовірному підвищенні базального тиску та зниженні індексу тяжкості інконтиненції.
Висновки. Тактика лікування анальної інконтиненції залежить від причини її виникнення та ступеня тяжкості. Впровадження програми управління кишечником дає змогу суттєво поліпшити контроль дефекації та підвищити якість життя пацієнтів. У разі недостатності внутрішнього анального сфінктера ефективною є мініінвазивна корекція шляхом анальної підслизової імплантації об’ємоутворюючого гелю.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: анальна інконтиненція, аноректальні мальформації, хвороба Гіршпрунга, діти.
ЛІТЕРАТУРА

1. Banasiuk M et al. (2016). 3D high-definition manometry in evaluation of children after surgery for Hirschsprung's disease: A pilot study. Advances in medical sciences. 61 (1): 18-22. https://doi.org/10.1016/j.advms.2015.07.008; PMid:26344909

2. Bhojwani R, Ojha S, Gupta R, Doshi D. (2018). Long-term follow-up of anorectal malformation – how long is long term? Annals of Pediatric Surgery. 14 (3): 111-115. https://doi.org/10.1097/01.XPS.0000529797.96055.cc

3. Bischoff A, Levitt M, Pena A. (2009). Bowel management for the treatment of pediatric fecal incontinence. Pediatr Surg Int. 25 (12): 1027-1042. https://doi.org/10.1007/s00383-009-2502-z; PMid:19830436 PMCid:PMC2777229

4. Danielson J, Karlbom U, Wester T, Graf W. (2019). Long-Term Outcome after Dynamic Graciloplasty for Treatment of Persistent Fecal Incontinence in Patients with Anorectal Malformations. Eur J Pediatr Surg. 29 (3): 276-281. https://doi.org/10.1055/s-0038-1641599; PMid:29653440

5. Deshmukh GR, Laird R. (2013). The Malone stoma with antegrade colonic enemas for chronic constipation in adults. J Med Cases. 4 (11): 762-764. https://doi.org/10.4021/jmc1524e

6. Di Lorenzo C et al. (2000). Colonic motility after surgery for Hirschsprung's disease. The American journal of gastroenterology. 95 (7): 1759-1764. https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2000.02183.x; PMid:10925981

7. Di Lorenzo C, Benninga MA. (2004). Pathophysiology of pediatric fecal incontinence. Gastroenterology. 126 (1): 33-40. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2003.10.012; PMid:14978636

8. Elfiky MA et al. (2017). Implementation of a bowel management program in the treatment of incontinence in children for primary healthcare providers. Annals of Pediatric Surgery. 13 (1): 21-25. https://doi.org/10.1097/01.XPS.0000508439.29481.67

9. Фофанов ОД, Фофанов ВО. (2019). Спосіб лікування анальної інконтиненції у дітей. Патент 135094 Україна, МПК (2019.01) А61В17/00. А61В17/88 (2006.01). Бюл. № 11.

10. Holcomb GW III, Murphy JP, St Peter SD. (2020). Holcomb and Ashcraft's Pediatric Surgery. 7th edition. Elsevier: 1291.

11. Hsu WM, Chen CC. (1999). Clinical and manometric evaluation of postoperative fecal soiling in patients with Hirschsprung's disease. J Formos Med Assoc. 98 (6): 410-414.

12. Imai K, Shiroyanagi Y, Kim WJ et al. (2014). Satisfaction after the Malone antegrade continence enema procedure in patients with spina bifida. Spinal Cord. 52: 54-57. https://doi.org/10.1038/sc.2013.111; PMid:24081017

13. Kaul A et al. (2011). Colonic hyperactivity results in frequent fecal soiling in a subset of children after surgery for Hirschsprung disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 52 (4): 433-436. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e3181efe551; PMid:21240024

14. Комиссаров ИА, Васильев СВ, Недозимованый АИ, Дементьева ЕА. (2016). Опыт применения объёмообразующего агента в лечении анальной инконтиненции, связанной с недостаточностью и травмами внутреннего анального сфинктера. Вестник хирургии. 175 (5): 78-81. https://doi.org/10.24884/0042-4625-2016-175-5-78-81

15. Kyrklund K, Koivusalo A, Rintala RJ, Pakarinen MP. (2012). Evaluation of bowel function and fecal continence in 594 Finnish individuals aged 4 to 26 years. Dis Colon Rectum. 55 (6): 671-676. https://doi.org/10.1097/DCR.0b013e31824c77e4; PMid:22595847

16. Kyrklund K, Neuvonen MI, Pakarinen MP, Rintala RJ. (2018). Social Morbidity in Relation to Bowel Functional Outcomes and Quality of Life in Anorectal Malformations and Hirschsprung's Disease. Eur J Pediatr Surg. 28 (6): 522-528. https://doi.org/10.1055/s-0037-1607356; PMid:29059696

17. Langer JC et al. (2017). Guidelines for the management of postoperative obstructive symptoms in children with Hirschsprung disease. Pediatric Surgery International. 33 (5): 523-526. https://doi.org/10.1007/s00383-017-4066-7; PMid:28180937

18. Langer JC. (2012). Hirschsprung disease. Pediatric surgery. 7th ed. Elsevier: Amsterdam. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-07255-7.00101-X

19. Левин МД. (2013). К патологической физиологии аноректальных пороков. От новой концепции к новому лечению. Эксперим. и клин. гастроэнтерол. 11: 38-48.

20. Levitt MA, Dickie B, Pena A. (2012). The Hirschsprungs patient who is soiling after what was considered a «successful» pull-through. Semin Pediatr Surg. 21 (4): 344-353. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2012.07.009; PMid:22985840

21. Levitt MA, Pena A. (2010). Pediatric fecal incontinence: a surgeon's perspective. Pediatr. Rev. 31: 91-101. https://doi.org/10.1542/pir.31-3-91; PMid:20194901

22. Lewis SJ, Heaton KW. (1997). Stool form scale as a useful guide to intestinal transit time. Scand J Gastroenterol. 32 (9): 920-924. https://doi.org/10.3109/00365529709011203; PMid:9299672

23. Притула ВП, Сільченко МІ, Курташ ОО, Хуссейні СФ. (2019). Віддалені результати мініінвазивних методів лікування хвороби Гіршпрунга у дітей. Хірургія дитячого віку. 1 (62): 37-42. https://doi.org/10.15574/PS.2019.62.37

24. Rajindrajith S, Devanarayana NM, Benninga MA. (2013). Review article: faecal incontinence in children: epidemiology, pathophysiology, clinical evaluation and management. Aliment. Pharmacol. Ther. 37 (1): 37-48. https://doi.org/10.1111/apt.12103; PMid:23106105

25. Rao SS. (2004). Diagnosis and management of fecal incontinence. Am J Gastroenterol. 99: 1585-1604. https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2004.40105.x; PMid:15307881

26. Ratto C, Parello A, Donisi L et al. (2011). Novel bulking agent for fecal incontinence. Br J Surg. 98 (11): 1644-1652. https://doi.org/10.1002/bjs.7699; PMid:21928378 PMCid:PMC3229845

27. Rintala RJ. (2002). Fecal incontinence in anorectal malformations, neuropathy, and miscellaneous conditions. Semin. Pediatr. Surg. 11 (2): 75-82. https://doi.org/10.1053/spsu.2002.31805; PMid:11973759

28. Saadai P et al. (2019). Guidelines for the management of postoperative soiling in children with Hirschsprung disease. Pediatric Surgery International. 35 (8): 829-834. https://doi.org/10.1007/s00383-019-04497-y; PMid:31201486

29. Schletker J et al. (2019). Bowel management program in patients with spina bifida. Pediatric Surgery International. 35 (2): 243-245. https://doi.org/10.1007/s00383-018-4403-5; PMid:30402681

30. Wang Y et al. (2017). Bowel management program for pediatric postoperative fecal incontinence in China: A surgeon's experience. Medicine (Baltimore). 96 (22): 7078. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000007078; PMid:28562577 PMCid:PMC5459742