Modern pediatrics. Ukraine. 2019.4(100):18-23; doi 10.15574/SP.2019.100.18

Ортеменка Є. П., Андрійчук Т. Р., Солонар Я. Л., Січкар І. Б., Питлик-Ященко М. О., Друмова Н. С.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня, Україна

Для цитування: Ортеменка ЄП, Андрійчук ТР, Солонар ЯЛ, Січкар ІБ та ін. (2019). Діагностична інформативність клінічних маркерів у верифікації гострих інфекційно-запальних процесів нижніх дихальних шляхів у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 4(100): 18-23. doi 10.15574/SP.2019.100.18
Стаття надійшла до редакції 14.01.2019 р., прийнята до друку 06.05.2019 р.

Мета: вивчити клінічні особливості перебігу позалікарняної пневмоній (ПП) та гострого обструктивного бронхіту у дітей різного віку для оптимізації лікування гострої патології респіраторної системи.

Матеріали і методи. Методом простої випадкової вибірки сформована когорта хворих на гостру респіраторну патологію дітей різного віку (75 пацієнтів), які одержували стаціонарне лікування. Першу (І) клінічну групу сформував 51 пацієнт із верифікованим діагнозом «Позалікарняна пневмонія, гострий перебіг», а до другої (ІІ) клінічної групи увійшли 24 дитини з проявами бронхообструктивного синдрому (БОС). Одержані результати аналізувалися за допомогою параметричних і непараметричних методів; оцінку діагностичної цінності тестів проводили з позиції клінічної епідеміології з урахуванням їх чутливості (ЧТ) та специфічності (СТ).

Результати. Найчастішими скаргами у хворих на ПП були кашель (100%), лихоманка (84,3%) та ознаки інтоксикації (90,2%), які лише у кожної другої дитини (45,1%) поєднувалися із задишкою. Водночас у дітей із БОС кашель (100% випадків) та задишка (83,3% спостережень) були провідною комбінацією скарг, проте нерідко у поєднанні із симптомами інтоксикації (70,8% осіб) та гіпертермією (у 66,7% дітей). Аналіз аускультативних змін над легеневими полями показав наявність асиметричності аускультативних феноменів у більшості (90,3%) хворих І групи та у 16,7% хворих ІІ групи (Рϕ<0,001). При цьому збереження асиметричності аускультативних знахідок у динаміці спостереження два дні та більше відмічалося у 90,2% хворих на пневмонію та лише у 12,5% пацієнтів із БОС (Рϕ<0,001). У пацієнтів із БОС реєструвалися наступні аускультативні ознаки: ослаблене дихання над обома легеневими полями у кожного п'ятого пацієнта (20,8%), наявність двобічної (без асиметричності) крепітації/дрібнопухирчастих хрипів – у 12,5% осіб. Свистячі хрипи без їх чіткої фіксації вислуховувалися у всіх пацієнтів із БОС та у половини (52,9%) хворих на ПП (Р<0,001).

Висновки. Найбільш чутливими у виявленні пневмонії у дітей є симптомокмплекс, що поєднує кашель, гіпертермію та/чи інтоксикацію, або комбінація кашлю із явищами інтоксикації та дихальної недостатності, а найбільш специфічними серед клінічних ознак — асиметричність притуплення перкуторного легеневого звуку, поєднання асиметричності ослабленого дихання із локальними крепітуючими/дрібнопухірцевими хрипами, що персистують деякий час на тлі отримуваної стартової емпіричної антибіотикотерапії. Найбільш значущими ознаками гострого обструктивного бронхіту у дітей є: поєднання нормотермії із кашлем, візингом та експіраторною задишкою; при обстеженні органів грудної клітки відсутність асиметричності перкуторних та аускультативних феноменів із одночасними ознаками здуття грудної клітки і коробковим звуком при перкусії, які, в цілому, є підставою для призначення пацієнтам дезобструктивної терапії.

Дослідження виконані з дотриманням етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини, затверджених Гельсінською декларацією (1964–2013 рр.) та відповідними наказами МОЗ України; протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом ОДКЛ для всіх учасників. На проведення досліджень була отримана поінформована згода батьків дітей або їхніх опекунів.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Ключові слова: позалікарняна пневмонія, обструктивний бронхіт, діти, клінічні особливості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Dona D, Zingarella S, Gastaldi A, Lundin R et al. (2018). Effects of clinical pathway implementation on antibiotic prescriptions for pediatric community-acquired pneumonia.PLОS ONE. 13(2): e0193581. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0193581; PMid:29489898 PMCid:PMC5831636

2. Evertsena J, Baumgardnera DJ, Regnerya A, Banerjeeb I. Diagnosis and management of pneumonia and bronchitis in outpatient primary care practices. (2010). Prim Care Respir J. 19(3): 237–241. https://doi.org/10.4104/pcrj.2010.00024; PMid:20490437 PMCid:PMC3065928

3. Kinkade S, Long NA. (2016). Acute Bronchitis. Am Family Physician. 94 (7): 560–6. http://www.aafp.org/afp/2016/1001/p5604s1.

4. Kochling A, Loffler C, Reinsch S, Hornung A et al. (2018). Reduction of antibiotic prescriptions for acute respiratory tract infections in primary care: a systematic review. Implementation Science. 13(47): 1–25. https://doi.org/10.1186/s13012-018-0732-y; PMid:29554972 PMCid:PMC5859410

5. Mathura S, Fuchsb A, Bielickia J, Van Den Ankerb J, Sharlanda M. (2018). Antibiotic use for community-acquired pneumonia in neonates and children: WHO evidence review. Paediatrics and International Child Health. 38 (S1): 66–75. https://doi.org/10.1080/20469047.2017.1409455; PMid:29790844 PMCid:PMC6176769

6. May GSJ, Nkwopara E, Ambler G, McCollum ED et al. (2018). Methods for conducting a double-blind randomized controlled clinical trial of three days versus five days of amoxicillin dispersible tablets for chest indrawing childhood pneumonia among children two to 59 months of age in Lilongwe, Malawi: a study protocol. BMC Infectious Diseases. 18: 476–486. https://doi.org/10.1186/s12879-018-3379-z; PMid:30241517 PMCid:PMC6151015

7. Pietro P, Alberighi ODC, Silvestri M, Tosca MA et al. (2017). Monitoring adherence to guidelines of antibiotic use in pediatric pneumonia: the MAREA study. Italian J. of Pediatrics. 43: 113–26. https://doi.org/10.1186/s13052-017-0432-2; PMid:29273072 PMCid:PMC5741879

8. Rodrigues CMC, Grovesc H. (2018). Community-Acquired Pneumonia in Children: the Challenges of Microbiological Diagnosis. J. Clin Microbiol. 56 (3): 1318427. https://doi.org/10.1128/JCM.01318-17; PMid:29237789 PMCid:PMC5824044

9. Sausta LT, Bjerrumb L, Siersmab V, Arpia M, Hansenc MP. (2018). Quality assessment in general practice: diagnosis and antibiotic treatment of acute respiratory tract infections. Scandinavian J. Primary Health Care. 36(4): 372–379. https://doi.org/10.1080/02813432.2018.1523996; PMid:30296885 PMCid:PMC6381521

10. Singh A, Zahn E. Acute Bronchitis. Affiliations: UConn/Hartford Hospital (Last Update: March 22, 2019). https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK448067/

Текст статті

Зміст