Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 7(143): 13-17. doi: 10.15574/SP.2024.7(143).1317
Буряк О. Г., Нечитайло Ю. М.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Буряк ОГ, Нечитайло ЮМ. (2024). Діагностична цінність функціональних тестів для визначення вегетативного тонусу при респіраторній патології в дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 7(143): 13-17. doi: 10.15574/SP.2024.7(143).1317.
Стаття надійшла до редакції 08.07.2024 р., прийнята до друку 12.11.2024 р.

Холтерівський моніторинг (ХМ) електричної активності серця є сучасним методом оцінювання балансу вегетативної нервової системи (ВНС) та її впливу на діяльність серцево-судинної системи. Варіабельність ритму серця (ВРС) як характеристика коливань частоти серцебиття та інтервалів R-R своїми показниками віддзеркалює баланс відділів ВНС. Діагностичну цінність дослідження збільшують кардіоваскулярні рефлекторні тести, такі як ортостатична проба, затримка дихання, маневр Вальсальви.
Мета – визначити діагностичну чутливість і можливості функціональних тестів у процесі моніторування електрокардіограми (ЕКГ) для оцінювання балансу вегетативної іннервації в дітей на моделі гострого бронхіту.
Матеріали та методи. Обстежено 35 дітей віком 12-15 років: 15 дітей із гострим бронхітом та 20 клінічно здорових осіб. Баланс тонусу відділів ВНС оцінено за показниками короткотривалого ХМ ЕКГ фонового та з такими пробами: ортостатичною та маневром Вальсальви. ВРС оцінено за показниками дисперсії ритму серця.
Результати. Проаналізовано показники ВРС, які мають чітке фізіологічне підґрунтя – ступінь центральної тенденції інтервалу RR, показник дисперсії (SDNN), концентрації ритму серця (rMSSD), рівень парасимпатичних впливів на ритм серця (pNN50). Встановлено вірогідну різницю між даними, отриманими в дітей із бронхітом відносно клінічно здорових осіб. Показано можливість оцінювання стану вегетативного тонусу в окремого пацієнта за даними запису з ортостатичною пробою та інтервального аналізу з графіком Пуанкаре.
Висновки. Оцінювання балансу ВНС за допомогою ХМ ЕКГ із коротким записом є сучасним методом діагностування його порушень. При гострому бронхіті найчутливішими є показники rMSSD і pNN50. Застосування функціональних проб під час короткотривалого запису ХМ ЕКГ розширює діагностичні можливості методу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, респіраторні захворювання, моніторування ЕКГ, варіабельність ритму серця, ортостатична проба, маневр Вальсальви.

ЛІТЕРАТУРА

1. Apelt-Glitz K, Alken FA, Jungen C et al. (2022). Respiratory and heart rate dynamics during peripheral chemoreceptor deactivation compared to targeted sympathetic and sympathetic/parasympathetic (co-)activation. Auton Neurosci. 241: 103009. https://doi.org/10.1016/j.autneu.2022.103009; PMid:35753247

2. Bonete G, Dias BAL, Leandro DAM et al. (2019). Impaired heart rate variability, Valsalva and 30:15 ratio indexes are associated with reduced submaximal exercise capacity in subjects with diabetes mellitus. Diabetes Res Clin Pract. 155: 107813. https://doi.org/10.1016/j.diabres.2019.107813; PMid:31408665

3. Broome IJ, Mason RA. (1988). Identification of autonomic dysfunction with a pulse oximeter. Anaesthesia. 43(10): 833-836. https://doi.org/10.1111/j.1365-2044.1988.tb05595.x; PMid:3202295

4. Izhaki N, Perek S, Agbaria M et al. (2022). Ultrashort heart rate variability for early risk stratification in pneumonia patients: preliminary analysis. Isr Med Assoc J. 24(11): 741-746. PMID: 36436042.

5. Koivunen K, Löppönen A, Palmberg L et al. (2023). Autonomic nervous system and postural control regulation during orthostatic test as putative markers of physical resilience among community-dwelling older adults. Exp Gerontol. 182: 112292. https://doi.org/10.1016/j.exger.2023.112292; PMid:37738781

6. Lackner HK, Eglmaier MTW, Hackl-Wimmer S et al. (2020). How to use heart rate variability: quantification of vagal activity in toddlers and adults in long-term ECG. Sensors (Basel). 20(20): 5959. https://doi.org/10.3390/s20205959; PMid:33096844 PMCid:PMC7589813

7. Mooren FC, Böckelmann I, Waranski M et al. (2023). Autonomic dysregulation in long-term patients suffering from Post-COVID-19 Syndrome assessed by heart rate variability. Sci Rep. 13(1): 15814. https://doi.org/10.1038/s41598-023-42615-y; PMid:37739977 PMCid:PMC10516975

8. Nardelli M, Citi L, Barbieri R et al. (2023). Characterization of autonomic states by complex sympathetic and parasympathetic dynamics. Physiol Meas. 44(3). https://doi.org/10.1088/1361-6579/acbc07; PMid:36787644

9. Rigo S, Urechie V, Diedrich A et al. (2023). Impaired parasympathetic function in long-COVID postural orthostatic tachycardia syndrome – a case-control study. Bioelectron Med. 9(1): 19. https://doi.org/10.1186/s42234-023-00121-6; PMid:37670400 PMCid:PMC10481607

10. Saldaña García J, Torremocha López A, Dawid Milner MS. (2020). Influence of repetitions on the Valsalva maneuver. Clin Neurophysiol Pract. 5: 104-111. https://doi.org/10.1016/j.cnp.2020.04.003; PMid:32518858 PMCid:PMC7272514

11. Schiwe D, Vendrusculo FM, Becker NA et al. (2023). Impact of asthma on heart rate variability in children and adolescents: Systematic review and meta-analysis. Pediatr Pulmonol. 58(5): 1310-1321. https://doi.org/10.1002/ppul.26340; PMid:36719098

12. Shaffer F, Ginsberg JP. (2017). An overview of heart rate variability metrics and norms. Front Public Health. 5: 258. https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258; PMid:29034226 PMCid:PMC5624990

13. Tiwari R, Kumar R, Malik S et al. (2021). Analysis of heart rate variability and implication of different factors on heart rate variability. Curr Cardiol Rev. 17(5): e160721189770. https://doi.org/10.2174/1573403X16999201231203854; PMid:33390146 PMCid:PMC8950456

14. Yuan P, Lian Z, Wang Y et al. (2023). Poincaré plot can help predict the curative effect of metoprolol for pediatric postural orthostatic tachycardia syndrome. Front Neurosci. 17: 1280172. https://doi.org/10.3389/fnins.2023.1280172; PMid:38033543 PMCid:PMC10682374

15. Zalas D, Bobkowski W, Piskorski J et al. (2023). Heart rate asymmetry in healthy children. J Clin Med. 12(3): 1194. https://doi.org/10.3390/jcm12031194; PMid:36769841 PMCid:PMC9918166