HEALTH OF WOMAN. 2017.9(125):41–43; doi 10.15574/HW.2017.125.41

Чайка К. В., Шалько М. Н., Ковальчук І. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
Міністерство охорони здоров’я України, м. Київ

Тривале існування патологічного процесу у каналі шийки матки (ШМ) вимагає не лише медикаментозної корекції запальних, дисгормональних, імунодепресивних, дисметаболічних змін в організмі, але й застосування деструктивних методів лікування. На жаль, дане лікування призводить до виникнення деструктивно-патологічних змін покривного епітелію ШМ та, як наслідок, до порушення репродуктивної функції жінки.
Мета дослідження: оцінювання регенеративної здатності епітелію ШМ після застосування деструктивно-хірургічних методів лікування її патології у жінок репродуктивного віку.
Матеріали та методи. На базі Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини було обстежено і проліковано 370 невагітних пацієнток із цервікальною залозистою інтраепітеліальною неопла-зією. Вік пролікованих жінок становив 18-45 років. Усіх жінок було обстежено цитологічно, бактеріоскопічно, бактеріологічно, на інфекції, що передаються статевим шляхом, проведено діагностику на вірус папіломи людини методом полімеразної ланцюгової реакції, гістологічне дослідження біопсійного матеріалу.
У разі виявлення порушення біоценозу піхви проводили етіопатогенетичне лікування з урахуванням виявлених інфекційних агентів та їхньої чутливості до антибіотиків. Схеми лікування підбирали індивідуально та диференційовано.
У 130 (35,14%) хворих виконана кріодеструкція ШМ запропонованим методом, у 150 (40,54%) пацієнток проведено ексцизію ШМ ножами Хеймса–Роговенка та у 90 (24,32%) пацієнток – конусоподібну діатермоелектроексцизію ШМ.
Результати. Усім хворим було проведено лікування відповідно до ступеня тяжкості процесу. У 138 пролікованих жінок виявлено рубцеву деформацію ШМ, у 86 – діагностовано стеноз каналу ШМ, а у 52 – атрезію каналу ШМ.
Заключення. Використання деструктивних хірургічних методів лікування патології шийки матки (ШМ) дає можливість досягти ліквідації диспластичних процесів. Але достатньо висока частота виникнення деструктивно-патологічних змін на поверхні ШМ спонукає до перспективного пошуку нових методів впливу на перебіг ранового процесу після деструктивно-хірургічного лікування для забезпечення епітелізації та збереження анатомічної і функціональної здатності структур ШМ.
Ключові слова: патологія шийки матки, репродуктивний вік, деструктивно-патологічні зміни шийки матки, деструктивно-хірургічні методи лікування.

Література:
1. Єгоров О.О. Комплексна діагностика передпухлинних захворювань шийки матки // Жіночий лікар. – 2010. – № 5. – С. 37–43.

2. Козуб Н.И., Козуб М.Н. Первый опыт использования радиоволновой энергии при лечении гинекологических больных // Междунар. мед. журн. – 2010. – № 2. – С. 41–44.

3. Маршетта Ж., Декамп Ф. Кольпоскопия. – М.: МЕДпресс-информ, 2009. – 200 с.

4. Патология шейки и тела матки: Руководство для врачей / Под ред. проф. Коханевич Е.В. – Нежин: Гидромакс, 2009. – 352 с.

5. Прилепская В.Н. Патология шейки матки и генитальные инфекции. – М.: МЕДпресс-информ, 2008. – 384 с.

6. Радзинский В.Е., Ордиянц И.М., Лебедева М.А. Эффективность препарата локального действия для эпителизации шейки матки после радиоволновой эксцизии // Акушерство и гинекология. – 2010. – № 3. – С. 58–60.

7. Хаит Б.М. Криотерапия в лечении доброкачественных заболеваний шейки матки // Акушерство и гинекология. – 2003. – № 4. – С. 56–57.

8. Медицинская лабораторная диагностика (программы и алгоритмы). – Том 3 / Под ред. А.И. Карпищенко. – С.-Петербург: Интермедика, 2001. – 544 с.