Ukrainian Journal Health of Woman. 2026. 2(183): 54-64. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).5464
Басалаєва А. В.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Для цитування: Басалаєва АВ. (2026). Державна політика у сфері охорони жіночого здоров’я: виклики і проблеми реалізації. Український журнал Здоров'я жінки. 2(183): 54-64. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).5464.
Стаття надійшла до редакції 13.12.2025 р.; прийнята до друку 22.03.2026 р.

Демографічна криза, зростання рівня поширеності ендокринних, онкологічних, психічних і репродуктивних захворювань серед жінок, а також наслідки повномасштабної війни в Україні актуалізують питання підвищення ефективності участі громадян в управлінні державними та публічними справами при формуванні державної політики у сфері охорони жіночого здоров’я. В Україні правове регулювання цієї сфери залишається фрагментарним і переважно орієнтованим на репродуктивне здоров’я, що звужує підходи до охорони ендокринного, психічного, онкологічного і вікового здоров’я жінок.
Мета – визначити ключові проблеми реалізації державної політики у сфері охорони жіночого здоров’я; оцінити їхній вплив на виконання державою позитивних зобов’язань щодо забезпечення доступної, якісної медичної допомоги жінкам, дотримання державою принципу належного урядування.
Методологічну основу становили міждисциплінарний і комплементарний підходи із застосуванням формально-юридичного, системно-структурного, порівняльно-правового, герменевтичного методів і методу правового моделювання. Проаналізовано положення Конституції України, міжнародні акти у сфері прав людини, практику Європейського суду з прав людини, законодавство України, офіційні статистичні дані та зарубіжний досвід формування політики у сфері охорони жіночого здоров’я. Виявлено ключові проблеми української моделі: нормативну фрагментарність, домінування репродуктоцентричного підходу, недостатню інтеграцію ендокринологічної допомоги, територіальну нерівність доступу до медичних послуг і відсутність спеціалізованої стратегії охорони жіночого здоров’я. Порівняльно-правовий аналіз свідчить, що ефективні зарубіжні моделі базуються на комплексному підході, який охоплює профілактику, ранню діагностику, гендерно чутливе врядування та участь жінок у формуванні політики охорони здоров’я.
Висновки. Обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарної моделі державної політики охорони жіночого здоров’я до комплексної, заснованої на принципах належного врядування, гендерної чутливості і реальної доступності медичної допомоги. Пріоритетними напрямами визначено: нормативне закріплення охорони жіночого здоров’я як окремого напряму державної політики, розроблення національної стратегії охорони жіночого здоров’я, інтеграцію ендокринологічної та психіатричної допомоги, посилення участі жінок у виробленні рішень і забезпечення безперервності медичної допомоги в умовах воєнного стану і повоєнного відновлення.
Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: жіноче здоров’я, охорона здоров’я, державна політика, право на участь в управлінні державними справами, публічні справи, принцип належного урядування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бєлова МВ, Бєлов ОМ. (2025). Репродуктивні права як складова прав четвертого покоління: теоретико-правовий аналіз. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 88(1): 115-121. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.1.15

2. Berro Pizzarossa L. (2018). Here to Stay: The Evolution of Sexual and Reproductive Health and Rights in International Human Rights Law. Journal of Law, Medicine & Ethics. 46(4): 755-763.

3. Berro Pizzarossa L. (2018). The Sexual and Reproductive Health and Rights Framework: A Critical Analysis of International Human Rights Law. Utrecht Law Review. 14(2): 1-15.

4. Бліхар ММ, Жаровська ІМ, Шандра ББ, Заяць ОС. (2021). Правові відносини у сфері репродуктивної діяльності людини. Reproductive Endocrinology. 1-2(63-64): 97-104. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2022.63.97-104

5. Buletsa S, Deshko L. (2018). Comprehensive reforms of the health care system in different regions of the world. Medicine and Law. 37(4): 683-700.

6. Buletsa S, Deshko L, Zaborovskyy V. (2019). The peculiarities of changing health care system in Ukraine. Medicine and Law. 38(3): 427-442.

7. Чечерський ВІ. (2020). Співвідношення права людини на репродуктивне відтворення і репродуктивних прав людини. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 61(1): 56-59. https://doi.org/10.32782/2307-3322.61-1.12

8. Дешко Л, Васильченко О. (2024). Репродуктивні права військовослужбовців, принцип справедливості, право на інформацію та відшкодування моральної шкоди. Європейські перспективи. 4: 189-196. https://doi.org/10.32782/ep.2024.4.10

9. Deshko L, Vasylchenko O, Sherbak I, Galai V, Medvid A. (2021). Ukraine's international liabilities on initiation of measures for public health protection and the role of local authorities in implementation of health care policy. Georgian Medical News. 312: 163-168.

10. England. Renewed Women's Health Strategy for England [Internet]. URL: https://www.gov.uk/government/publications/renewed-womens-health-strategy-for-england.

11. European Court of Human Rights. (2007). Case of Tysiąc v. Poland, no. 5410/03, Judgment of 20 March 2007 [Internet].

12. European Court of Human Rights. (2011). Case of R.R. v. Poland, no. 27617/04, Judgment of 26 May 2011 [Internet].

13. European Court of Human Rights. (2017). Case of López de Sousa Fernandes v. Portugal, no. 56080/13, Judgment of 19 December 2017 [Internet].

14. Міністерство охорони здоров’я України. (2024). 977 українців отримали безкоштовне лікування безпліддя, 368 завагітніли [Інтернет]. URL: https://unn.ua/en/news/977-ukrainians-received-free-infertility-treatment-368-became-pregnant-ministry-of-health.

15. Парамонов НВ. (2023). Репродуктивні права в Україні та сусідніх державах: конституційне дослідження. Дисертація. Ужгородський національний університет: 198.

16. Щирба МЮ. (2017). Право пацієнта на репродуктивні технології: юридичний вимір. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 3/4(35/36): 146-150.

17. Слінько ТМ. (2024). Заборона нелюдського і принизливого поводження як гарантія репродуктивних прав людини: правові позиції Європейського суду з прав людини. Право.ua. 4: 22-27.

18. Цебенко С. (2025). Репродуктивні права і свобода вибору людини у практиці Європейського суду з прав людини. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 1(45): 266-273. https://doi.org/10.23939/law2025.45.266

19. Україна. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України [Інтернет]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text.

20. Україна. Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон України [Інтернет]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text.

21. UN Committee on the Elimination of Discrimination against Women. General Recommendations [Internet]. [Internet]. URL: https://ukraine.unwomen.org/uk/digital-library/publications/2023/09/zaklyuchni-zauvazhennya-komitetu-oon-z-likvidatsiyi-dyskryminatsiyi-shchodo-zhinok-do-devyatoyi-periodychnoyi-dopovidi-ukrayiny.

22. United Nations. Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women [Internet]. URL: https://www.un.org.

23. United States. (2021). National Strategy on Gender Equity and Equality [Internet]. URL: https://bidenwhitehouse.archives.gov/wp-content/uploads/2021/10/National-Strategy-on-Gender-Equity-and-Equality.pdf.

24. Ventskivska IB, Deshko LM, Lotiuk OS, Vasylchenko OP, Narytnik TT. (2022). Mandatory vaccination of medical personnel against Covid-19: European standards of its introduction. Reproductive Endocrinology. 65: 108-112. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2022.65.108-112

25. Verkhovna Rada of Ukraine. (1996). Constitution of Ukraine: Law of Ukraine [Internet]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

26. World Health Organization. NLiS Country Profile: Ukraine [Internet]. URL: https://apps.who.int/nutrition/landscape/report.aspx?goButton=Go&iso=UKR&rid=1620.

27. World Health Organization. Women's Health Overview [Internet]. URL: https://www.who.int/health-topics/women-s-health.

28. Zagel H (ed). (2024). Reproduction Policy in the Twenty-First Century: A Comparative Analysis. Cheltenham, Northampton, MA: Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781035324163