Modern Pediatrics.Ukraine.2020.4(108):93-98; doi 10.15574/SP.2020.108.93
Рейтмаєр М. Й., Волосянко А. Б., Синоверська О. Б., Іванишин Л. Я., Алексеєва Ю. І.
Івано–Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Рейтмаєр МЙ, Волосянко АБ, Синоверська ОБ, Іванишин ЛЯ, Алексеєва ЮІ. (2020). Дебют і перебіг рідкісного ювенільного дерматоміозиту. Частина І: клінічний випадок. Сучасна педіатрія. Україна. 4(108): 93–98; doi 10.15574/SP.2020.108.93
Стаття надійшла до редакції 13.01.2020 р.; прийнята до друку 29.05.2020 р.

Описано випадок дебюту та перебігу рідкісного ювенільного дерматоміозиту (ЮДМ). Особливість цього випадку полягає в тому, що хвороба розпочалася з домінування ознак вираженої інтоксикації, виразково-некротичного ураження язика та анасарки. Типові шкірні клінічні прояви хвороби були відстрочені на один місяць. Лабораторне дослідження виявило підвищення рівня показників гострої фази запального процесу та титрів антинуклеарних антитіл, а серед ферментів, специфічних для міопатичного синдрому, позитивною виявилася тільки збільшена активність аланінамінотрансферази. Електроміограма будь-яких порушень не зафіксувала. Через два роки констатовано коморбідність хвороби з простою формою псоріазу. Тривале (семирічне) спостереження дозволило констатувати хронічний аміопатичний перебіг хвороби. Показано, що використання стандартного лікування метилпреднізолоном, метотрексатом та плаквенілом в такому випадку виявилось недостатньо ефективним.
У другій частині статті буде наведено огляд літератури стосовно інших нетипових варіантів прояву та перебігу ЮДМ та здійснено порівняльний клінічний аналіз цього клінічного випадку з іншими подібними спостереженнями.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів
Ключові слова: ювенільний дерматоміозит, ювенільний аміопатичний дерматоміозит, атиповий перебіг, виразково-некротичний глосит, анасарка, псоріаз, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Barth Z, Witczak BN, Schwartz T et al. (2016). In juvenile dermatomyositis, heart rate variability is reduced, and associated with both cardiac dysfunction and markers of inflammation: a cross-sectional study median 13.5 years after symptom onset. Rheumatology. 55(3): 535–543. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kev376; PMid:26500284

2. Bowerman K, Pearson D, Okawa J et al. (2020). Malignancy in Dermatomyositis: A Retrospective Study of 201 Patients Seen at the University of Pennsylvania. J American Academy Dermatology. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2020.02.061; PMid:32135206

3. Dobloug GC, Svensson J, Lundberg IE et al. (2018). Mortality in idiopathic inflammatory myopathy: results from a Swedish nationwide population-based cohort study. Annals of the Rheumatic Diseases. 77: 40–47. https://doi.org/10.1136/annrheumdis-2017-211402; PMid:28814428

4. Enders FB, Bader-Meunier B, Baildam E et al. (2017). Consensusbased recommendations for the management of juvenile dermatomyositis. Annals Rheumatic Diseases. 76: 329-340. https://ard.bmj.com/content/76/2/329. https://doi.org/10.1136/annrheumdis-2016-209247; PMid:27515057 PMCid:PMC5284351

5. Gitiaux C, Antonio M, Aouizerate J et al. (2016). Vasculopathyrelated clinical and pathological features are associated with severe juvenile dermatomyositis. Rheumatology. 55(3): 470–479. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kev359. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kev359; PMid:26424834

6. Huber AM, Feldman BM. (2005). Long-term outcomes in juvenile dermatomyositis: How did we get here and where are we going?. Curr Rheumatol Rep. 7: 441–446. https://doi.org/10.1007/s11926-005-0048-1; PMid:16303103

7. Kim S, Kahn P, Robinson AB et al. (2017). Childhood Arthritis and Rheumatology Research Alliance consensus clinical treatment plans for juvenile dermatomyositis with skin predominant disease. Pediatr Rheumatol. 15(1). https://doi.org/10.1186/s12969-016-0134-0; PMid:28077146 PMCid:PMC5225591

8. Lundberg IE, Miller FW, Tjarnlund A et al. (2016). Diagnosis and classification of idiopathic inflammatory myopathies (Review Symposium). J Intern Med. 280(1): 39–51. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/joim.12524. https://doi.org/10.1111/joim.12524; PMid:27320359 PMCid:PMC5021058

9. McCann LJ, Arnold K, Pilkington CA et al. (2014). Developing a provisional, international Minimal Dataset for Juvenile Dermatomyositis: for use in clinical practice to inform research. Pediatr Rheumatol Online J. 12(31). https://doi.org/10.1186/1546-0096-12-31; PMid:25075205 PMCid:PMC4113599

10. Ruperto N, Ravelli A, Pistorio A et al. (2008). For the Paediatric Rheumatology International Trials Organisation (PRINTO) and the Pediatric Rheumatology Collaborative Study Group (PRCSG). The provisional Paediatric Rheumatology International Trial Organisation/American College of Rheumatology/European League Against Rheumatism disease activity core set for the evaluation of response to therapy in juvenile dermatomyositis: a prospective validation study. Arthritis Rheum. 59: 4–13. https://doi.org/10.1002/acr.20280; PMid:20583105 PMCid:PMC2964396