- COVID-19 у дітей: синдром мультисистемної запальної відповіді
COVID-19 у дітей: синдром мультисистемної запальної відповіді
Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 2(90): 17-30; doi 10.15574/PP.2022.90.17
Авраменко І. Ю., Косминіна Н. С., Стасів М. В., Міщук В. Р.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
Для цитування: Авраменко ІЮ, Косминіна НС, Стасів МВ, Міщук ВР. (2022). COVID-19 у дітей: синдром мультисистемної запальної відповіді. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(90): 17-30; doi 10.15574/PP.2022.90.17.
Стаття надійшла до редакції 23.01.2022 р.; прийнята до друку 28.04.2022 р.
На відміну від дорослих, діти не так часто інфікуються SARS-CoV-2, захворювання має легкий перебіг, а летальні випадки є поодинокими. Проте в дітей описано нове захворювання, асоційоване із SARS-CoV-2, – мультисистемний запальний синдром (MIS-C). Більшість дітей з MIS-C у світі – чорношкірі або азіатської національності.
Мета – проаналізувати особливості перебігу MIS-C у дітей Львівської області.
Матеріали та методи. Проаналізовано медичну документацію 16 дітей за період із вересня 2020 року до січня 2021 року, яких лікували в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», із діагнозом MIS-C, асоційованим із SARS-CoV-2.
Результати. MIS-C діагностувався в 16 дітей (середній вік – 8,2±0,065 року, дівчатка:хлопчики – 1:0,6). Жоден із пацієнтів не був «першоджерелом SARS-CoV-2» у сім’ї, а захворів на коронавірусну хворобу після контакту з хворими родичами. Захворювання виникло в 4 (25%) дітей на тлі гострого перебігу коронавірусної хвороби, ще в 4 (25%) дітей – упродовж першого місяця, у 8 (50%) дітей – більш як через місяць після гострої інфекції SARS-CoV-2. У всіх дітей відмічалися фебрильна гарячка і загальна слабкість. Окрім цього, у переважної більшості пацієнтів клінічний перебіг MIS-C характеризувався типовими висипаннями на шкірі й кон’юнктивітом (13 дітей – 81,5%), пастозністю обличчя і набряками дистальних частин кінцівок (11 дітей – 68,75%). Біль у м’язах спостерігався в 9 (56%) дітей, гіперестезія – у 4 (25%) дітей і шлунково-кишкові симптоми – у 8 (50%) пацієнтів. Міокардит діагностувався в 4 (25%) дітей, поширені лінійно-коронарні артерії (2 дітей – 12,5%) та малі аневризми (1 дитина – 6,25%) – у 3 (18,75%) пацієнтів. Усі ці зміни нормалізувалися за 1 місяць після виписки зі стаціонару.
Висновки. Синдром мультисистемної запальної відповіді виникає до 48-го дня після перенесеної гострої коронавірусної хвороби і характеризується типовою клінічною картиною. Лікування людським імуноглобуліном у дозі 1-2 г/кг, глюкокортикостероїдами в дозі 1-2 мг/кг, аспірином 3-5 мг/кг на тлі антибактеріальної терапії є ефективним для превенції змін у коронарних артеріях і для одужання всіх пацієнтів.
Дослідження проведено відповідно до вимог із біоетики, викладених у Гельсінській декларації, та ухвалено комісією з питань етики наукових досліджень, експериментальних розробок і наукових творів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: COVID-19, педіатричний синдром мультисистемної відповіді, педіатричне мультисистемне запальне захворювання, асоційоване з COVID-19, MIS-C, асоційований з COVID-19, PIMS-TS.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ahmed M, Advani S, Moreira A, Zoretic S at al. (2020, Sep). Multisystem inflammatory syndrome in children: A systematic review. EClinicalMedicine. 26: 100527. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2020.100527; PMid:32923992 PMCid:PMC7473262
2. Антомонов МЮ. (2018). Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. 2-е изд. Киев: МИЦ Мединформ: 579.
3. Aronoff SC, Hall A, Del Vecchio MT. (2020, Dec 31). The Natural History of Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2-Related Multisystem Inflammatory Syndrome in Children: A Systematic Review. J Pediatric Infect Dis Soc. 9 (6): 746-751. https://doi.org/10.1093/jpids/piaa112; PMid:32924059 PMCid:PMC7797745
4. Bordet J, Perrier S, Olexa C, Gerout AC at al. (2021, Mar). Paediatric multisystem inflammatory syndrome associated with COVID-19: filling the gap between myocarditis and Kawasaki? Eur J Pediatr. 180 (3): 877-884. https://doi.org/10.1007/s00431-020-03807-0
PMid:32959075 PMCid:PMC7505496
5. Dong E, Du H, Gardner L. (2020, May). An interactive web-based dashboard to track COVID-19 in real time. Lancet Infect Dis. 20 (5): 533-534. dhttps://doi.org/10.1016/S1473-3099(20)30120-1
6. Eleftheriou D, Levin M, Shingadia D, Tulloh R, Klein NJ, Brogan PA. (2014, Jan). Management of Kawasaki disease. Arch Dis Child. 99 (1): 74-83. https://doi.org/10.1136/archdischild-2012-302841; PMid:24162006 PMCid:PMC3888612
7. Godfred-Cato S, Bryant B, Leung J, Oster ME at al. (2020, Aug 14). California MIS-C Response Team. COVID-19-Associated Multisystem Inflammatory Syndrome in Children – United States, March-July 2020. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 69 (32): 1074-1080. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm6932e2; PMid:32790663 PMCid:PMC7440126
8. Henderson LA, Canna SW, Friedman KG, Gorelik M at al. (2020, Nov). American College of Rheumatology Clinical Guidance for Multisystem Inflammatory Syndrome in Children Associated With SARS-CoV-2 and Hyperinflammation in Pediatric COVID-19: Version 1. Arthritis Rheumatol. 72 (11): 1791-1805. https://doi.org/10.1002/art.41454; PMid:32705809 PMCid:PMC7405113
9. Hennon TR, Penque MD, Abdul-Aziz R, Alibrahim OS at al. (2020, May 23). COVID-19 associated Multisystem Inflammatory Syndrome in Children (MIS-C) guidelines; a Western New York approach. Prog Pediatr Cardiol: 101232. https://doi.org/10.1016/j.ppedcard.2020.101232; PMid:32837142 PMCid:PMC7244417
10. Koné-Paut I, Cimaz R. (2020, Jun). Is it Kawasaki shock syndrome, Kawasaki-like disease or pediatric inflammatory multisystem disease? The importance of semantic in the era of COVID-19 pandemic. RMD Open. 6 (2): e001333. https://doi.org/10.1136/rmdopen-2020-001333; PMid:32611651 PMCid:PMC7425186
11. Millar K, Manlhiot C, Yeung RS, Somji Z, McCrindle BW. (2012, Jan 12). Corticosteroid administration for patients with coronary artery aneurysms after Kawasaki disease may be associated with impaired regression. Int J Cardiol. 154 (1): 9-13. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2010.08.070; PMid:20851480
12. Negishi K, Negishi T, Kurosawa K, Hristova K at al. (2015, Apr). Practical guidance in echocardiographic assessment of global longitudinal strain. JACC Cardiovasc Imaging. 8 (4): 489-492. https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2014.06.013; PMid:25129519
13. Parri N, Lenge M, Buonsenso D. (2020, Jul 9). Coronavirus Infection in Pediatric Emergency Departments (CONFIDENCE) Research Group. Children with Covid-19 in Pediatric Emergency Departments in Italy. N Engl J Med. 383 (2): 187-190. https://doi.org/10.1056/NEJMc2007617; PMid:32356945 PMCid:PMC7206930
14. Shirato K, Imada Y, Kawase M, Nakagaki K, Matsuyama S, Taguchi F. (2014, Dec). Possible involvement of infection with human coronavirus 229E, but not NL63, in Kawasaki disease. J Med Virol. 86 (12): 2146-2153. https://doi.org/10.1002/jmv.23950; PMid:24760654 PMCid:PMC7166330
15. Whittaker E, Bamford A, Kenny J, Kaforou M at al. (2020, Jul 21). PIMS-TS Study Group and EUCLIDS and PERFORM Consortia. Clinical Characteristics of 58 Children with a Pediatric Inflammatory Multisystem Syndrome Temporally Associated with SARS-CoV-2. JAMA. 324 (3): 259-269. https://doi.org/10.1001/jama.2020.10369; PMid:32511692 PMCid:PMC7281356
16. Zhao CN, Du ZD, Gao LL. (2016, Apr). Corticosteroid Therapy Might be Associated with the Development of Coronary Aneurysm in Children with Kawasaki Disease. Chin Med J. 20; 129 (8): 922-928. https://doi.org/10.4103/0366-6999.179801; PMid:27064036 PMCid:PMC4831526