Paediatric surgery.Ukraine.2019.4(65):25-29; DOI 10.15574/PS.2019.65.25

О.М. Никифорук
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Никифорук ОМ. (2019). Чи реально при ультрасонографії діагностувати перфоративний апендицит у дітей? Хірургія дитячого віку. 4(65): 25-29. doi 10.15574/PS.2019.65.25
Стаття надійшла до редакції 22.10.2019 р., прийнята до друку 15.12.2019 р.

Гострий апендицит є однією з найчастіших патологій у дітей, яка вимагає хірургічного втручання. Ультрасонографія (УСГ) розглядається як перший метод інструментальної діагностики у дітей із гострим апендицитом. Незважаючи на численні дослідження щодо УСГ-діагностики гострого апендициту, питання можливості застосування цього методу для розмежування неускладненого та ускладненого гострого апендициту, зокрема перфоративного, вивчені недостатньо.
Мета: провести ретроспективний аналіз результатів УСГ-обстеження у порівнянні з інтраопераційними знахідками щодо визначення УСГ-критеріїв гострого перфоративного апендициту.
Матеріали і методи. Робота ґрунтується на результатах УСГ-обстеження та хірургічного лікування 97 дітей у І хірургічному відділенні КНП ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ» упродовж дев’яти місяців 2019 року. УСГ виконували за протоколом, який включав огляд усіх ділянок черевної порожнини, з ретельним обстеженням правої клубової ділянки з використанням дозованої компресії. Діагноз перфоративного апендициту встановлювали за наявності видимого перфоративного отвору під час хірургічного втручання. Наявність гангренозного апендициту без перфоративного отвору, навіть за наявності періапендикулярного абсцесу, не розглядали як перфоративний апендицит.
Результати. Перфоративний апендицит діагностовано у 29 (29,9%) пацієнтів. При УСГ збільшення максимального діаметра червоподібного відростка виявлено у 23 (79,3%), у 19 (65,5%) – потовщання стінки відростка >3 мм, втрату ехогенності підслизового шару стінки відростка та наявність випоту – у 12 (41,4%) і в 11 (37,9%) пацієнтів діагностовано наявність копроліту у просвіті відростка та запальні зміни у періапендикулярній жировій тканині. Незважаючи на те, що у дітей із перфоративним апендицитом часто виявляли збільшення максимального діаметра відростка, ці зміни не є специфічними для даної форми захворювання. Інші показники також мають низькі показники чутливості і/або специфічності щодо наявності перфорації червоподібного відростка.
Висновки. Ультрасонографія має високу специфічність, проте досить низьку чутливість, для визначення наявності перфоративного апендициту у дітей. Збільшення максимального діаметра червоподібного відростка, потовщання його стінки (>3 мм) та порушення ехогенності підслизового шару можна розглядати як основні УСГ-ознаки перфоративного апендициту у дітей, проте вони повинні оцінюватись лише у комплексі з даними об’єктивного обстеження та іншими УСГ-ознаками.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків (опікунів) дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, гострий перфоративний апендицит, діагностика, ультрасонографія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alloo J, Gerstle T, Shilyansky J et al. (2004). Appendicitis in children less than 3 years of age: a 28-year review. Pediatr Surg Int.19(12): 777-779. https://doi.org/10.1007/s00383-002-0775-6; PMid:14730382

2. Bansal S, Banever GT, Karrer FM et al. (2012). Appendicitis in children less than 5 years old: influence of age on presentation and outcome. Am J Surg. 204(6): 1031-1035. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2012.10.003; PMid:23231939

3. Blumfield E, Nayak G, Srinivasan R et al. (2013) Ultrasound for differentiation between perforated and nonperforated appendicitis in pediatric patients. AJR Am J Roentgenol. 200(5): 957-962. https://doi.org/10.2214/AJR.12.9801; PMid:23617475

4. Carpenter JL, Orth RC, Zhang W et al. (2017) Diagnostic performance of US for differentiating perforated from nonperforated pediatric appendicitis: a prospective cohort study. Radiology. 282(3): 160-175. https://doi.org/10.1148/radiol.2016160175; PMid:27797677

5. Goldin AB, Khanna P, Thapa M et al. (2011). Revised ultrasound criteria for appendicitis in children improve diagnostic accuracy. Pediatr Radiol. 41(8): 993-999. https://doi.org/10.1007/s00247-011-2018-2; PMid:21409546

6. Gongidi P, Bellah RD. (2017). Ultrasound of the pediatric appendix. Pediatr Radiol. 47(9): 1091-1100. https://doi.org/10.1007/s00247-017-3928-4; PMid:28779198

7. Gonzalez DO, Lawrence AE, Cooper JN et al. (2018). Can ultrasound reliably identify complicated appendicitis in children? J Surg Res. 229: 76-81. https://doi.org/10.1016/j.jss.2018.03.012; PMid:29937019

8. Janitz E, Naffaa L, Rubin M, Ganapathy SS. (2016). Ultrasound evaluation for appendicitis focus on the pediatric population: a review of the literature. J Am Osteopath Coll Radiol. 5(1): 5-14.

9. Kessler N, Cyteval C, Gallix B et al. (2004). Appendicitis: evaluation of sensitivity, specificity, and predictive values of US, Doppler US, and laboratory findings. Radiology. 230(2): 472–478. https://doi.org/10.1148/radiol.2302021520; PMid:14688403

10. Koberlein GC, Trout AT, Rigsby CK et al. (2019). ACR appropriateness criteria® suspected appendicitis – child. J Am Coll Radiol. 16(5): S252-S263. https://doi.org/10.1016/j.jacr.2019.02.022; PMid:31054752

11. Lee MW, Kim YJ, Jeon HJ, Park SW et al. (2009). Sonography of acute right lower quadrant pain: importance of increased intraabdominal fat echo. AJR Am J Roentgenol. 192(1): 174-179. https://doi.org/10.2214/AJR.07.3330; PMid:19098198

12. Levin DE, Pegoli WJr. (2015). Abscess after appendectomy: Predisposing factors. Adv Surg. 49: 263-280. https://doi.org/10.1016/j.yasu.2015.03.010; PMid:26299504

13. Leung B, Madhuripan N, Bittner K et al. (2019). Clinical outcomes following identification of tip appendicitis on ultrasonography and CT scan. J Pediatr Surg. 54(1): 108-111. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2018.10.019; PMid:30401497

14. Park NH, Oh HE, Park HJ, Park JY. (2011). Ultrasonography of normal and abnormal appendix in children. World J Radiol. 3(4): 85-91. https://doi.org/10.4329/wjr.v3.i4.85; PMid:21532869 PMCid:PMC3084437

15. Rawolle T, Reismann M, Minderjahn MI et al. (2019). Sonographic differentiation of complicated from uncomplicated appendicitis. Br J Radiol. 92(1099): 20190102. https://doi.org/10.1259/bjr.20190102; PMid:31112397

16. Riedesel EL, Weber BC, Shore MW et al. (2019). Diagnostic performance of standardized ultrasound protocol for detecting perforation in pediatric appendicitis. Pediatr Radiol. https://doi.org/10.1007/s00247-019-04475-5; PMid:31342129

17. Swenson DW, Ayyala RS, Sams C, Lee EY. (2018). Practical imaging strategies for acute appendicitis in children. AJR Am J Roentgenol. 211(4): 901-909. https://doi.org/10.2214/AJR.18.19778; PMid:30106612