HEALTH OF WOMAN. 2016.2(108):155–159; doi 10.15574/HW.2016.108.155 
 

Частота та характеристика сімейного ракового синдрому у хворих на рак яєчника.
 

Палійчук О. В.

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.Р.Є.Кавецького НАН України, м. Київ 

Мета дослідження: оцінити результати клінічного, клініко-генеалогічного та молекулярно-генетичного обстеження хворих на рак яєчника (РЯ) та обґрунтувати їхнє значення як необхідного етапу для формування груп генетичного ризику щодо розвитку неоплазій у родині. 

Матеріали та методи. У статті представлені результати комплексного клінічного, клініко-генеалогічного і молекулярно-генетичного дослідження у 158 хворих на РЯ І–ІV стадії. Установлено, що у родинах пробандів (хворі на РЯ) спостерігаються злоякісні пухлини переважно органів жіночої репродуктивної системи, травного тракту та інші, що відповідає синдрому Лінча ІІ типу (сімейний раковий синдром). 

Результати. Серед пухлин органів жіночої репродуктивної системи частота РЯ становила 27,5%, частота раку грудної залози – 16,1%, раку тіла матки – 8,1%, пухлин травного тракту – 20,2%. За даними родоводів на рак частіше хворіли матері (35,5%), баби (29,9%), тітки (11,6%) пробандів та родичі чоловічої статі (19,8%). Молекулярно-генетичне дослідження геномної ДНК периферійної крові виявило мутацію 5382insC у гені BRCA1 у 9 хворих на серозний РЯ, з яких у 5 був сімейний раковий синдром. Мутація 6174delT у гені BRCA2 на даному клінічному матеріалі не виявлена. Гермінальні мутації у зазначених генах-супресорах є предиктивними факторами появи неоплазії у родині і нащадків пробанда і свідчать про феномен спадкової схильності до розвитку раку у родині. Заключення. Сімейна історія раку, яка визначається шляхом клініко-генеалогічного аналізу родини, є важливим компонентом у діагностиці спадкових/не спадкових варіантів РЯ і створенні груп генетичного ризику щодо розвитку раку у родині з сімейним раковим синдромом. Гермінальна мутація 5382insC у гені BRCA1 є предиктивним фактором появи неоплазії у нащадків пробанда і свідчить про феномен спадкової схильності до розвитку раку у родині. Клініко-генеалогічні дослідження можна розцінювати як інтегральну частину діагностичної і профілактичної роботи гінекологів, онкогінекологів та онкогенетиків. 

Ключові слова: рак яєчника, сімейний раковий синдром, мутації у генах BRCA1 і BRCA2. 

Література:

1. Vorobiev LI, Turchak OV, Svintsitskyi VS and others. 2009. The problem of recurrence of gynecological cancer. 7 women health (43, 2): 72-75.

2. Svintsitskyi VS. The results of the 2007 primary cyto-reductive operations in patients with malignant tumors of the ovary. Oncology 9 (3): 222-228.

3. Svintsitskyi VS. 2010. longstanding form of malignant ovarian tumors: increased resectable tumors by retro-peritoneal and pelvic total hysterectomy perytoneoectomy (duhlasectomy). Oncology 12 (2): 38-40.

4. Svintsitskyi VS. 2010. Integrated treatment of patients with malignant tumors of the ovary. Author. Dis. Dr. med. Science. K: 40.

5. Chen S, Parmigiani G. 2010. Meta-analysis of BRCA1 and BRCA2 penetrance. J. Clin. Oncol. 25(11):1329–1333.

6. Couch FJ, Gaudet MM, Antoniou AC et al. 2010. Common variants at the 19p13.1 and ZNF365 loci are associated with ER subtypes of breast cancer and ovarian cancer risk in BRCA1 and BRCA2 mutation carriers. Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. 21(4):645–57. http://dx.doi.org/10.1158/1055-9965.EPI-11-0888; PMid:22351618 PMCid:PMC3319317

7. Zhong Q, Peng HL, Zhao X et al. 2015. Effects of BRCA1- and BRCA2-related mutations on ovarian and breast cancer survival: a meta-analysis. Clin. Cancer Res. 21(1):211–20. http://dx.doi.org/10.1158/1078-0432.ccr-14-1816

8. Sowter HM, Ashworth A. 2010. BRCA1 and BRCA2 as ovarian cancer susceptibility genes. Carcinogenesis 26(10):1651–1656.

9. Jelovac D, Armstrong DK. 2011. Recent progress in the diagnosis and treatment of ovarian cancer. CA: A Cancer Journal for Clinicians 63(3):183–203. http://dx.doi.org/10.3322/caac.20113

10. Weissman SM, Burt R, Church J et al. 2012. Identification of individuals at risk for Lynch syndrome using targeted evaluations and genetic testing: National society of genetic counselors and the collaborative group of the Americas on inherited colorectal cancer joint practice guideline. J. Genet. Couns. 21(4):484–93. http://dx.doi.org/10.1007/s10897-011-9465-7

11. Russo A, Calт V, Bruno L et al. 2010. Hereditary ovarian cancer. Critical Reviews in Oncology. Hematology 69(1):28–44.

12. Kluska A, Balabas A, Paziewska A et al. 2015. New recurrent BRCA1/2 mutations in Polish patients with familial breast/ovarian cancer detected by next generation sequencing. BMC Med. Genomics. 8(19). http://dx.doi.org/10.1186/s12920-015-0092-2.

13. Sekine M, Nagata H, Tsuji S. 2001. Mutational analysis of BRCA1 and BRCA2 and clinicopathologic analysis of ovarian cancer in 82 ovarian cancer families: two common founder mutations of BRCA1 in Japanese population. Clin. Cancer Res. 7(10):3144–3150.

14. Tung N, Battelli C, Allen B et al. 2015. Frequency of mutations in individuals with breast cancer referred for BRCA1 and BRCA2 testing using next-generation sequencing with a 25-gene panel. Cancer. 121(1):25–33.

15. Howarth DR, Lum SS, Esquivel P et al. 2015. Initial Results of Multigene Panel Testing for Hereditary Breast and Ovarian Cancer and Lynch Syndrome. Am. Surg. 81(10):941–4.

16. Shih I-M, Kurman RJ. 2005. Ovarian Tumorigenesis. A Proposed Model Based on Morphological and Molecular Genetic Analysis. Amer. J. Pathol. 164(5):1511–1518.

17. Lim D, Oliva E. 2003. Precursors and pathogenesis of ovarian carcinoma. Pathology. 45(3):229–42. http://dx.doi.org/10.1097/PAT.0b013e32835f2264; PMid:23478230

18. Trivers KF, Baldwin LM, Miller JW et al. 2011. Reported referral for genetic counseling of BRCA1/2 testing among United States physicians: a vignette-based study. Cancer. 117:5334–43. http://dx.doi.org/10.1002/cncr.26166; PMid:21792861

19. Wood ME, Kadlubek P, Pham TH et al. 2014. Quality of cancer family history and refeerral for genetic counseling and testing among oncology practoces: a pilot test of quality measures as part of the Americam society of clinical oncology quality oncology practice initiative. J. Clin. Oncol. 32(8):824–829.

20. Wood ME, Flinn BS, Snockdale S. 2013. Primary care physician management, referral, and relations with specialists concerning patients at risk for cancer due to family history. Public health gonomics 16:75–82. http://dx.doi.org/10.1159/000343790; PMid:23328214

21. Lu KH, Wood ME, Daniels M et al. 2014. American Society of Clinical Oncology expert statement: Collection and use of a cancer family history for oncology providers. J. Clin. Oncol. 32:833–840. http://dx.doi.org/10.1200/JCO.2013.50.9257; PMid:24493721 PMCid:PMC3940540

22. Stadler ZK, Schrader KA, Vijai J et al. 2014. Cancer genomics and inherited risk. J Clin. Oncol. 32:687–698. http://dx.doi.org/10.1200/JCO.2013.49.7271; PMid:24449244