SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.6(70):61-65; doi 10.15574/SP.2015.70.61 
 

Частота і чинники ризику розвитку алергічних захворювань у дітей дошкільного віку 

Шумна Т. Є., Мазур В. І., Кляцька Л. І., Соловйова С. В., Кравченко А. К.

Запорізький державний медичний університет, Україна 
 

Мета: визначити частоту та чинники ризику розвитку алергічних захворювань у дітей дошкільного віку з урахуванням побутових умов їх проживання.
 

Пацієнти і методи. Проведено анкетування 140 дітей віком від 1,5 до 5 років включно (75 хлопчиків та 65 дівчаток). За результатами анкетування дітей було розподілено на три групи: І група — діти із симптомами бронхіальної астми (БА, 15 осіб); ІІ група — із симптомами алергічного риніту (АР, 43 особи); ІІІ група — із симптомами алергічного дерматиту (АД, 18 осіб). Контрольну, (ІV) групу склали 64 практично здорові дитини, які не мали підозри на наявність алергії. 
 

Результати. Частота симптомів алергічних захворювань у дітей дошкільного віку становила 54,3%; симптоми БА

реєструвалися у 10,7%, АР — у 30,7%, АД — у 12,9% випадків. Основними чинниками ризику формування алергії були обтяжена спадковість щодо алергічних захворювань та щоденне використання хімічних засобів для прибирання; також мали значення несприятливий перебіг вагітності матерів та перенесені дитиною гострі респіраторні захворювання. 
 

Висновки. Елімінаційні заходи доцільно проводити тільки щодо значущих алергенів за результатами алерготестування; під час прибирання помешкань не рекомендується застосовувати побутові хімічні речовини частіше одного-двох разів на тиждень. 
 

Ключові слова: алергічні захворювання, діти дошкільного віку, чинники ризику. 
 

Література 

1. Абатуров АЕ. 2013. Значение бактериальных лизатов в профилактике острых респираторных инфекций у детей. Здоровье ребенка. 5: 83—88.

2. Аллергология и иммунология. Под ред АА Баранова, РМ Хаитова. 2-е изд, испр и доп. М, Союз педиатров России. 2010: 248.

3. Антипкін ЮГ, Резніченко ЮГ, Ярцева МО. 2012. Вплив факторів навколишнього середовища на стан здоров'я дітей раннього віку. Перинатол и педиатрия. 1(49): 48—51.

4. Беш ЛВ. 2010. Сучасні моживості профілактики алергічної патології у дітей. Перинатол и педиатрия. 2(42): 27—31.

5. Виявлення гіперчутливості до хімічних агентів, що застосовуються у побуті. Метод реком. Уклад. БМ Пухлик, ВА Бабич, СВ Бабич та ін. К. 2007: 36.

6. Сенаторова ГС, Помазуновська ОП, Муратов ГР, Крижановська ОМ. 2012. Вплив деяких факторів оточуючого середовища на розвиток та стан здоров'я дітей раннього віку. Совр педиатрия. 3(43): 139—142.

7. Герасимчук ТС. 2013. Оcобливості імунної відповіді у дітей молодшого віку з рекурентним перебігом респіраторних інфекцій на тлі алергії. Актуал питання фармацевтичної і медичної науки та практики. 3(13): 18—20.

8. Федорців ОЄ, Бурбела ЕІ, Волянська ЛА та ін. 2012. Епідеміологічне дослідження поширення бронхіальної астми у школярів м. Тернополя. Матер міжрегіон наук-практ конф лікарів-педіатрів. Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією. Харків, 28 бер. 2012 р. Х: 150—151.

9. Недельська СМ. 2005. Епідеміологія та фактори ризику бронхіальної астми у дітей — мешканців м. Запоріжжя. Астма та алергія. 2: 64—68.

10. Овчаренко ЛС и др. 2013. Новый способ эффективной терапии нарушенного носового дыхания при острых риносинуситах у детей. Совр педиатрия. 2: 65—69.

11. Овчаренко ЛС, Шамрай ИВ, Вертегел АА. 2013. Нейроиммунные механизмы генеза частых повторных эпизодов острых бронхитов у детей. Перинатол та педіатрія. 3: 118-125.

12. Охотникова ЕН. 2009. Особенности течения и лечения бронхиальной астмы у детей раннего возраста. Совр педиатрия. 2: 32—39.

13. Лук'янова ОМ, Резніченко ЮГ, Антипкін ЮГ та ін. 2007. Перинатальні проблеми великого промислового міста України. Запоріжжя, Просвіта: 356.

14. Посудін ЮІ. 2011. Вплив летких органічних сполук у повітрі приміщень на здоров'я людини. Довкілля та здоров'я. 4: 31—36.

15. Пухлик БМ. 2005. Проблема аллергии в мире и Украине. Нов медицины и фармации. 14(174): 23.

16. Реброва ОЮ. 2006. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. М, Медиа Сфера: 312.

17. Рещіков ВА. 2007. Особливості стану здоров'я дітей 4—6 років в умовах промислового регіону на сучасному етапі. Укр морфолог альм. 3: 123—124.

18. Уманець ТР. 2011. Клініко-анамнестичні особливості фенотипів бронхіальної астми у дітей. Перинатол і педіатрія. 2(46): 69—71.

19. Шумна ТЄ. 2012. Превалентність алергічних захворювань у дітей Запорізького регіону. Астма та алергія. 4: 26—29.

20. Beyhun NE, Soyer OU, Kuyucu S et al. 2009. A multi-center survey of childhood asthma in Turkey-I: the cost and its determinants. Pediatr Allergy Immunol. 20: 72—80. http://dx.doi.org/10.1111/j.1399-3038.2008.00739.x; PMid:18363634

21. Soyer OU, Beyhun NE, Demir E et al. 2009. A multicenter survey of childhood asthma in Turkey-II: utilization of asthma drugs, control levels, and their determinants. Pediatr Allergy Immunol. 20: 172—179. http://dx.doi.org/10.1111/j.1399-3038.2008.00769.x; PMid:18823358

22. Genuneit J, Cantelmo JL, Weinmayr G et al. 2009. A multi-centre study of candidate genes for wheeze and allergy: the International Study of Asthma and Allergies in Childhood Phase 2. Clin Exp Allergy. 39: 1875—1888. http://dx.doi.org/10.1111/j.1365-2222.2009.03364.x; PMid:20085599

23. Bianca D, Wandalsen G, Miyagi K, Camargo L. 2009. International study of wheezing in infants (EISL): validation of written questionnaire for children aged below 3 years. J Investig Allergol Clin Immunol. 19: 35—42. PMid:19274927

24. Patria MF, Esposito S. 2013. Recurrent Lower Respiratory Tract Infections in Children: A Practical Approach to Diagnosis. Pediatrics Respiratory Reviews. 14; Is 1: 53 — 60.

25. Panitch HB. 2007. The relationship between early respiratory viral infections and subsequent wheezing and asthma. Clinical Pediatrics. 46: 392—400. http://dx.doi.org/10.1177/0009922806298641; PMid:17556735

26. Lasmar LM, Camargos PA, Ordones AB et al. 2007. Prevalence of allergic rhinitis and its impact on the use of emergency care services in a group of children and adolescents with moderate to severe persistent asthma. Pediatr. Rio J. 83;6: 555—561. http://dx.doi.org/10.2223/JPED.1727

27. Arshad SH, Bateman B, Sadeghnejad A et al. 2007. Prevention of allergic disease during childhood by allergen avoidance: the Isle of Wight prevention study. J Allergy Clin Immunol. 119;2: 307—313. http://dx.doi.org/10.1016/j.jaci.2006.12.571; http://dx.doi.org/10.1016/j.jaci.2006.12.621; PMid:17291851

28. Van Bever HP, Desager KN, Hagendorens M. 2012. Critical evaluation of prognostic factors in childhood asthma. Pediatric Allergy and Immunology. 13: 77—83. http://dx.doi.org/10.1034/j.1399-3038.2002.00093.x

29. Yuksel H, Dinc G, Sakar A. 2008. Prevalence and comorbidity of Allergic eczema, rhinitis, and asthma in a city in Western Turkey. J Investig Allergol Clin Immunol. 18(1): 31—35. PMid:18361099