SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.1(89):56-62; doi 10.15574/SP.2018.89.56

Речкіна О. О., Дорошенкова А. С., Кравцова О. М.
ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», м. Київ

Мета — вивчити можливості використання формотеролу фумарату (Зафирон) для проведення бронходилятаційного тесту у хворих на бронхіальну астму (БА) дітей та визначити критерії відбору пацієнтів для даного дослідження.
Пацієнти і методи. Обстежено 36 пацієнтів, хворих на БА різного ступеня важкості та контролю, вік дітей становив від 6 до 17 років. Проведено порівняльну оцінку зворотності основних показників функції зовнішнього дихання при використанні бронхолітиків швидкої дії сальбутамолу та формотеролу.
Результати. Показники зворотності бронхіальної обструкції (середні значення приросту об'єму форсованого видиху — ОФВ1) у пробах із сальбутамолом та формотеролом у хворих достовірно не відрізнялися, хоча в деяких спостереженнях формотерол продемонстрував навіть потенційно вищу здатність до бронходилятації порівняно із сальбутамолом. Аналіз отриманих даних демонструє, що у пацієнтів, які мають сумнівний приріст ОФВ1 у пробі із сальбутамолом (в межах фізіологічної варіабельності — 140–150 мл), при проведенні тесту з формотеролом можна досягти приросту ОФВ1 на 200–210 мл. Прогнозований приріст ОФВ1 при застосуванні формотеролу (мл) = 0,67 x приріст ОФВ1 при застосуванні сальбутамолу (мл) + 111 з коефіцієнтом кореляції r=0,54. Чутливість та специфічність (68,8% та 60,0%) тесту з формотеролом, а також його прогностична цінність є задовільними для діагностики зворотності бронхіальної обструкції у хворих на БА дітей.
Висновки. При проведенні оцінки зворотності показників функції зовнішнього дихання бронходилятаційний тест з формотеролом (Зафирон) рекомендується використовувати при сумнівному результаті проби із сальбутамолом, при негативній відповіді на сальбутамол, а також при непереносимості сальбутамолу у хворих з ОФВ1, вищим за 80% від належних величин, незалежно від важкості захворювання і рівня контролю над симптомами астми.
Ключові слова: бронходилятаційний тест, діти, бронхіальна астма, функція зовнішнього дихання, сальбутамол, формотерол.

Література

1. Власов ВВ. (2006). Изучение методов диагностики. Международный журнал медицинской практики. 4: 7—17.

2. Лапач СН, Чубенко АВ, Бабич ПН. (2000). Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Київ: Морион.

3. Москаленко ВФ, Пузанова ОГ. (2011). Методологія діагностики та доказовий підхід, або доказова діагностика Therapia. Український медичний вісник. 6: 20—26.

4. Охотникова ОМ. (2016). Помилки діагностики бронхіальної астми у дітей та сучасні підходи до визначення тяжкості захворювання хвороби. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія.1: 10—18.

5. Речкіна ОО, Руденко СМ, Дорошенкова АС, Кравцова ОМ, Речкіна ОО. (2017). Особливості спірометрії у дітей з різним ступенем контрольованості бронхіальної астми. Современная педиатрия. 2 (82): 101.

6. Стручков ПВ, Дроздов ДВ, Лукина ОФ. (2015). Спирометрия: руководство для врачей. Москва: ГЕОТАР-Медиа.

7. Hayden SR, Brown MD. (1999). Likelihood ratio: a powerful tool for incorporating the results of a diagnostic test into clinical decision making. Ann. Emerg. Med. 33: 575—80.

8. Linares Passerini M, Meyer Peirano R, Contreras I Estay et al. (2014). Utility of bronchodilator response for asthma diagnosis in Latino preschoolers. Allergol Immunopathol (Madr). 42(6): 553—559.

9. Miller MR et al. (2005). Standartization of spirometry. Series «ATS/ERS TASK FORSE: Standartization of Lung Function Testing». Eur Resir J. 26: 319—338.

10. Raghunathan K, Nagajothi N. (2006). Paradoxical bronchospasm: a potentially life threatening adverse effect of albuterol. South Med J. 99(3): 288—289.

11. Seed MJ, Agius RM. (2008). Paradoxical asthma hazard of short-acting beta2-agonists. Allergy. 63(2): 241.

12. Wang N, Zeng NN, Zhu W. (2010). Sensitivity, Specificity, Accuracy, Associated Confidence Interval And ROC Analysis With Practical SAS Implementations. Health Care and Life Sciences. 14: 32—39.