Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 3(123): 73-79. doi 10.15574/SP.2022.123.73
Марушко Ю. В., Костинська Н. Г., Гищак Т. В., Марушко Т. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Марушко ЮВ, Костинська НГ, Гищак ТВ, Марушко ТВ. (2022). Біологічна роль хрому і вплив змін його вмісту на перебіг ожиріння та артеріальної гіпертензії в дітей (огляд літератури, власні дослідження). Сучасна педіатрія. Україна. 3(123): 73-79. doi 10.15574/SP.2022.123.73.
Стаття надійшла до редакції 03.01.2022 р., прийнята до друку 18.04.2022 р.

Вивчення ролі дефіциту деяких мікроелементів в організмі людини не втрачає своєї актуальності протягом десятиріч. Одним із таких мікроелементів є хром. У зв’язку з його здатністю знижувати оксидативний стрес та хронічне запалення в організмі людини значну увагу приділяють вивченню ролі хрому в лікуванні ожиріння та артеріальної гіпертензії. Ряд вчених у дослідженнях показали позитивний ефект від саплементації хрому при цих захворюваннях. Однак залишається велика кількість невивчених питань. Зокрема, більшість досліджень присвячена вивченню ізольованих захворювань, тоді як у багатьох пацієнтів зазвичай наявна коморбідність декількох захворювань. Також поза увагою науковців залишається вивчення ролі цього мікроелемента в дітей. Більшість вчених наголошують на необхідності подальших досліджень у цьому напрямку.
Мета – узагальнити дані літератури та результати власних досліджень щодо біологічної ролі хрому і впливу змін його вмісту на перебіг ожиріння та артеріальної гіпертензії в дітей.
Результати та висновки. Сьогодні роль хрому в лікуванні та профілактиці ожиріння та артеріальної гіпертензії продовжують вивчати. За даними літературних джерел, у разі зниження рівня хрому в плазмі крові пацієнтів статистично достовірно частіше реєструють ожиріння та артеріальну гіпертензію. За даними систематичних оглядів, саплементація хрому сприяє зниженню маси тіла, а також систолічного та діастолічного артеріального тиску в пацієнтів з ожирінням та артеріальною гіпертензією. У результаті проведеного дослідження виявлено, що рівень хрому у волоссі дітей шкільного віку за наявності артеріальної гіпертензії в поєднанні з ожирінням статистично достовірно (p<0,01) нижчий, ніж у здорових однолітків.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: хром, мікроелементи, ожиріння, артеріальна гіпертензія, коморбідність, діти.
ЛІТЕРАТУРА

1. Akhtar A, Dhaliwal J, Saroj P et al. (2020). Chromium picolinate attenuates cognitive deficit in ICV-STZ rat paradigm of sporadic Alzheimer's-like dementia via targeting neuroinflammatory and IRS-1/PI3K/AKT/GSK-3β pathway. Inflammo pharmacology. 28 (2): 385-400. https://doi.org/10.1007/s10787-019-00681-7; PMid:31898080

2. Deng X, Ma J, Yuan Y, Zhang Z, Niu W. (2019). Association between overweight or obesity and the risk for childhood asthma and wheeze: An updated meta-analysis on 18 articles and 73 252 children. Pediatr Obes. 14 (9). https://doi.org/10.1111/ijpo.12532; PMid:31033249

3. Dubey P, Thakur V, Chattopadhyay M. (2020). Role of Minerals and Trace Elements in Diabetes and Insulin Resistance. Nutrients. 12 (6): 1864. https://doi.org/10.3390/nu12061864; PMid:32585827 PMCid:PMC7353202

4. Dworzański W, Sembratowicz I, Cholewińska E et al. (2021). Effects of Different Chromium Compounds on Hematology and Inflammatory Cytokines in Rats Fed High-Fat Diet. Front Immunol. 12: 614000. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.614000; PMid:33717096 PMCid:PMC7953491

5. Dzhuryak VS, Bondarchuk IV, Sydorchuk LP et al. (2017). The risk of chronic kidney disease and diabetes mellitus in patients with arterial hypertension. Simeina medytsyna. 2: 51-54.

6. Gabel K, Hoddy KK, Varady KA. (2019). Safety of 8-h time restricted feeding in adults with obesity. Applied physiology, nutrition, and metabolism = Physiologie appliquee, nutrition et metabolism. 44 (1): 107-109. https://doi.org/10.1139/apnm-2018-0389; PMid:30216730

7. Garwood P. (2017). Tenfold increase in childhood and adolescent obesity in four decades: new study by Imperial College London and WHO. World Health Organization. URL: http://surl.li/bvubw.

8. Guarneri F, Costa C, Cannavò SP et al. (2017). Release of nickel and chromium in common foods during cooking in 18/10 (grade 316) stainless steel pots. Contact Dermatitis. 76 (1): 40-48. https://doi.org/10.1111/cod.12692; PMid:27804135

9. Heshmati J, Omani-Samani R, Vesali S et al. (2018). The Effects of Supplementation with Chromium on Insulin Resistance Indices in Women with Polycystic Ovarian Syndrome: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Clinical Trials. Horm Metab Res. 50 (3): 193-200. https://doi.org/10.1055/s-0044-101835; PMid:29523006

10. Hurianov VH, Liakh YuIe, Parii VD. (2018). Posibnyk z biostatystyky. Analiz rezultativ medychnykh doslidzhen u paketi EZR. Kyiv: Vistka: 208.

11. Hyshchak TV, Marushko YuV. (2016). Adaptation phase in children with primary hypertension. Sovremennaya pediatriya. 7 (79): 88-93. https://doi.org/10.15574/SP.2016.79.88

12. Imanparast F, Javaheri J, Kamankesh F et al. (2020). The effects of chromium and vitamin D3 co-supplementation on insulin resistance and tumor necrosis factor-alpha in type 2 diabetes: a randomized placebo-controlled trial. Appl Physiol Nutr Metab. 45 (5): 471-477. https://doi.org/10.1139/apnm-2019-0113; PMid:31593637

13. Islam GMR, Rahman MM, Hasan MI et al. (2022). Hair, serum and urine chromium levels in children with cognitive defects: A systematic review and meta-analysis of case control studies. Chemosphere. 291 (2): 133017. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2021.133017; PMid:34813844

14. Khodavirdipour A, Haddadi F, Keshavarzi S. (2020). Chromium Supplementation; Negotiation with Diabetes Mellitus, Hyperlipidemia and Depression. J Diabetes Metab Disord. 19 (1): 585-595. https://doi.org/10.1007/s40200-020-00501-8; PMid:32550211 PMCid:PMC7270423

15. Kooshki F, Tutunchi H, Vajdi M et al. (2021). A Comprehensive insight into the effect of chromium supplementation on oxidative stress indices in diabetes mellitus: A systematic review. Clin Exp Pharmacol Physiol. 48 (3): 291-309. https://doi.org/10.1111/1440-1681.13462; PMid:33462845

16. Lari A, Fatahi S, Sohouli MH et al. (2021). F The Impact of Chromium Supplementation on Blood Pressure: A Systematic Review and Dose-Response Meta-Analysis of Randomized-Controlled Trials. High Blood Press Cardiovasc Prev. 28 (4): 333-342. https://doi.org/10.1007/s40292-021-00456-8; PMid:34081296

17. Marushko Y, Hyshchak T, Marushko T, Onufriev O, Zlobynets A, Khomych O. (2020). Health-related quality of life in pediatric patients with high-normal blood pressure and primary arterial hypertension. Family Medicine & Primary Care Review. 22 (4): 291-296. https://doi.org/10.5114/fmpcr.2020.100433

18. Marushko Yu, Tarynska O. (2014). The level of chrome in children's hair. Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2: 47-49.

19. Marushko Y, Kostynska N, Hyshchak T. (2021). Exercise tolerance of school-age children with hypertension, considering body weight. Zaporozhye Medical Journal. 23, 4 (127): 509-515. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.4.227348

20. Molz P, Molz WA, Dallemole DR et al. (2021). Potential Ameliorative Effects of Chromium Supplementation on Glucose Metabolism, Obesity, and Genomic Stability in Prediabetic Rat Model. Biol Trace Elem Res. 199 (5): 1893-1899. https://doi.org/10.1007/s12011-020-02299-1; PMid:32710349

21. Moradi F, Maleki V, Saleh-Ghadimi S et al. (2019). Potential roles of chromium on inflammatory biomarkers in diabetes: A Systematic. Clin Exp Pharmacol Physiol. 46 (11): 975-983. https://doi.org/10.1111/1440-1681.13144; PMid:31330062

22. Netyazhenko VZ, Bazhenova NM. (2020). The effect of obesity on the state of platelet-plasma hemostasis in patients with essential hypertension in combination with non-alcoholic fatty liver disease. Simeina medytsyna. 4: 56-62. https://doi.org/10.30841/2307-5112.4.2020.217657

23. Ngala RA, Awe MA, Nsiah P. (2018). The effects of plasma chromium on lipid profile, glucose metabolism and cardiovascular risk in type 2 diabetes mellitus. A case – control study. PLoS One. 13: 7. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0197977; PMid:29975702 PMCid:PMC6033385

24. Novokshanova AL. (2018). Byokhymyia dlia tekhnolohov v 2 ch. Chast 2. 2-e yzd. Uchebnyk y praktykum dlia bakalavryata. Moskva: 302.

25. Nyambuya TM, Dludla PV, Mxinwa V, Nkambule BB. (2020). Obesity-related asthma in children is characterized by T-helper 1 rather than T-helper 2 immune response: A meta-analysis. Ann Allergy Asthma Immunol. 125 (4): 425-432. https://doi.org/10.1016/j.anai.2020.06.020; PMid:32561508

26. Onakpoya I, Posadzki P, Ernst E. (2013). Chromium supplementation in overweight and obesity: a systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials. Obes Rev. 14 (6): 496-507. https://doi.org/10.1111/obr.12026; PMid:23495911

27. Psarova V. (2019). Activity of the System of Oxidative Stress as Antioxidant Protection in Hypertension with Different Classes of Obesity. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport. 4 (4): 124-129.

28. Psarova V. (2019). Dependence of the activity of the system of oxidative stress – antioxidant protection on insulin resistance in patients with essential yypertension and obesity. Eastern Ukrainian Medical Journal. 7 (4): 323-328. https://doi.org/10.21272/eumj

29. Reutina SV. (2009). The role of chromium in the person's organism. RUDN Journal of Ecology and Life Safety. 4: 50-55.

30. Sadogurska КV, Kaplunenko VG, Chekman ІS. (2014). Chromium and nanochromium: properties, prospects of application in medical practice. Ukrainian medical journal. 1 (99): 14-16.

31. Shahid M, Shamshada S, Rafiq M et al. (2017). Chromium speciation, bioavailability, uptake, toxicity and detoxification in soil-plant system: A review. Chemosphere. 178: 513-533. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2017.03.074; PMid:28347915

32. Skalnyi A, Zaitseva Y, Tynkov A. (2018). Mykrotlementy y sport. Personalyzyrovannaia korrektsyia elementnoho statusa. Moskva: 288.

33. Skalnyi AV, Rudakov YA, Notova SV et al. (2005). Byoelementolohyia: osnovnye poniatyia y termyny termynolohycheskyi slovar. Orenburh: 50.

34. Skalnyi AV. (2004). Khymycheskye elementy v fyzyolohyy y ekolohyycheloveka. Moskva: 216.

35. Spears JW, Lloyd KE, Krafka K. (2017). Chromium concentrations in ruminant feed ingredients. J Dairy Sci. 100 (5): 3584-3590. https://doi.org/10.3168/jds.2016-12153; PMid:28237600

36. Tang X, Huang Y, Li Y et al. (2021). Study on detoxification and removal mechanisms of hexavalent chromium by microorganisms. Ecotoxicol Environ Saf. 208: 111699. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2020.111699; PMid:33396030

37. Tang XL, Sun Z, Gong L. (2018). Chromium supplementation in women with polycystic ovary syndrome: Systematic review and meta-analysis. J Obstet Gynaecol Res. 44 (1): 134-143. https://doi.org/10.1111/jog.13462; PMid:28929602

38. Tarrahi MJ, Tarrahi MA, Rafiee M et al. (2021). The effects of chromium supplementation on lipidprofile in humans: A systematic review and meta-analysis ofrandomized controlled trials. Pharmacol Res. 164: 105308. https://doi.org/10.1016/j.phrs.2020.105308; PMid:33197598

39. Tinkov AA, Skalnaya MG, Ajsuvakova OP et al. (2021). Selenium, Zinc, Chromium, and Vanadium Levels in Serum, Hair, and Urine Samples of Obese Adults Assessed by Inductively Coupled Plasma Mass Spectrometry. Biol Trace Elem Res. 199 (2): 490-499. https://doi.org/10.1007/s12011-020-02177-w; PMid:32447577

40. Tkachenko VI, Bagro TO. (2020). The impact of stress on pathogenetic mechanisms of obesity (Systematic review). Family Medicine. 4: 88-91. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2016.1-2(197-8).203418

41. Tkachenko VI, Bahro TO, Vydyborets' NV et al. (2016). Metabolic syndrome: diagnostics and prevention in family doctor practice. Medicine of Ukraine. 1-2 (197-198): 42-45. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2016.1-2(197-8).203418

42. Tsang C, Taghizadeh M, Aghabagheri E et al. (2019). A meta-analysis of the effect of chromium supplementation on anthropometric indices of subjects with overweight or obesity. Clin Obes. 9: 4. https://doi.org/10.1111/cob.12313; PMid:31115179

43. Tulasiand G, Jayantha Rao K. (2014). Essentiality of chromium for human health and dietary nutrition. Journal of Entomology and Zoology Studies. 2 (1): 107-108.

44. Vincent JB, Lukaski HC. (2018). Chromium. Adv Nutr. 9 (4): 505-506. https://doi.org/10.1093/advances/nmx021; PMid:30032219 PMCid:PMC6054252

45. Vincent JB. (2017). New Evidence against Chromium as an Essential Trace Element. J Nutr. 147 (12): 2212-2219. https://doi.org/10.3945/jn.117.255901; PMid:29021369

46. Vincent JB. (2019). Effects of chromium supplementation on body composition, human and animal health, and insulin and glucose metabolism. Curr Opin Clin Nutr Metab Care. 22 (6): 483-489. https://doi.org/10.1097/MCO.0000000000000604; PMid:31577642

47. Willoughby D, Hewlings S, Kalman D. (2018). Body Composition Changes in Weight Loss: Strategies and Supplementation for Maintaining Lean Body Mass, a Brief Review. Nutrients. 10 (12): 1876. https://doi.org/10.3390/nu10121876; PMid:30513859 PMCid:PMC6315740

48. Zemrani B, McCallum Z, Bines JE. (2018). Trace Element Provision in Parenteral Nutrition in Children: One Size Does Not Fit All. Nutrients. 10 (11): 1819. https://doi.org/10.3390/nu10111819; PMid:30469420 PMCid:PMC6266164

49. Zhang J, Lin J, Zhao X et al. (2022). Trace Element Changes in the Plasma of Autism Spectrum Disorder Children and the Positive Correlation Between Chromium and Vanadium. Biol Trace Elem Res. https://doi.org/10.1007/s12011-021-03082-6

50. Zhang Z, Zhao S, Wu H et al. (2022). Cross-sectional study: Relationship between serum trace elements and hypertension. J Trace Elem Med Biol. 69: 126893. https://doi.org/10.1016/j.jtemb.2021.126893; PMid:34798511