Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 1(93): 51-56; doi 10.15574/PP.2023.93.51
Лісецька І. С., Рожко М. М.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Лісецька ІС, Рожко ММ. (2023). Біохімічні показники ротової рідини як маркери оцінки стану антиоксидантно-прооксидантних систем в осіб підліткового та юнацького віку, що палять. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(93): 51-56; doi 10.15574/PP.2023.93.51.
Стаття надійшла до редакції 02.12.2022 р.; прийнята до друку 13.03.2023 р.

Хвороби тканин пародонта, незважаючи на розроблені лікувально-профілактичні комплекси, залишаються актуальною проблемою не тільки сучасної стоматології, але й медицини загалом. Захворювання тканин пародонта виникають унаслідок дії ряду факторів – місцевих і загальних. Патогенез захворювань тканин пародонта складний та багаторівневий, важливою ланкою якого є посилення перекисного окиснення ліпідів, ослаблення антиоксидантної системи захисту, а також порушення всіх обмінних процесів, характерних для цього захворювання, під дією різноманітних чинників, у тому числі під впливом паління. У нормі в організмі системи перекисного окиснення ліпідів – антиоксидантної системи захисту знаходяться в стані динамічної рівноваги, функціонують за принципом зворотного зв’язку, що підтримується певною організацією плазмових і клітинних ліпідів, динамічною системою фосфоліпідів і холестерину (визначають ліпідний рівень окиснюваності клітинних мембран), та є провідним показником забезпечення адаптаційних можливостей організму.
Мета – вивчити біохімічні показники ротової рідини як маркери оцінки стану антиоксидантно-прооксидантних систем в осіб підліткового та юнацького віку, що палять.
Матеріали та методи. Вивчено біохімічні показники ротової рідини в 114 осіб підліткового та юнацького віку від 15 до 24 років, яких поділено на групи: до І групи залучено 26 осіб, що регулярно палять традиційні сигарети; до ІІ групи – 22 особи, що регулярно палять електронні сигарети (Вейпи); до ІІІ групи – 23 особи, що регулярно палять пристрої для нагрівання тютюну (IQOSи); до ІV групи – 43 особи без шкідливої звички паління. Вивчено біохімічні показники: активність ферментів супероксиддисмутази і каталази, дієнові кон’югати (ДК) і продукти, що реагують на тіобарбітурову кислоту (ТБК-АП).
Результати. В осіб І групи виявлено зменшення активності супероксиддисмутази в ротовій рідині в 1,4 раза порівняно з особами ІV групи (р<0,05); в осіб ІІ і ІІІ  груп – в 1,2 раза, відповідно (р<0,05). В осіб І групи активність ферменту значно знижена – в 2,6 раза порівняно з особами ІV групи (р<0,05); в осіб ІІ і ІІІ груп – в 1,8 раза, відповідно (р<0,05). В осіб І групи відмічено збільшення кількості ТБК-АП на 61% порівняно з особами ІV групи; в осіб ІІ і ІІІ груп – на 48% і 47% відповідно. Крім того, кількість ДК в ротовій рідині підвищилась як в осіб І групи, так і в осіб ІІ і ІІІ груп – відповідно на 29%, 17% і 15% порівняно з особами ІV групи.
Висновки. В осіб підліткового та юнацького віку, що палять, спостерігається посилення процесів перекисного окиснення ліпідів, що визначається підвищенням показника ТБК-АП і рівня ДК у ротовій рідині, та зниження антиоксидантних властивостей, що проявляється зниженням активності ферментів супероксиддисмутази і каталази, що може посилювати руйнацію мембран, порушувати їхніх структурні і функціональні властивості, отже, призводити до розвитку та прогресування стоматологічних захворювань, у тому числі захворювань тканин пародонта.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, юнаки, антиоксидантна система захисту, перекисне окиснення ліпідів, ротова рідина, паління.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abiramidevi M, Nagappan V, Prasad APK. (2018). Saliva a Tool for Diagnosis in Periodontal Diseas. Journal of Academy of Dental Education. 4 (1): 1-7. https://doi.org/10.18311/jade/2018/20883

2. Бєленічев ІФ, Левицький ЕЛ, Губський ЮІ, Коваленко СІ, Марченко ОМ. (2002). Антиоксидантна система захисту організму (огляд). Сучасні проблеми токсикології. 3: 8-19.

3. Боднар ПЯ, Кліщ ІМ, Боднар ЯЯ, Боднар ТВ, Сорока ЮВ. (2021). Стан пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантний захист при експериментальній неопластичній інтоксикації. Медична та клінічна хімія. 2; 23: 22-24.

4. Дмитренко РР, Бамбуляк АВ, Бойчук ІТ. (2015). Механізми ушкодження тканин пародонта. Клінічна стоматологія. 3-4: 82.

5. Хоменко ЛО, Біденко НВ, Остапко ОІ, Голубєва ІМ. (2016). Дитяча пародонтологія: стан проблем у світі та Україні. Новини стоматології. 3 (88): 67-71.

6. Хоменко ЛО (2015). Терапевтична стоматологія. Київ: 2: 328.

7. Каськова ЛФ, Гончаренко ВА. (2020). Вплив лікувально-профілактичного комплексу на показники пероксидного окиснення ліпідів та онтиоксидантного захисту ротової рідини дітей із хронічним катаральним гінгівітом. Клінічна стоматологія. 4: 93-100. https://doi.org/10.36740/WLek202104114; PMid:34155998

8. Колеснікова ОВ, Радченко АО. (2020). Сучасний погляд на механізми розвитку оксидативного стресу і його біомаркери при найбільш поширених неінфекційних захворюваннях. Український терапевтичний журнал. 1: 51-61.

9. Лісецька ІС. (2022). Стан тканин пародонта в осіб підліткового та юнацького віку, що палять. Сучасна педіатрія. Україна. 3 (123): 33-37. https://doi.org/10.15574/SP.2022.123.33

10. Лісецька ІС. (2022). Вплив паління на біохімічні показники ротової рідини в осіб підліткового та юнацького віку. Український журнал перинатологія та педіатрія. 4 (92): 37-41. https://doi.org/10.15574/PP.2022.92.37

11. Лотоцька ОВ. (2013). Перекисне окиснення ліпідів та антиоксидантний захист в організмі піддослідних тварин під впливом субтоксичних доз мідді на фоні вживання питної води з різним вмістом стеарату калію. Актуальні проблеми транспортної медицини. 3 (33): 139-145.

12. Малий ДЮ, Антоненко МЮ. (2013). Епідеміологія захворювань пародонта: віковий аспект. Український науково-медичний молодіжний журнал. 3: 41-43.

13. Новіков ЄМ. (2017). Показники перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в ротовій рідині при хронічному катаральному гінгівіті у дітей в період змінного прикусу. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 4 (36); 11: 45-47.

14. Паласюк БО, Паласюк ОІ. (2012). Перекисне окиснення ліпідів та окисна модифікація білків у ротовій рідині в дітей середнього шкільного віку з хронічним катаральним гінгівітом. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 4 (40); 12: 50-54.

15. PubMed. (2014). Periodontal disease. More than just gums. Mayo Clin Health Lett. 32; 10: ZE01-4.

16. Шнайдер СА, Салех АЮ. (2020). Біохімічні показники ротової рідини, як критерій оцінки стану антиоксидантно-прооксидантних систем у дітей з проявами ГЕРХ. Вісник стоматології. 4 (113); 38: 96-101.

17. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологію. 2: 27-33.

18. Трохимович АА, Кишко ММ, Сливка ЯІ, Ганич ОТ. (2011). Вільнорадикальне окислення і антиоксидантна система в серцево-судинній патології. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2 (41): 361-364.

19. Трубка ІО. (2018). Біохімічні показники ротової рідини в дітей шкільного віку при поєднаному перебігу карієсу й хронічного генералізованого катарального гінгівіту під впливом лікувально-профілактичного комплексу. Здоров’я дитини. 3; 18: 269-273.