Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 2(130): 6-16. doi 10.15574/SP.2023.130.6
Никитюк С. О., Cверстюк А. С., Пивоварчук Д. С., Климнюк С. І.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна

Для цитування: Никитюк СО, Cверстюк АС, Пивоварчук ДС, Климнюк СІ. (2023). Багатофакторна модель прогнозування тяжкого перебігу та ураження органів і систем при Лайм-бореліозі в дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 2(130): 6-16. doi 10.15574/SP.2023.130.6.
Стаття надійшла до редакції 03.01.2023 р., прийнята до друку 13.03.2023 р.

Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз, Лайм–бореліоз – ЛБ) – це багатосистемне зоонозне захворювання, яке передається через укус інфікованих векторів – кліщів.
Мета – розробити математичну модель прогнозування ризику тяжкості перебігу (ПРТП) ЛБ за коефіцієнтом ризику розвитку дисемінованої форми ЛБ у дітей, які мали напад кліща.
Матеріали та методи. Для побудови моделі ПРТП при ЛБ за допомогою багатофакторного регресійного аналізу обстежували 121 хвору дитину з ЛБ віком 13±3 роки (від 1 року до 18 років), серед яких було 51 хлопчик і 70 дівчаток. Групи хворих: 78 дітей з мігруючою еритемою, 16 – із Лайм-артритами, 27 – з ураженням нервової системи. Якість прогностичної моделі перевіряли за критерієм Нейджелкерка (R2), а прийнятність моделі оцінювали, використовуючи дисперсійний аналіз ANOVA. Серологічне обстеження пацієнтів, укушених кліщами, проводили за методом імуноферментного аналізу. Для виявлення імуноглобулінів класів M (IgM) і G (IgG) до комплексу B. burgdorferi s.l. використовували тест-системи компанії «Euroimmun AG» (Німеччина). Антитіла класу IgM визначали тест-системою «Anti-Borrelia burgdorferi ELISA», IgG – «Anti-Borrelia plus VIsE ELISA». Зразки крові з проміжними й позитивними результатами першого етапу роботи досліджували за методом імунного блотингу: антитіла класу IgМ виявляли, використовуючи систему за допомогою «Anti-Borrelia EUROLINE Borrelia RN-AT» (IgM), а класу IgG – «Anti-Borrelia EUROLINE RN-AT».
Результати. Метод багатофакторного регресійного аналізу прогнозування тяжкого перебігу та ураження органів і систем при ЛБ у дітей з урахуванням факторів і варіантів самого захворювання дає змогу розробити математичну модель ПРТП за ЛБ і поліпшити ефективність лікування. Отже, створені усі передумови для проведення якісних профілактичних заходів і зниження ризику тяжкого перебігу ЛБ.
Вихідними даними для прогнозування тяжкості перебігу ЛБ були 28 факторів. За результатами регресійного аналізу, у модель прогнозування тяжкості перебігу ЛБ увійшли 24 фактори.
Висновки. Уперше побудовано багатофакторну регресійну модель ПРТП за ЛБ у дітей. Враховано вагові коефіцієнти кожного з факторів виникнення та прогресування ЛБ: 0-10 балів вказують на розвиток локалізованої стадії (стадія первинного ефекту), тоді як 11 і більше балів – на дисеміновану (генералізовану) стадію. Результати дослідження дають змогу в подальшому розробити стандартизовані шкали тяжкості ЛБ, можливого ураження органів і систем.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, хвороба Лайма, Лайм-бореліоз, критерій Нейджелкерка, аналіз ANOVA.
ЛІТЕРАТУРА

1. Андрейчин МА, Корда ММ, Шкільна МІ та ін. (2021). Лайм-бореліоз. Монографія. За ред. М.А. Андрейчина, М.М. Корди. Тернопіль: Укрмедкнига: 376.

2. Balmelli T, Piffaretti JC. (1995). Association between different clinical manifestations of Lyme disease and different species of Borrelia burgdorferi sensu lato. Research in Microbiology. 146 (4): 329-340. https://doi.org/10.1016/0923-2508(96)81056-4; PMid:7569327

3. Belman AL, Ayer M, Coiler PK, Duttwiler R. (1993). Neurological manifestations in children with North American Lyme disease. Neurology. 43: 2609-2614. https://doi.org/10.1212/WNL.43.12.2609; PMid:8255465

4. Boyarchuk O. (2018). Allergic manifestations of primary immunodeficiency diseases and its treatment approaches. Asian Journal of Pharmaceutical and Clinical Research. 11 (11): 83-90. https://doi.org/10.22159/ajpcr.2018.v11i11.29059

5. Chukur O, Pasyechko N, Bob A, Sverstiuk A. (2022). Prediction of climacteric syndrome development in perimenopausal women with hypothyroidism. Prz Menopauzalny.12; 21 (4): 236-241. https://doi.org/10.5114/pm.2022.123522; PMid:36704769 PMCid:PMC9871991

6. Didyk YM, Blaňárová L, Pogrebnyak S et al. (2017). Emergence of tick-borne pathogens (Borrelia burgdorferi sensu lato, Anaplasma phagocytophilum, Rickettsia raoultii and Babesia microti) in the Kyiv urban parks, Ukraine. Ticks Tick. Borne. Dis. 8 (2): 219-225. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2016.10.002; PMid:27923669

7. Dressler F, Ackermann R, Steere AC. (1994). Antibody responses to the three genomic groups of Borrelia burgdorferi in European Lyme borreliosis. J Infect Dis. 169 (2): 313-318. https://doi.org/10.1093/infdis/169.2.313; PMid:8106763

8. Dryden MS, Saeed K, Ogborn S, Swales P. (2015). Lyme borreliosis in southern United Kingdom and a case for a new syndrome, chronic arthropod-borne neuropathy. Epidemiology and Infection. 143: 561-572. https://doi.org/10.1017/S0950268814001071; PMid:24814098 PMCid:PMC9507055

9. Gerber MAM, Shapiro ED, Burke GS. (1996). Lyme disease in children in south eastern Connecticut. Pediatric Lyme Disease Study Group. N. Engl. J. Med. 335 (17): 1270-1274. https://doi.org/10.1056/NEJM199610243351703; PMid:8857006

10. Hengge UR, Tannapfel A, Tyring SK et al. (2003). Lyme borreliosis. Lancet Infect Dis. 3: 489-500. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(03)00722-9; PMid:12901891

11. Копча ВС, Васильєва НА, Шкільна МІ та ін. (2016). Діагностичні можливості імунного блотингу при бореліозі. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя». 11-12 (384-385): 73-74.

12. Lohr B, Fingerle V, Norris DE, Hunfeld KP. (2018). Laboratory diagnosis of Lyme borreliosis: Current state of the art and future perspectives Crit. Rev. Clin. Lab. Sci. 55; 4: 219-245. https://doi.org/10.1080/10408363.2018.1450353; PMid:29606016

13. Musiienko V, Marushchak M, Sverstuik A, Filipyuk A, Krynytska I. (2021). Prediction Factors For The Risk Of Hypothyroidism Development In Type 2 Diabetic Patients. Pharmacology On Line. 3: 585-594.

14. Musiienko V, Sverstiuk A, Lepyavko A, Mazur L, Danchak S, Lisnianska N. (2022, Apr). Prediction factors for the risk of diffuse non-toxic goiter development in type 2 diabetic patients. Pol Merkur Lekarski. 19; 50 (296): 94-98. PMID: 35436270.

15. Nigrovich LE, Thompson AD, Fain AM, Kimia A. (2008). Clinical predictors of Lyme disease in children with peripheral facial paralysis in the emergency room in the endemic area of Lyme disease. Pediatrics. 122: e1080-1085. https://doi.org/10.1542/peds.2008-1273; PMid:18931349

16. Norman GL, Antig JM, Bigaignon G, Hogrefe WR. (1996). Serodiagnosis of Lyme borreliosis by Borrelia burgdorferi sensu stricto, B. garinii, and B. afzelii western blots (immunoblots). J Clin Microbiol. 34 (7): 1732-1738.  https://doi.org/10.1128/jcm.34.7.1732-1738.1996; PMid:8784579 PMCid:PMC229104

17. Nykytyuk S, Boyarchuk O, Klymnyuk S, Levenets S. (2020). The Jarisch-Herxheimer reaction associated with doxycycline in a patient with Lyme arthritis. Reumatologia. 58 (5): 335-338. https://doi.org/10.5114/reum.2020.99143; PMid:33227092 PMCid:PMC7667941

18. Nykytyuk S, Klymnyuk S, Levenets S. (2019). Laboratory diagnostics of Lyme borreliosis in children with ticks bites in Ternopil Region. Georgian Med. News. 296: 32-36.

19. Nykytyuk S, Klymnyuk S, Marchuk O, Panichev V, Klishch I. (2022). Experience of PCR research in Lyme borreliosis in children of Ternopil region. Family Medicine & Primary Care Review. 24 (4): 334-335. https://doi.org/10.5114/fmpcr.2022.120857

20. Nykytyuk S, Klymnyuk S, Podobivsky S, Levenets S, Stelmakh O. (2020). Lyme borreliosis-endemic disease in Children of Ternopil Region. Georgian Med. News. 307: 95-103.

21. Pańczuk A, Kozioł-Montewka M, Tokarska-Rodak M. (2014). Exposure to ticks and seroprevalence of Borrelia burgdorferi among a healthy young population living in the area of southern Podlasie, Poland. Annals of agricultural and environmental medicine: AAEM. 21 (3): 512-517. https://doi.org/10.5604/12321966.1120593; PMid:25292120

22. Wormser GP, Brisson D, Liveris D et al. (2008). Borrelia burgdorferi. Genotype Predicts the Capacity for Hematogenous Dissemination during Early Lyme Disease. The Journal of Infectious Diseases. 198 (9): 1358-1364. https://doi.org/10.1086/592279; PMid:18781866 PMCid:PMC2776734