Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 5(117): 35-40. doi 10.15574/SP.2021.117.35
Страшок Л. А.², Бузницька О. В.^1
1Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна
²Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

Для цитування: Страшок ЛА, Бузницька ОВ. (2021). Антропометрична характеристика підлітків з ознаками метаболічного синдрому. Сучасна педіатрія. Україна. 5(117): 35-40. doi 10.15574/SP.2021.117.35.
Стаття надійшла до редакції 22.05.2021 р., прийнята до друку 08.09.2021 р.

Аналіз даних останніх світових наукових досліджень щодо поширеності ожиріння та його наслідків, зокрема метаболічного синдрому (МС), серед підлітків викликає суттєве занепокоєння. Такі ж несприятливі тенденції спостерігаються на теренах України в сучасної молоді. Тому наразі вкрай необхідна ефективна стратегія виявлення і подальшого моніторингу підлітків для своєчасного лікування ожиріння й профілактики загрозливих ускладнень.
Мета — проаналізувати та узагальнити антропометричні показники в підлітків з ознаками МС для вдосконалення менеджменту цієї категорії хворих.
Матеріали та методи. В умовах клініки ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України» обстежено 200 підлітків з ожирінням (віком 16 років: 100 юнаків і 100 дівчат). Контрольну групу склали 30 здорових дітей такої ж вікової категорії. Використано критерії діагностики МС у дітей, запропоновані Міжнародною діабетичною федерацією [IDF, 2007], які дали змогу розподілити хворих на дві підгрупи: 1 — з ознаками МС (50,0%) та 2 — без ознак МС (50,0%), до кожної з яких увійшли по 100 хворих. Пацієнтам проведено антропометричне обстеження з розрахунком таких показників: індекс маси тіла (ІМТ), співвідношення обхвату талії до зросту (ОТ/зріст) та обхвату талії до обхвату стегон (ОТ/ОС). Також детально досліджено ліпідний профіль крові, як маркер атероґенезу, вуглеводний обмін (глюкоза сироватки крові натще, рівень імунореактивного інсуліну з розрахунком показника інсулінорезистентності НОМА).
Результати. Проведений антропометричний аналіз показав, що в підлітків з МС основні показники (ОТ, ОБ, ОТ/ОБ, ОТ/зріст, ІМТ), ступінь абдомінального ожиріння були статистично значуще вищими (р<0,05). При порівнянні результатів за статтю виявлено вірогідні відмінності між юнаками та дівчатами: показники маси тіла, ОТ, ОТ/ОС, які були статистично значуще вищими в юнаків (p<0,05). Характеристика ліпідного обміну в обстежених мала ознаки атерогенної дисліпідемії, що проявлялися у вигляді підвищення рівнів холестерину ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності, коефіцієнта атерогенності, вмісту тригліцеридів і тенденції до зниження рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності, з достовірним переважанням серед обстежених із МС (p<0,05). Також рівні β-ліпопротеїнів у підлітків були вищими за норму з достовірним переважанням в осіб із МС (p<0,05).
Висновки. Перспективний ретельний антропометричний моніторинг підлітків зі встановленим ожирінням дасть змогу виявляти та прогнозувати тенденції розвитку захворювання, ризики ускладнень, що сприятиме підвищенню ефективності профілактичних заходів щодо МС.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, метаболічний синдром, антропометрія, діагностика, дисліпідемія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Al-Hamad Dania, Raman V. (2017). Metabolic syndrome in children and adolescents. Translational Pediatrics. 6 (4): 397-407. https://doi.org/10.21037/tp.2017.10.02; PMid:29184820 PMCid:PMC5682379

2. Buznytska OV. (2019). Diagnostic significance of biochemical indicators of liver fibrogenesis in adolescents with obesity. UBJ. 91 (1): 74-79. https://doi.org/10.15407/ubj91.01.074

3. Campbell MK. (2016). Biological, environmental, and social influences on childhood obesity. Pediatr Res. 79 (1-2): 205-211. https://doi.org/10.1038/pr.2015.208; PMid:26484623

4. Fang Y, Ma Y, Mo D et al. (2019). Methodology of an exercise intervention program using social incentives and gamification for obese children. BMC Public Health. 19 (1): 686-692. https://doi.org/10.1186/s12889-019-6992-x; PMid:31159776 PMCid:PMC6547593

5. Gromnatska N, Cherkas A, Lemishko B, Kulya O. (2019). The pattern of metabolic syndrome in children with abdominal obesity. Georgian Med News. 289: 68-72.

6. Hemmingsson E. (2018). Early childhood obesity risk factors: socioeconomic adversity, family dysfunction, offspring distress, and junk food self-medication. Curr. Obes. Rep. 7 (2): 204-209. https://doi.org/10.1007/s13679-018-0310-2; PMid:29704182 PMCid:PMC5958160

7. Huang JY, Qi SJ. (2015). Childhood obesity. World J Pediatr. 11 (2): 101-107. https://doi.org/10.1007/s12519-015-0018-2; PMid:25920590

8. Kawada T. (2019). Socioeconomic status and childhood metabolic syndrome. Int J Cardiol. 283: 189-195. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2019.01.106; PMid:30890248

9. Marty L, Chambaron S, Nicklaus S, Monnery-Patris S. (2018). Learned pleasure from eating: An opportunity to promote healthy eating in children? Appetite. 1 (120): 265-274. https://doi.org/10.1016/j.appet.2017.09.006; PMid:28890391

10. O'Neill S, L O'Driscoll. (2015). Metabolic syndrome: a closer look at the growing epidemic and its associated pathologies. Obesity Reviews. 16 (1): 1-12. https://doi.org/10.1111/obr.12229; PMid:25407540

11. Schoentgen B, Lancelot C, Le Gall D. (2017). Eating behavior in pediatric obesity: Of the advantages of combining the neurobiological and neuropsychological approaches. Arch Pediatr. 24 (3): 273-279. https://doi.org/10.1016/j.arcped.2016.12.004; PMid:28131560

12. Seo SH, Shim YS. (2019). Association of Sleep Duration with Obesity and Cardiometabolic Risk Factors in Children and Adolescents: A Population-Based Study. Sci Rep. 9 (1): 9463. https://doi.org/10.1038/s41598-019-45951-0; PMid:31263172 PMCid:PMC6603036

13. Spreghini N, Cianfarani S, Spreghini MR et al. (2019). Oral glucose effectiveness and metabolic risk in obese children and adolescents. Acta Diabetol. 56 (8): 955-962. https://doi.org/10.1007/s00592-019-01303-y; PMid:30868315

14. Strashok LA, Buznytska OV. (2020). Indicators of lipid metabolism disorders in the blood serum of adolescents with metabolic syndrome. UBJ. 92 (6): 137-142. https://doi.org/10.15407/ubj92.06.137

15. Tagi VM, Giannini C, Chiarelli F. (2019). Insulin Resistance in Children. Front Endocrinol (Lausanne). 10: 342-348. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00342; PMid:31214120 PMCid:PMC6558106

16. Zimmet P, Alberti KG, Kaufman FT et.al. (2007). IDF Consensus. The metabolic syndrome in children and adolescents – an IDF consensus report. Pediat Diabetes. 5: 299-306. https://doi.org/10.1111/j.1399-5448.2007.00271.x; PMid:17850473