PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 3(59):63-65; doi 10.15574/PP.2014.59.63 
 

Антибіотик-ассоцийована діарея у дітей, одержуючих антибактеріальну терапію в амбулаторних умовах 
 

Кожевин Р.В. 
 

Мета – оцінити частоту розвитку діареї у дітей амбулаторного етапу на тлі перорального прийому антибіотиків; визначити чинники ризику її появи. 
 

Пацієнти і методи. Дослідження проводилося впродовж 16 місяців на базі поліклінічного відділення Одеської обласної дитячої клінічної лікарні серед дітей 1-17 років. Включення в дослідження відбувалося під час першого візиту з призначенням антибактеріальної терапії в амбулаторних умовах. Основою для діагностики антибіотик-асцийованої діареї стала поява м'якого або рідкого стільця не менше три раз на добу впродовж двох послідовних днів. В якості чинників ризику розвитку ААД, що вивчаються, враховувалися вік дитини, анамнез (попереднє лікування, хронічні, алергічні або інші захворювання); основне захворювання, відносно якого призначений антибактеріальний препарат; вид антибіотика, тривалість призначення. Статистичний аналіз отриманих даних здійснювався з використанням пакетів STATISTICA 7.0 і Microsoft EXCEL 2003 з інтеграцією програми AtteStat 13.5, інтернет-калькулятора SISA (Simple Interactive Statistical Analysis). 
 

Результати. Частота розвитку антибіотик-асційованої діареї у дітей, що знаходилися на амбулаторному лікуванні, склала 11,4%. Поява діареї спостерігалася через 5,8±2,7 дня від початку терапії. Тривалість антибіотик-асцийованої діареї в середньому склала 4,3±1,3 дня. Діти до 3 років мали в 3 рази вище ризик розвитку діареї в порівнянні з іншими віковими періодами. 
 

Висновки. Попередній прийом антибіотиків, амоксициллина, захищеного клавулановой кислотою, визначені як значимі чинники ризику розвитку антибіотик-асцийованої діареї. Діти, що приймали пробіотичні препарати з моменту початку антибактеріальної терапії, мали достовірно низькі шанси розвитку антибиотик-ассоциированной діареї. 

Ключові слова: антибіотик-асцийована діарея, пробіотичні препарати, діти. 
 

Література: 
1. Корнеева ОН, Ивашкин ВТ. 2007. Антибиотикоассоциированный колит : патоморфология, клиника, лечение. Рос журн гастроэнтерол, гепатолог, колопрокт 3: 65—69.

2. Barbut F, Petit J-C. 2001. Epidemiology of Clostridium difficile'associated infections. Clin Microbiol Infect 7: 405—410.

3. Bartlett JG. 2002. Antibiotic-associated diarrhea. The New England Journal of Medicine 346(5): 334—339.

4. Chassany O, Michaux A, Bergmann GF. 2000. Druginduced diarrhea. Drug Saf 22: 53—72.

5. Sazawal S, Hiremath G, Dhingra U et al. 2006. Efficacy of probiotics in prevention of acute diarrhoea: a meta-analysis of masked, randomised, placebo-controlled trials. Lancet Infect Dis 6(6): 374—382.

6. Turck D, Bernet JP, Marx J et al. 2003. Incidence and risk factors for of oral antibiotic'associated diarrhea in an out-patient pediatric population. J Pediatr Gastroenterol Nutr 37(1): 22—26.

7. Cremonini F, Di Caro S, Nista EC et al. 2002. Meta'analysis: the effect of probiotic administration on antibiotic associated diarrhea. Aliment Pharmacol Ther 16(8): 1461—1467.

8. D'Souza AL, Rajkumar C, Cooke J, Bulpitt CJ. 2002. Probiotics in the prevention of antibiotic associated diarrhea: meta-analysis. BMJ 324(7350): 1361—1366.