Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).2(146): 111-118. doi: 10.15574/SP.2025.2(146).111118
Паньків Т. В., Хмара Т. В., Заморський І. І., Коваль Ю. Ю., Власова О. В., Скрипник В. М.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Паньків ТВ, Хмара ТВ, Заморський ІІ, Коваль ЮЮ, Власова ОВ, Скрипник ВМ. (2025). Анатомо-функціональний і патологічний аспекти механізмів взаємодії системи «мати – плацента – плід». Сучасна педіатрія. Україна. 2(146): 111-118. doi: 10.15574/SP.2025.2(146).111118.
Стаття надійшла до редакції 09.12.2024 р., прийнята до друку 18.03.2025 р.

Протягом останніх десятиліть спостерігається значний прорив у вивченні ембріонального і фетального періодів розвитку людини. Це досягнення є можливим завдяки впровадженню новітніх технологій, таких як ультразвукове сканування, комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія та методи генетичного аналізу. Розширені можливості дають змогу детальніше дослідити розвиток плода, виявити відхилення у формуванні органів і вчасно реагувати на можливі патології, що відкриває нові горизонти для фетальної хірургії і перинатальної медицини.
Мета – проаналізувати сучасні джерела літератури і систематизувати розрізнені та недостатньо впорядковані теоретичні відомості з питань механізмів інтеграції функціональної системи «мати – плацента – плід», меж зовнішнього середовища, що оточує плід; а також оцінити перспективи лікування плода як повноправного пацієнта.
Відповідно до сучасних уявлень, перший анатомо-функціональний комплекс у системі “мати – плід” формується між судинами ендометрію та бластоцистою, ключову роль у створенні якого відіграє прогестерон. У процесах імплантації і плацентації синхронізація між підготовкою бластоцисти та ендометрію є критично важливою. Повна інтеграція організмів матері і плода стає можливою лише після формування плаценти.
Амстердамська робоча група поділяє патологічні стани плаценти на чотири основні категорії: материнські васкулопатії вагітності, фетальні васкулопатії, інфекції та запалення, що включають хоріоамніоніт і плацентит та інші патологічні стани, наприклад, аномалії розвитку плаценти, хронічні запальні процеси або порушення імплантації.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: перинатальний розвиток, плацента, оболонки плода, плід, людина.

ЛІТЕРАТУРА

1. Andreescu M. (2024, Jun 16). Correlation between maternal-fetus interface and placenta-mediated complications. Cureus. 16(6): e62457. PMID: 38882223; PMCID: PMC11180486. https://doi.org/10.7759/cureus.62457

2. Atallah F, Hamm RF, Davidson CM, Combs CA. (2022). Society for Maternal-Fetal Medicine Special Statement: Cognitive bias and medical error in obstetrics – challenges and opportunities. Am J Obstet Gynecol. 227(2): B2-10. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.04.033; PMid:35487325

3. Boss AL, Chamley LW, James JL. (2018). Placental formation in early pregnancy: how is the centre of the placenta made? Hum Reprod Update. 24(6): 750-760. https://doi.org/10.1093/humupd/dmy030; PMid:30257012

4. Bulletti C, Bulletti FM, Sciorio R, Guido M. (2022). Progesterone: The key factor of the beginning of life. Int J Mol Sci. 23(22): 14138. https://doi.org/10.3390/ijms232214138; PMid:36430614 PMCid:PMC9692968

5. Burton GJ, Jauniaux E. (2015). What is the placenta? Am J Obstet Gynecol. 213(4): S6.e1-S6.e4. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.07.050; PMid:26428504

6. Chaaban H, Burge K, McElroy SJ. (2024). Evolutionary bridges: how factors present in amniotic fluid and human milk help mature the gut. J Perinatol. 44(11): 1552-1559. https://doi.org/10.1038/s41372-024-02026-x; PMid:38844520 PMCid:PMC11521761

7. Cherayil BJ, Jain N. (2024). From womb to world: Exploring the immunological connections between mother and child. ImmunoHorizons. 8(8): 552-562. https://doi.org/10.4049/immunohorizons.2400032; PMid:39172025 PMCid:PMC11374749

8. Chervenak FA, McCullough LB. (2017). Ethical dimensions of the fetus as a patient. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 43: 2-9. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2016.12.007; PMid:28190695

9. Chervenak FA, McCullough LB. (2022). Professional ethics and decision making in perinatology. Semin Perinatol. 46(3): 151520. https://doi.org/10.1016/j.semperi.2021.151520; PMid:34839938

10. Cindrova-Davies T, Sferruzzi-Perri AN. (2022). Human placental development and function. Semin Cell Dev Biol. 131: 66-77. https://doi.org/10.1016/j.semcdb.2022.03.039; PMid:35393235

11. Coles C. (1994). Critical periods for prenatal alcohol exposure: Evidence from animal and human studies. Alcohol Health Res World. 18(1): 22-29.

12. Costa MA. (2016). The endocrine function of human placenta: an overview. Reprod Biomed Online. 32(1): 14-43. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2015.10.005; PMid:26615903

13. Finnemore A, Groves A. (2015). Physiology of the fetal and transitional circulation. Semin Fetal Neonatal Med. 20(4): 210-216. https://doi.org/10.1016/j.siny.2015.04.003; PMid:25921445

14. Gauster M, Moser G, Wernitznig S, Kupper N, Huppertz B. (2022, Jun 5). Early human trophoblast development: from morphology to function. Cell Mol Life Sci. 79(6): 345. https://doi.org/10.1007/s00018-022-04377-0; PMid:35661923 PMCid:PMC9167809

15. Gyamfi-Bannerman C, Miller R. (2020). Updates in maternal fetal medicine. Clin Perinatol. 47(4): XIX-XX. https://doi.org/10.1016/j.clp.2020.09.002; PMid:33153666 PMCid:PMC7566817

16. Herkert D, Meljen V, Muasher L, Price TM, Kuller JA, Dotters-Katz S. (2022). Human chorionic gonadotropin – A review of the literature. Obstet Gynecol Surv. 77(9): 539-546. https://doi.org/10.1097/OGX.0000000000001053; PMid:36136076

17. Hod M, Lieberman N. (2015). Maternal – fetal medicine – How can we practically connect the "M" to the "F"? Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 29(2): 270-283. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2014.06.008; PMid:25225060

18. Hu MS, Borrelli MR, Hong WX, Malhotra S, Cheung ATM, Ransom RC et al. (2018). Embryonic skin development and repair. Organogenesis. 14(1): 46-63. https://doi.org/10.1080/15476278.2017.1421882; PMid:29420124 PMCid:PMC6150059

19. Inanc A, Bektas NI, Kecoglu I, Parlatan U, Durkut B, Ucak M et al. (2024). Label-free differentiation of functional zones in mature mouse placenta using micro-Raman imaging. Biomed Opt Express. 15(5): 3441. https://doi.org/10.1364/BOE.521500; PMid:38855670 PMCid:PMC11161348

20. Khorami-Sarvestani S, Vanaki N, Shojaeian S, Zarnani K, Stensballe A, Jeddi-Tehrani M et al. (2024, Apr 19). Placenta: an old organ with new functions. Front Immunol. 15: 1385762. https://doi.org/10.3389/fimmu.2024.1385762; PMid:38707901 PMCid:PMC11066266

21. Kliegman RM, Cohen SS. (2022). Current controversies in perinatology. Clin Perinatol. 49(1): XXI-XXII. https://doi.org/10.1016/j.clp.2021.12.001; PMid:35210013

22. Knöfler M, Haider S, Saleh L, Pollheimer J, Gamage TKJB, James J. (2019). Human placenta and trophoblast development: key molecular mechanisms and model systems. Cell Mol Life Sci. 76(18): 3479-3496. https://doi.org/10.1007/s00018-019-03104-6; PMid:31049600 PMCid:PMC6697717

23. Kratimenos P, Penn AA. (2019). Placental programming of neuropsychiatric disease. Pediatr Res. 86(2): 157-164. https://doi.org/10.1038/s41390-019-0405-9; PMid:31003234 PMCid:PMC11906117

24. Maltepe E, Fisher SJ. (2015). Placenta: The forgotten organ. Annu Rev Cell Dev Biol. 31(1): 523-552. https://doi.org/10.1146/annurev-cellbio-100814-125620; PMid:26443191

25. Maraldi T, Russo V. (2022). Amniotic fluid and placental membranes as sources of stem cells: Progress and challenges. Int J Mol Sci. 23(10): 5362. https://doi.org/10.3390/ijms23105362; PMid:35628186 PMCid:PMC9141978

26. Masserdotti A, Gasik M, Grillari-Voglauer R, Grillari J, Cargnoni A, Chiodelli P et al. (2024). Unveiling the human fetal-maternal interface during the first trimester: biophysical knowledge and gaps. Front Cell Dev Biol. 12: 1411582. https://doi.org/10.3389/fcell.2024.1411582; PMid:39144254 PMCid:PMC11322133

27. Matsumoto M, Tsuchiya KJ, Yaguchi C, Horikoshi Y, Furuta-Isomura N, Oda T et al. (2020). The fetal/placental weight ratio is associated with the incidence of atopic dermatitis in female infants during the first 14 months: The Hamamatsu Birth Cohort for Mothers and Children (HBC Study). Int J Womens Dermatol. 6(3): 176-181. https://doi.org/10.1016/j.ijwd.2020.02.009; PMid:32637540 PMCid:PMC7330435

28. Menon R, Moore JJ. (2020). Fetal membranes, not a mere appendage of the placenta, but a critical part of the fetal-maternal interface controlling parturition. Obstet Gynecol Clin North Am. 47(1): 147-162. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2019.10.004; PMid:32008665

29. Petroff MG, Nguyen SL, Ahn SH. (2022). Fetal‐placental antigens and the maternal immune system: Reproductive immunology comes of age. Immunol Rev. 308(1): 25-39. https://doi.org/10.1111/imr.13090; PMid:35643905 PMCid:PMC9328203

30. Sánchez-Villagra MR. (2022, Jul 12). Claude Lévi-Strauss as a humanist forerunner of cultural macroevolution studies. Evol Hum Sci. 4: e31. https://doi.org/10.1017/ehs.2022.30; PMid:37588929 PMCid:PMC10426008

31. Segovia SA, Vickers MH, Gray C, Reynolds CM. (2014). Maternal obesity, inflammation, and developmental programming. Biomed Res Int. 2014: 1-14. https://doi.org/10.1155/2014/418975; PMid:24967364 PMCid:PMC4055365

32. Seshagiri PB, Vani V, Madhulika P. (2016). Cytokines and blastocyst hatching. Am J Reprod Immunol. 75(3): 208-217. https://doi.org/10.1111/aji.12464; PMid:26706391

33. Slack JC, Parra-Herran C. (2022). Life after Amsterdam: Placental pathology consensus recommendations and beyond. Surg Pathol Clin. 15(2): 175-196. https://doi.org/10.1016/j.path.2022.02.001; PMid:35715157

34. Staud F, Karahoda R. (2018). Trophoblast: The central unit of fetal growth, protection and programming. Int J Biochem Cell Biol. 105: 35-40. https://doi.org/10.1016/j.biocel.2018.09.016; PMid:30266525

35. Sun C, Groom KM, Oyston C, Chamley LW, Clark AR, James JL. (2020). The placenta in fetal growth restriction: What is going wrong? Placenta. 96: 10-18. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2020.05.003; PMid:32421528

36. Truong N, Menon R, Richardson L. (2023, Jan 31). The Role of Fetal Membranes during Gestation, at Term, and Preterm Labor. Placenta Reprod Med. 2: 4. Epub 2023 Mar 20. https://doi.org/10.54844/prm.2022.0296; PMid:38304894 PMCid:PMC10831903

37. Turco MY, Moffett A. (2019). Development of the human placenta. Development. 146(22). https://doi.org/10.1242/dev.163428; PMid:31776138

38. Tutar R, Çelebi-Saltik B. (2022). Modeling of Artificial 3D Human Placenta. Cells Tissues Organs. 211(4): 527-536. Epub 2021 Mar 10. https://doi.org/10.1159/000511571; PMid:33691312

39. Vacher C-M, Bonnin A, Mir IN, Penn AA. (2023). Editorial: Advances and perspectives in neuroplacentology. Front Endocrinol (Lausanne). 14: 1206072. https://doi.org/10.3389/fendo.2023.1206072; PMid:37274324 PMCid:PMC10236794

40. Verbruggen SW, Oyen ML, Phillips ATM, Nowlan NC. (2017). Function and failure of the fetal membrane: Modelling the mechanics of the chorion and amnion. PLoS One. 12(3): e0171588. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0171588; PMid:28350838 PMCid:PMC5370055

41. Wu D, Cao J, Xu M, Zhang C, Wei Z, Li W et al. (2024, Jun 27). Fetal membrane imaging: current and future perspectives – a review. Front Physiol. 15: 1330702. https://doi.org/10.3389/fphys.2024.1330702; PMid:38994451 PMCid:PMC11238276

42. Xiao Z, Yan L, Liang X, Wang H. (2020). Progress in deciphering trophoblast cell differentiation during human placentation. Curr Opin Cell Biol. 67: 86-91. https://doi.org/10.1016/j.ceb.2020.08.010; PMid:32957014

43. Yaguchi C, Ueda M, Mizuno Y, Fukuchi C, Matsumoto M, Furuta-Isomura N et al. (2024). Association of placental pathology with physical and neuronal development of infants: A narrative review and reclassification of the literature by the Consensus Statement of the Amsterdam Placental Workshop Group. Nutrients. 16(11): 1786. https://doi.org/10.3390/nu16111786; PMid:38892717 PMCid:PMC11174896

44. Zamorsky II, Khmara TV, Biryuk IG, Pankiv TV, Koval OA. (2024). Deyaki pytannya istoriï stanovlennya ta perspektyvy rozvytku teoretychnoï ta klinichnoï medytsyny. Morphologia. 3.

45. Zamorsky II, Khmara TV, Yuzko TA, Khodan AG. (2023). Aktualʹni zavdannya ta moralʹno-etychni problemy perynatalʹnoyi medytsyny. Klynychna anatomiya ta operatyvna khirurhiya. 22: 70-75. https://doi.org/10.24061/1727-0847.22.1.2023.10

46. Zhang Y, Liu Z, Sun H. (2023, Jul 18). Fetal-maternal interactions during pregnancy: a 'three-in-one' perspective. Front Immunol. 14: 1249476. https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1249476; PMid:37533871 PMCid:PMC10393116

47. Zhou Q, Acharya G. (2022, Apr 28). Editorial: Placental hormones and pregnancy-related endocrine disorders. Front Endocrinol (Lausanne). 13: 905829. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.905829; PMid:35573985 PMCid:PMC9097261