HEALTH OF WOMAN. 2020.5-6(151-152): 80-83; doi 10.15574/HW.2020.151-152.80
Федорова Д. М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: визначення методом анкетування рівня епідеміології стресового нетримання сечі (СНС) і у цілому стану нижніх сечових шляхів та пов’язаної з ним якості життя у жінок різних вікових груп вибраної популяції.
Матеріали та методи. Проаналізовані анкети 49 жінок різного віку, що на момент опитування не проходили лікування з приводу урогінекологічних скарг. Для анкетування були вибрані анамнестична частина опитувальника Петрос, короткі форми анкет з обліку сечостатевих порушень Urogenital Distress Inventory (UDI-6) та щодо впливу нетримання на якість життя Incontinence Impact Questionnaire (IIQ-7). За основу розподілу за віком прийнято якісні вікові періоди, рекомендовані ВООЗ.
Результати. Усього скарги на порушення сечовипускання мали 63% жінок опитаної популяції. Найбільш поширеним симптомом ураження нижніх сечових шляхів було СНС, що турбувало 41% усіх жінок. Поширеність СНС серед жінок різних вікових груп коливалась: у жінок молодого і зрілого віку – 35%, значно збільшувалась у жінок середнього віку і знижувалась у жінок літнього віку. У всіх жінок середнього і літнього віку діагностовано симптоми ураження нижніх сечових шляхів. Серед визнаних факторів ризику виникнення СНС статистично значущим був кашель (p<0,05) із середньою силою зв’язку між фактором ризику та захворюванням. Близько 61% пацієнток із нетриманням сечі свідчили про те, що їхні симптоми були такими, що впливали на якість життя.
Заключення. Аналіз результатів анкетування підтвердив доцільність застосування анкет UDI-6 та IIQ-7 в епідеміологічних дослідженнях нетримання сечі у жінок. Результати проведеної роботи можуть бути кваліфіковані як часткова валідація анкет UDI-6 та IIQ-7 щодо оцінювання їхньої надійності.
Ключові слова: нетримання сечі у жінок, стресове нетримання сечі у жінок, симптоми ураження нижніх сечових шляхів у жінок, якість життя, фактори ризику, анкетування.

ЛІТЕРАТУРА

1. European Association of Urology (2018) Guidelines on urinary incontinence. (https://uroweb.org/guideline/urinary-incontinence).

2. Abrams P., et al. (2012) 5th International Consultationon Incontinence (https://www.ics.org/Publications/ICI_5/INCONTINENCE.pdf)

3. American Urological Association (2017) Surgical Treatment of Female Stress Urinary Incontinence (SUI): AUA/SUFU Guideline. (https://www.auanet.org/guidelines/stress-urinary-incontinence-(sui)-guideline).

4. Кравченко В.В. (2018) Сучасні тенденції поширеності хронічних неінфекційних захворювань серед дорослого населення міста Києва. Укр. мед. часопис; 1(1) (123). – I/II. (https://www.umj.com.ua/article/121974).

5. Uebersax JS, Wyman JF, Shumaker SA, McClish DK, Fantl JA & the Continence Program for Women Research Group. 1995. Short forms to assess life quality and symptom distress for urinary incontinence in women: the Incontinence Impact Questionnaire and the Urogenital Distress Inventory. Neurology and Urodynamics 14(2):131-139. https://doi.org/10.1002/nau.1930140206; PMid:7780440

6. Cam C, Sakalli M, Ay P, Cam M, Karateke A. 2007. Validation of the short forms of the Incontinence Impact Questionnaire (IIQ-7) and the Urogenital Distress Inventory (UDI-6) in a Turkish population. International Urogynecology Journal 26(1):129-133. https://doi.org/10.1002/nau.20292; PMid:17083117

7. Altaweel W, Seyam R, Mokhtar A, Kumar P & Hanash K. 2009. Arabic validation of the short form of Urogential Distress Inventory (UDI-6) questionnaire. Neurourology and Urodynamics 28(4):330-334. https://doi.org/10.1002/nau.20640; PMid:19229949

8. Huang W-C, Yang S-H, Yang SY, Yang E & Yang J-M. 2010. The correlations of incontinence-related quality of life measures with symptom severity and pathophysiology in women with primary stress urinary incontinence. World Journal of Urology 28(5):619-623. https://doi.org/10.1007/s00345-009-0485-y; PMid:19862536

9. Utomo E, Korfage IJ, Wildhagen MF, Steensma AB, Bangma CH, Blok BF. 2015. Validation of the Urogenital Distress Inventory (UDI-6) and Incontinence Impact Questionnaire (IIQ-7) in a Dutch population. Neurourol Urodyn. 34(1):24-31. https://doi.org/10.1002/nau.22496; PMid:24167010

10. Shumaker SA, Wyman JF, Uebersax JS, McClish D & Fantl JA. 1994. Health-related quality of life measures for women with urinary incontinence: The Incontinence Impact Questionnaire and the Urogenital Distress Inventory. Continence Program in Women (CPW). Quality of Life Research 3(5):291-306. https://doi.org/10.1007/BF00451721; PMid:7841963

11. Dowling-Castronovo A., Bradway C. (2016). Urinary Incontinence. In M. Boltz, E. Capezuti, T.T. Fulmer & D. Zwicker (Eds.), A. O'Meara (Managing Ed.).Evidence-Based Geriatric Nursing Protocols for Best Practice (5th ed.) Chapter 21: 343-362. New York: Springer Publishing Company.

12. Lemack GE & Zimmern PE. 1999. Predictability of urodynamic findings based on the urogenital distress inventory-6 questionnaire. Urology 54(3):461-466. https://doi.org/10.1016/S0090-4295(99)00246-0