Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 5(125): 43-49. doi 10.15574/SP.2022.125.43
Цимбаліста О. Л.¹, Борис І. О.², Ласяк Х. О.^1
1Івано-Франківський національний медичний університет, Україна
²КНП «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», Україна

Для цитування: Цимбаліста ОЛ, Борис ІО, Ласяк ХО. (2022). Аналіз результатів бактеріологічної діагностики ускладненої пневмонії в дітей та резистентності збудників до протимікробних препаратів. Сучасна педіатрія. Україна. 5(125): 43-49. doi 10.15574/SP.2022.125.43.
Стаття надійшла до редакції 22.06.2022 р., прийнята до друку 20.09.2022 р.

Мета – проаналізувати результати бактеріологічної діагностики ускладненої пневмонії в дітей та резистентності виділених збудників до протимікробних препаратів.
Матеріали та методи. Проаналізовано медичні карти стаціонарного хворого (форма 003/о) дітей, хворих на ускладнену пневмонію, віком від 2 місяців до 18 років (n=1175), яких лікували в комунальному неприбутковому підприємстві «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» за період 2012-2020 рр. Із них за тяжкістю стану госпіталізовано до відділення анестезіології та інтенсивної терапії 827 (70,4%) дітей, серед яких було 248 (29,9%) дітей першого року життя. У решти (348 (29,6%) хворих) пневмонію розцінено як нозокоміальну, у тому числі вентилятор-асоційовану пневмонію – у 103 (29,6%) дітей.
У більшості (1092 (92,9%) дитини) випадків ускладнені пневмонії розвивалися на тлі гнійного ендобронхіту. Гнійні легеневі і легенево-плевральні процеси зустрічалися рідше (83 (7,1%) пацієнти). Проведено 3196 бактеріологічних досліджень, із них бронхіального аспірату (2695 (84,3%) випадків), плеврального ексудату (175 (5,5%) випадків), і зроблено 326 (10,2%) посівів крові на стерильність.
Бактеріологічні дослідження виконано згідно з наказом МОЗ України від 05.04.2007 № 167 «Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів».
Результати. У 773 (28,7%) пробах отримано позитивні результати бактеріологічних досліджень аспірату бронхіального дерева, висіяно 956 патогенів, тобто у 183 (23,7%) випадках виявлено мікст-інфекцію. У спектрі збудників ускладненої пневмонії висіяно переважно грамнегативні бактерії (n=797 – 83,4%): Pseudomonas aeruginosaе (n=383 –
48,1%), рідше – Klebsiella рneumoniae (n=140 – 17,6%) і Acinetobacter baumannii (n=104 – 13,0%).
Висіяний спектр грамнегативних мікроорганізмів характеризувався високою резистентністю до протимікробних препаратів резерву: карбапенемів (68,4%-52,9%), цефалоспоринів IV (цефепіму – 65,6%), ІІІ класів (52,5%-31,6%) і меншою мірою – до інгібіторзахищених цефалоспоринів. За час спостереження виявлено тенденцію до зростання резистентності висіяних збудників до фторхінолонів, інгібіторзахищених пеніцилінів.
Грампозитивні збудники ускладненої пневмонії становили 16,6%, більшість із них – Staphylocоccus aureus (76,1%) із високою резистентністю майже до усіх груп антибіотиків.
Висновки. На основі викладеного за останні 8 років спостерігається велика частота інфікування пацієнтів з ускладненою пневмонією грамнегативними мікроорганізмами та доведена висока резистентність висіяних патогенів до антибіотиків, передусім до препаратів резерву. Серед грамнегативних збудників ускладненої пневмонії переважають Pseudomonas aeruginasaе, Klebsiella pneumoniaе, Acinetobacter baumannii.
Грампозитивні збудники ускладненої пневмонії становлять 16,6% випадку і серед них переважає Staphylococcus aureus із доволі високою резистентністю до протимікробних препаратів.
Найважливішою умовою зменшення росту резистентності бактерій до антибіотиків є дотримання показань, дозування і термінів лікування та врахування чутливості патогенів до протимікробних препаратів у кожному лікувальному закладі. Аналогічно можна досягнути уповільнення росту резистентності грибів до протимікотичних препаратів і попередити розвиток генералізованих форм мікозів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, ускладнена пневмонія, бактеріологічна діагностика, резистентність до антибіотиків.
ЛІТЕРАТУРА

1. Абатуров АЕ, Крючко ТА. (2017). Настоящая и будущая этиологическая терапия бактериальных пневмоний. 1. Антибактериальная терапия внебольничных пневмоний. Здоровье ребенка. 12 (3): 95-102. https://doi.org/10.22141/2224-0551.12.3.2017.104231

2. Абатуров АЕ, Крючко ТА. (2018). Антибиотикопленочная терапия при лечении респираторных инфекционных заболеваний, вызванных бактериальными патогенами. Здоровье ребенка. 13 (7): 126-130.

3. Абатуров АЕ, Крючко ТА. (2019). Ингибирование бактериального кворум сегмента (Общие представления). Здоровье ребенка. 14 (1): 79-84.

4. Бєленечев ІФ, Горчакова НО, Бухтіярова НВ та ін. (2021). Побічна дія ліків: підручник. Вінниця: Нова книга: 360.

5. Bradley YS, Nelson JD, Barnett ED et al. (2019). Pediatriac antimicrobial Therapy. American Academy of Pediatric: 331.

6. Есакова НВ, Палепура АН. (2020). Эпидемиологические аспекты лекарственной анафилаксии у детей. Педиатрия. Журнал им. Г.И. Сперанского. 99 (2): 242-248. https://doi.org/10.24110/0031-403X-2020-99-2-242-248

7. Кривопустов СП. (2017). Сучасний досвід антибіотикотерапії інфекцій органів дихання у дітей: у фокусі уваги проблема антибіотикорезистентності. Здоров’я дитини. 12 (8): 116-118.

8. МедЕксперт. (2018). Резолюція І Міжнародного конгресу «Раціональне використання антибіотиків. Antibiotic resistance STOP» (Київ, 2018). Перинатологія і педіатрія. 4: 12-13.

9. Цимбаліста ОЛ. (2014). Аналіз мікробного пейзажу бронхіального дерева і антибіотикорезистентності при ускладненій пневмонії у дітей. Перинатология и педиатрия. 2: 54-57.

10. Цимбаліста ОЛ. (2017). Проблема резистентності мікроорганізмів до антибіотиків. Сучасна педіатрія. 2: 52-56. https://doi.org/10.15574/SP.2017.82.52

11. Цимбаліста ОЛ. (2021). Дитяча пульмонологія: навчальний посібник. За ред. Київ: Медицина: 624.

12. Виговська ОВ, Гречуха ЄО, Ткачук ОІ. (2017). Антибіотикочутливість та антибіотикорезистентність за даними Київської міської клінічної інфекційної лікарні за період з 2012 по 2016 рік. Актуальна інфектологія. 5: 39-44. https://doi.org/10.22141/2312-413x.5.5.2017.121632

13. Йовенко ИА, Балака ИВ. (2017). Программа «Antimicrobial Stewardship» – стратегия антибактериального контроля в ОИТ в Эпоху антибиотикорезистентности. Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. 5-6: 5-14.

14. Заболотный ДИ, Самбур МБ, Ворошилова НВ, Веревка СВ. (2019). Внеклеточные компоненты биопленок в формировании антибиотикорезистентности и хронизации воспалительного процесса. Состояние проблемы. Оториноларингология. 2-3: 72-84.