Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 2(98): 16-22; doi: 10.15574/PP.2024.98.16
Коваль О. А., Хмара Т. В., Заморський І. І., Бірюк І. Г., Ковальчук П. Є.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Коваль ОА, Хмара ТВ, Заморський ІІ, Бірюк ІГ, Ковальчук ПЄ. (2024). Аналіз осередків скостеніння діафіза плечової кістки у плодів 20-32 тижні гестації. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(98): 16-22; doi: 10.15574/PP.2024.98.16.
Стаття надійшла до редакції 20.02.2024 р.; прийнята до друку 15.06.2024 р.

Сьогодні надається перевага визначенню довжини стегнової і плечової кісток, що відіграє ключову роль у сумнівних випадках для оцінювання віку плода в другому-третьому триместрах внутрішньоутробного розвитку.
Мета – вивчити особливості скостеніння діафізів правої і лівої плечових кісток у плодів віком 20-32 тижні гестації для оцінювання віку плода.
Матеріали та методи. Для з’ясування особливостей скостеніння плечових кісток у плодів людини проаналізовано звичайні рентгенограми та комп’ютерні томограми 52 плодів людини віком 20-32 тижні гестації. Результати дослідження статистично опрацьовано за допомогою програми «Excel». Результати наведено у вигляді середніх статистичних значень зі стандартними відхиленнями. Для порівняння середніх використано t-критерій Стьюдента для незалежних змінних та однофакторний дисперсійний аналіз.
Результати. У плодів у віковому діапазоні 20-32 тижні гестації середня довжина осифікації правої плечової кістки збільшилася з 21,26±0,50 мм до 40,04±0,24 мм, а лівої плечової кістки – з 21,64±0,23 мм до 40,52±0,05 мм. Під час аналізу проксимального поперечного діаметра діафіза правої плечової кістки отримали таке: у плодів віком 20-32 тижні цей показник зріс із 3,50±0,08 мм до 6,59±0,04 мм (для правої плечової кістки) та з 3,56±0,04 мм до 6,67±0,01 мм (для лівої плечової кістки). Поперечний діаметр середньої частини діафіза правої плечової кістки збільшився з 2,67±0,06 мм до 5,02±0,03 мм, а лівої плечової кістки – з 2,71±0,03 мм до 5,08±0,01 мм. Поперечний діаметр дистальної частини діафіза правої плечової кістки збільшився з 3,25±0,08 мм до 6,16±0,04 мм, а лівої плечової кістки – з 3,33±0,04 мм до 6,24±0,01 мм.
Висновки. На основі коефіцієнта кореляції, який вказує на сильний прямий кореляційний зв’язок, можна зробити висновок, що лінійні моделі регресії адекватно описують залежність довжини осифікації діафіза плечової кістки, проксимальний поперечний, середній та дистальний поперечні діаметри плечової кістки залежно від віку плода. У плодів людини віком 20-32 тижні гестації не виявлено статевих відмінностей у морфометричних параметрах осередків скостеніння діафіза плечової кістки. Отримані морфометричні дані осередків скостеніння діафіза плечової кістки можна вважати нормативними для відповідних тижнів гестації і вони можуть слугувати для оцінювання віку плода і для ультразвукової діагностики природжених вад розвитку.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: плечова кістка, осередки скостеніння, комп’ютерна томографія, плід.
ЛІТЕРАТУРА

1. Barkova E, Mohan U, Chitayat D, Keating S, Toi A, Frank J et al. (2015). Fetal skeletal dysplasias in a tertiary care center: radiology, pathology, and molecular analysis of 112 cases. Clin Genet. 87(4): 330-337. https://doi.org/10.1111/cge.12434; PMid:24863959

2. Baumgart M, Wiśniewski M, Grzonkowska M, Badura M, Dombek M et al. (2016). Morphometric study of the two fused primary ossification centers of the clavicle in the human fetus. Surg Radiol Anat. 38(8): 937-945. https://doi.org/10.1007/s00276-016-1640-y; PMid:26861013 PMCid:PMC5030228

3. Benacerraf BR, Neuberg D, Frigoletto FD Jr. (1991). Humeral shortening in second-trimester fetuses with Down syndrome. Obstet Gynecol. 77(2): 223-227. https://doi.org/10.1097/00006250-199102000-00012; PMid:1824870

4. Bober MB, Taylor M, Heinle R, Mackenzie W. (2012). Achondroplasia-hypochondroplasia complex and abnormal pulmonary anatomy. Am J Med Genet A. 158A(9): 2336-2341. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.35530; PMid:22888019

5. Bonafe L, Cormier-Daire V, Hall C, Lachman R, Mortier G, Mundlos S et al. (2015). Nosology and classification of genetic skeletal disorders: 2015 revision. Am J Med Genet A. 167A(12): 2869-2892. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.37365; PMid:26394607

6. Chauvin NA, Victoria T, Khwaja A, Dahmoush H, Jaramillo D. (2020). Magnetic resonance imaging of the fetal musculoskeletal system. Pediatr Radiol. 50(13): 2009-2027. https://doi.org/10.1007/s00247-020-04769-z; PMid:33252766

7. Chinn DH, Bolding DB, Callen PW, Gross BH, Filly RA. (1983). Ultrasonographic identification of fetal lower extremity epiphyseal ossification centers. Radiology. 147(3): 815-818. https://doi.org/10.1148/radiology.147.3.6844619; PMid:6844619

8. Cho SY, Jin DK. (2015). Guidelines for genetic skeletal dysplasias for pediatricians. Ann Pediatr Endocrinol Metab. 20(4): 187-191. https://doi.org/10.6065/apem.2015.20.4.187; PMid:26817005 PMCid:PMC4722157

9. Coqueugniot H, Weaver TD. (2007). Brief communication: infracranial maturation in the skeletal collection from Coimbra, Portugal: new aging standards for epiphyseal union. Am J Phys Anthropol. 134(3): 424-437. https://doi.org/10.1002/ajpa.20683; PMid:17632795

10. Dmytrenko RR, Koval OA, Andrushchak LA, Makarchuk IS, Tsyhykalo OV. (2023). Peculiarities of the identification of different types of tissues during 3d-reconstruction of human microscopic structures. Neonatology, surgery and perinatal medicine. 4(50): 125-134. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.4.50.2023.18

11. Donne HD Jr, Faúndes A, Tristão EG, de Sousa MH, Urbanetz AA. (2005). Sonographic identification and measurement of the epiphyseal ossification centers as markers of fetal gestational age. J Clin Ultrasound. 33(8): 394-400. https://doi.org/10.1002/jcu.20156; PMid:16240421

12. Gilligan LA, Calvo-Garcia MA, Weaver KN, Kline-Fath BM. (2020). Fetal magnetic resonance imaging of skeletal dysplasias. Pediatr Radiol. 50(2): 224-233. https://doi.org/10.1007/s00247-019-04537-8; PMid:31776601

13. Goderie T, Hendricks S, Cocchi C, Maroger ID, Mekking D, Mosnier I et al. (2023). The International Standard Set of Outcome Measures for the Assessment of Hearing in People with Osteogenesis Imperfecta. Otol Neurotol. 44(7): e449-e455. https://doi.org/10.1097/MAO.0000000000003921; PMid:37317476 PMCid:PMC10348656

14. Goldfisher R, Amodio J. (2015). Separation of the proximal humeral epiphysis in the newborn: rapid diagnosis with ultrasonography. Case Rep Pediatr. 2015: 825413. https://doi.org/10.1155/2015/825413; PMid:25694841 PMCid:PMC4324951

15. Kumari R, Yadav AK, Bhandari K, Nimmagadda HK, Singh R. (2015). Ossification centers of distal femur, proximal tibia and proximal humerus as a tool for estimating gestational age of fetuses in third trimester of pregnancy in west Indian population: an ultrasonographic study. Int J Basic Appl Med Sc. 5(2): 316-321.

16. Lohitkul S, Jaovisidha S, Thongchaiprasit K, Siriwongpairat P. (2001). Humeral head ossification center in congenital heart disease. J Med Assoc Thai. 84(5): 635-639.

17. Macedo MP, Werner H, Araujo Júnior E. (2020). Fetal skeletal dysplasias: a new way to look at them. Radiol Bras. 53(2): 112-113. https://doi.org/10.1590/0100-3984.2018.0140; PMid:32336826 PMCid:PMC7170586

18. Mahony BS, Bowie JD, Killam AP, Kay HH, Cooper C. (1986). Epiphyseal ossification centers in the assessment of fetal maturity: sonographic correlation with the amniocentesis lung profile. Radiology. 159(2): 521-524. https://doi.org/10.1148/radiology.159.2.3515425; PMid:3515425

19. Nazário AC, Tanaka CI, Novo NF. (1993). Proximal humeral ossification center of the fetus: time of appearance and the sensitivity and specificity of this finding. J Ultrasound Med. 12(9): 513-515. https://doi.org/10.7863/jum.1993.12.9.513; PMid:8107180

20. Nishimura G, Handa A, Miyazaki O, Tsujioka Y, Murotsuki J, Sawai H et al. (2023). Prenatal diagnosis of bone dysplasias. Br J Radiol. 96(1147): 20221025. https://doi.org/10.1259/bjr.20221025; PMid:37351952 PMCid:PMC10321247

21. Pazzaglia UE, Beluffi G, Benetti A, Bondioni MP, Zarattini G. (2011). A review of the actual knowledge of the processes governing growth and development of long bones. Fetal Pediatr Pathol. 30(3): 199-208. https://doi.org/10.3109/15513815.2010.524693; PMid:21355682

22. Pepe G, Calafiore M, Valenzise M, Corica D, Morabito L, Pajno GB et al. (2020). Bone Maturation as a Predictive Factor of Catch-Up Growth During the First Year of Life in Born Small for Gestational Age Infants: A Prospective Study. Front Endocrinol (Lausanne). 11: 147. https://doi.org/10.3389/fendo.2020.00147; PMid:32265840 PMCid:PMC7105798

23. Schaefer MC, Black SM. (2007). Epiphyseal union sequencing: aiding in the recognition and sorting of commingled remains. J Forensic Sci. 52(2): 277-285. https://doi.org/10.1111/j.1556-4029.2006.00381.x; PMid:17316222

24. Snyder EJ, Moldenhauer JS, Victoria T. (2023). Prenatal Diagnosis of Skeletal Dysplasias: What Can CT Do for You? Fetal Diagn Ther. 50(2): 61-69. https://doi.org/10.1159/000528692; PMid:36948169

25. Stembalska A, Dudarewicz L, Śmigiel R. (2021). Lethal and life-limiting skeletal dysplasias: Selected prenatal issues. Adv Clin Exp Med. 30(6): 641-647. https://doi.org/10.17219/acem/134166; PMid:34019743

26. Stempfle N, Huten Y, Fredouille C, Brisse H, Nessmann C. (1999). Skeletal abnormalities in fetuses with Down's syndrome: a radiographic post-mortem study. Pediatr Radiol. 29(9): 682-688. https://doi.org/10.1007/s002470050675; PMid:10460330

27. Ulla M, Aiello H, Cobos MP, Orioli I, García-Mónaco R, Etchegaray A et al. (2011). Prenatal diagnosis of skeletal dysplasias: contribution of three-dimensional computed tomography. Fetal Diagn Ther. 29(3): 238-247. https://doi.org/10.1159/000322212; PMid:21212631

28. Werner H, Castro P, Lopes J, Ribeiro G, Araujo Júnior E. (2022). Maternal-fetal physical model: image fusion obtained by white light scanner and magnetic resonance imaging. J Matern Fetal Neonatal Med. 35(23): 4427-4430. https://doi.org/10.1080/14767058.2020.1850682; PMid:33207976

29. Werner H, Rolo LC, Araujo Júnior E, Dos Santos JR. (2014). Manufacturing models of fetal malformations built from 3-dimensional ultrasound, magnetic resonance imaging, and computed tomography scan data. Ultrasound Q. 30(1): 69-75. https://doi.org/10.1097/RUQ.0000000000000048; PMid:24901782