Paediatric surgery.Ukraine.2019.4(65):30-34; doi 10.15574/PS.2019.65.30

В.В. Погорілий, В.С. Конопліцький, В.А. Навроцький, Ю.Є. Коробко
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Погорілий ВВ, Конопліцький ВС, Навроцький ВА, Коробко ЮЄ. (2019). Аналіз незадовільних результатів лікування гострого апендициту у дітей. Хірургія дитячого віку. 4(65): 30-34. doi 10.15574/PS.2019.65.30
Стаття надійшла до редакції 14.09.2019 р., прийнята до друку 11.12.2019 р.

У літературі широко висвітлюються питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей, однак рання діагностика, особливо у дітей раннього віку, залишається складною проблемою в дитячій хірургії.
Мета – аналіз причин незадовільних результатів лікування різних форм гострого апендициту у дітей.
Матеріали і методи. Проведений ретроспективний аналіз діагностики та лікування 1034 дітей, які були госпіталізовані у відділення екстреної хірургії ВОДКЛ за період з 2015 р. по 2018 р. з діагнозом гострого апендициту. З них 938 дітей було прооперовано з приводу різних форм гострого апендициту та його ускладнень. З приводу періапендикулярного абсцесу було прооперовано 69 (7,4%) дітей: 42 (61%) хлопчиків і 27 (39%) дівчаток. У віці від 3 до 9 років включно прооперовано 12 (17%) дітей, у віці від 10 до 17 років – 57 (83%) дітей відповідно. У 96 (10,2%) дітей діагноз гострого апендициту був під питанням, а згодом виключена гостра хірургічна патологія.
Результати. За останні чотири роки з ускладненими формами гострого апендициту було прооперовано біля 76 дітей, як з приводу періапендикулярного абсцесу, так і з приводу дивертикуліту, апоплексії яєчника, первинного перитоніту, перекруту кісти яєчника. Встановлено, що пізня госпіталізація дітей з діагнозом «гострий апендицит» у лікарняні заклади була пов’язана із соціально-економічними труднощами сільського та міського населення, недооцінкою загальноклінічних симптомів гострого апендициту лікарями первинної ланки та хірургами районних поліклінік і стаціонарів. Усе це призводило до тактики необґрунтованого спостереження та проведення консервативного лікування при невстановленому діагнозі, особливо у дітей ранньої вікової групи. Було складніше проводити диференціальну діагностику гострого апендициту у дітей з атиповим розташуванням апендикулярного відростка. Усі ці чинники призводили до важких ускладнень гострого апендициту у дітей із частим виникненням періапендикулярних абсцесів, що склало майже 30% від усіх прооперованих дітей.
Висновки. Висока частота діагностичних помилок на догоспітальному етапі у дітей із підозрою на гострий апендицит зумовлює необхідність покращення знань з питань надання невідкладної допомоги дітям сімейних лікарів, педіатрів та хірургів загальної хірургії. Основним методом ефективного лікування дітей з гострим апендицитом є комплексне лікування в умовах хірургічного стаціонару дитячої лікарні.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гострий апендицит, діти, ускладнення, екстрена хірургія.

ЛІТЕРАТУРА

1. МОЗ України (2004). Про затвердження Протоколів лікування дітей зі спеціальності Дитяча хірургія. Наказ №88-Адм від 30.03.2004 р. http://search.ligazakon.ua/

2. Benabbas R, Hanna M, Shah J, Sinert R. (2017). Diagnostic accuracy of history, physical examination, laboratory tests, and point-of-care ultrasound for pediatric acute appendicitis in the emergency department: a systematic review and meta-analysis. Acad Emerg Med.24(5): 523-551. https://doi.org/10.1111/acem.13181; PMid:28214369

3. Benito J, Acedo Y, Medrano L, Barcena E et al. (2016). Usefulness of new and traditional serum biomarkers in children with suspected appendicitis. Am J Emerg Med. 34(5): 871–876. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2016.02.011; PMid:26935221

4. Jaschinski T, Mosch C, Eikermann M et al. (2015). Laparoscopic versus open appendectomy in patients with suspected appendicitis: a systematic review of meta-analyses of randomised controlled trials. BMC Gastroenterol.15: 48. https://doi.org/10.1186/s12876-015-0277-3; PMid:25884671 PMCid:PMC4399217

5. Khanafer I, Martin DA, Mitra TP et al. (2016). Test characteristics of common appendicitis scores with and without laboratory investigations: a prospective observational study. BMC Pediatr. 16(1): 147. https://doi.org/10.1186/s12887-016-0687-6; PMid:27577252 PMCid:PMC5006246

6. Kollar D, McCartan DP, Bourke M, Cross KS, Dowdall J. (2015). Predicting acute appendicitis? A comparison of the Alvarado score, the Appendicitis Inflammatory Response score and clinical assessment.World J Surg.39(1): 104-109. https://doi.org/10.1007/s00268-014-2794-6; PMid:25245432

7. Mandeville K, Monuteaux M, Pottker T, Bulloch B. (2015). Effects of timing to diagnosis and appendectomy in pediatric appendicitis. Pediatr Emerg Care.31(11): 753-758. https://doi.org/10.1097/PEC.0000000000000596; PMid:26535497

8. Pogorelić Z, Rak S, Mrklić I, Jurić I. (2015). Prospective validation of Alvarado score and Pediatric Appendicitis Score for the diagnosis of acute appendicitis in children. Pediatr Emerg Care. 31(3): 164-168. https://doi.org/10.1097/PEC.0000000000000375; PMid:25706925

9. Salminen P, Paajanen H, Rautio T et al. (2015). Antibiotic therapy vs appendectomy for treatment of uncomplicated acute appendicitis: the APPAC randomized clinical trial. JAMA.313(23): 2340-2348. https://doi.org/10.1001/jama.2015.6154; PMid:26080338

10. Zingone F, Sultan AA, Humes DJ, West J. (2015). Risk of acute appendicitis in and around pregnancy: a population-based cohort study from England. Ann Surg. 261(2): 332-337. https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000000780; PMid:24950289