HEALTH OF WOMAN. 2020.3(149): 38-41; doi 10.15574/HW.2020.149.38
Григор`єв Є. О., Ситнік П. О., Дьяков А. В., Ситнік О. Г.
КНП «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради

Мета дослідження: визначення та аналіз мікробного спектра у жінок з гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза в умовах надання ургентної оперативної гінекологічної допомоги з урахуванням факторів ризику.
Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі МКЛ № 1 м. Одеса протягом 2015–2019 рр. Обстежено 47 хворих, які отримали ургентне хірургічне лікування щодо гнійно-запальних захворювань органів малого таза. Середній вік хворих становив 38,3±1,5 року. Хворі перебували у стаціонарі у середньому 10,5±0,5 доби.
Аналіз проводили з використанням класичних методик та за результатами антибіотикограм.
Результати. Гнійно-септичні ускладнення спостерігалися у 18 (38,3%) жінок. Під час проведення інтраопераційного скринінгу мікрофлору, виділену з абсцесів, крові, гнійного відокремлюваного, дренажів та післяопераційних ран, було отримано та вивчено у 30 (63,8%) хворих. Детальна картина виглядала так: Staphylococcus epidermidis виявлено у 46,2%, E. сoli – у 20,5%, Staphylococcus saprophyticus – у 12,8%, Staphylococcus heholiticus – у 5,1%, Micrococus – у 5,1%, Enterococcus faecalis – у 2,6%, Bacillus saprophyticus – у 2,6%, Corynebacterium – у 2,6%, Streptococcus saprophyticus – у 2,6% пацієнтів. Об’єднавши стафілококи в одну групу, було зареєстровано, що частка Staphylococcus зі всієї отриманої мікрофлори становила 66%.
Було з’ясовано, що з 30 випадків інтраопераційного висівання бактеріальної флори у 22 (73,32%) жінок зафіксовано в анамнезі штучне переривання вагітності (OR=1,93).
Так, у 6 хворих (20,0% від усієї кількості випадків реєстрації мікрофлори) виявлено мікробні асоціації різного складу, у 100% випадків до складу асоціацій входили стафілококи.
Подальший аналіз виявив залежність наявності мікробної асоціації від наявності штучних абортів в анамнезі жінки. Так, з 6 випадків інтраопераційної реєстрації мікробних асоціацій у 5 жінок фіксували в анамнезі штучне переривання вагітності, тобто 83,0% (RR=1,67).
Заключення. 1. За даними бактеріологічної лабораторії МКЛ № 1, мікрофлору, виділену з абсцесів, крові і гнійного відокремлюваного, було отримано та вивчено її видовий склад у 30 хворих. Отже, бактеріальна культура із загальної кількості хворих виділена у 63,8%.
2. Серед збудників гнійно-запальних захворювань органів малого таза та гнійно-септичних ускладнень лідирує стафілокок (66%), рідше – кишкова паличка (20,6%).
3. Під час проведення дослідження було з’ясовано, що з 30 хворих, у яких виділена бактеріальна культура, у 24 (80%) пацієнток було зафіксовано збудники у формі монокультур, а у 6 (20%) хворих була підтверджена наявність бактеріальних асоціацій. Стафілококи виявили у 100% з числа всіх випадків мікробних асоціацій, а кишкову паличку – у 50,0%.
4. Проведений аналіз виявив залежність наявності в анамнезі жінки штучних абортів та реєстрації мікробного спектра. Так, з 30 випадків інтраопераційного висівання бактеріальної флори у 22 (73,32%) жінок фіксували в анамнезі штучне переривання вагітності (OR=1,93). А з 6 випадків реєстрації мікробних асоціацій у 5 жінок в анамнезі виявили штучні аборти, тобто 83,0% (RR=1,67).
Ключові слова: гнійно-запальні захворювання органів малого таза, мікробний спектр, фактори ризику.

ЛІТЕРАТУРА

1. Козлов В.К. Сепсис. Этиология, иммунопатогенез, концепция современной иммунотерапии. – К., 2007. – 296 с.

2. Кузин М.И., Ветшев П.С., Кузин Н.М. Хирургические болезни. – М., 2006. – 784 с.

3. Подольский Вл.В., Подольский В.В., Федорич П.В. Оптимізація лікування хронічних запальних захворювань статевих органів у жінок фертильного віку з урахуванням міжнародного досвіду: методичні рекомендації (№ 94/2017). – К., 2018. – 12 с.

4. Рожковська Н.М., Ситнік П.О. Прогнозування ризику ускладнень запальних процесів органів малого таза у жінок // Буковинський медичний вісник. – 2016. – Т. 20, № 3. – С. 147–150.

5. Ситнік П.О. Стан мікробіоценозу статевої системи у жінок з гнійними запальними процесами органів малого таза // Здоровье женщины. – 2016. – № 6. – С. 127–130.

6. Bugg C.W., Taira T. Pelvic Inflammatory Disease: Diagnosis And Treatment In The Emergency Department// Emergency Medicine Journal. – 2016. – Vol. 18 (12). – Р. 1–24.

7. Lee L. Pelvic inflammatory disease // JAAPA. – 2017. – Vol. 30 (2). – Р. 47–48. https://doi.org/10.1097/01.JAA.0000511799.14244.57; PMid:28098673