PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.1(58):85-89; doi 10.15574/PS.2018.58.85

Аксельров М. О., Разін М. П., Сативалдаєв М. Н., Скобєлєв В. О., Скрябін Є. Г.
ФДБОЗ ВО «Тюменський державний медичний університет», Російська Федерація
«Кіровський державний медичний університет», Російська Федерація
ДБЗОЗ ТО «Обласна клінічна лікарня №1», м. Тюмень, Російська Федерація
КОДБЗОЗ «Кіровска обласна дитяча клінічна лікарня», Російська Федерація

Лійкоподібні груди (pectus excavatum) є найчастішим видом природженої деформації грудної клітки, спостерігаються у 0,6–2,3% населення, становлячи 91% усіх природжених деформацій грудної клітки, і часто супроводжуються значними функціональними порушеннями з боку серцевосудинної і бронхолегеневої систем. Досі триває дискусія щодо вибору способу торакопластики і фіксації грудинно-реберного комплексу.
Мета: проаналізувати результати лікування дітей з лійкоподібною деформацією грудної клітки та обрати оптимальний спосіб торакопластики.
Матеріали і методи. У клініках дитячої хірургії ФДБОЗ ВО «Тюменський ГМУ» і ФДБОУ ВО «Кіровський ДМУ» за період з 1990 р. по 2017 р. прооперировано 209 дітей з лійкоподібною деформацією грудної клітки. Показанням до операції служив 2 і 3 ступінь за індексом Gyzicka (1962). Вік пацієнтів варіював від 4 до 18 (13,9±2,59) років. Хлопчиків було 149. Хворі були розподілені на дві групи. Першу склали 55 пацієнтів, оперованих за методом Г.А. Баїрова і Ravich. Другу группу – 154 дитини, яким торакопластика виконувалася за методикою Насса і Насса–Виноградова.
Результати. Тривалість оперативного втручання у пацієнтів 1-ї групи склала 134±10,51 хвилини, 2-ї – 39±4,33 хвилини. У пацієнтів 1-ї групи торакопластика супроводжувалася крововтратою, що склала від 150 до 500 мл, тоді як у 2-й групі крововтрати під час втручання не було (не більше 10 мл). Пневмоторакс у післяопераційному періоді був у 28 (93,3%) дітей 1-ї групи (усім цим пацієнтам потрібно було дренувати плевральну порожнину), у 2-й групі – лише у 8 (6,35%) хворих, причому тільки 5 (3,96%) потребували дренування плевральної порожнини. Пацієнти 1-ї групи у середньому до 10 днів отримували знеболювальну і до 14 днів – антибактеріальну терапію, пацієнти 2-ї групи – до 3–5 дней знеболювальну та антибіотикотерапію. Середній термін госпіталізації пацієнтів 1-ї групи склав 41±4,42 доби, 2-ї – 9±1,82 доби. У трьох хворих 1-ї групи зафіксований рецидив захворювання, що вимагало повторної торакопластики. На разі пластина демонтована у 37 (40,7%) хворих 2-ї групи. Видалення проводили через 2–9 років після первинної корекції, у середньому на 4,83±2,48 року після встановлення. У післяопераційному періоді пацієнти оглядалися у динаміці через 1, 6 і 12 місяців і надалі один раз на рік.
Висновки. Методика корекції лійкоподібної деформації грудної клітки за методом Насса є безпечною та ефективною, дозволяє отримати добрий косметичний результат і може вважатися операцією вибору при лікуванні даного захворювання у дітей.
Ключові слова: діти, лійкоподібна деформація грудної клітки, торакопластика, фіксація грудинно-реберного комплексу.

Література

1. Аксельров М.А., Комаров А.П., Бродер И.А., Прокопьев Н.Я. (2015). Свидетельство о государственной регистрации программы для ЭВМ №2015614404 «PectExcavPro». Опубликовано 20.05.2015, бюл. №8.

2. Аксельров М.А., Мальчевский В.А., Свазян В.В., Аксельров М.А., Евдокимов В.Н., Сахаров С.П., Скрябин Е.Г., Хрупа Д.А. (2017). Анализ применения методики Насса при коррекции воронкообразной деформации грудной клетки у детей за последние 14 лет в одной клинике, Актуальные вопросы детской хирургии: материалы VIII Республиканской научно-практической конференции с международным участием. Гомель: 33–34.

3. Аксельров М.А., Ситко Л.А., Кужеливский И.И. (2015). Пластика грудинно-реберного комплекса с использованием титановых имплантов при деформации грудной клетки у детей и подростков. Вопросы реконструктивной и пластической хирургии. 3 (54): 36–38.

4. Ашкрафт К.У., Холдер Т.М. (1996). Детская хирургия. – Санкт-Петербург. Т.1: 168–184.

5. Бисенков Л.Н. (ред.). (2004) Торакальная хирургия. Руководство для врачей. Санкт-Петербург: ЭЛБИ-СПб.

6. Виноградов А.В. (2004). Деформация грудной клетки у детей (хирургическое лечение и медико-социальная реабилитация). Москва, 38.

7. Вишневский А.А., Рудаков С.С., Миланов Н.О. (2005). Хирургия грудной стенки: Руководство. Москва: ИД «Видар-М»: 35–78.

8. Гераськин В.И., Рудаков С.С., Васильев Г.С., Герберг А.Н. (1986). Магнитохирургическая коррекция воронкообразной деформации грудной клетки. Москва.

9. Киргизов И.В., Плянкин В.А., Злотников Е.Н., Стрельников Д.Г. (2009). Способ хирургического лечения воронкообразной деформации грудной клетки. Патент на изобретение RUS 2400159 02.06.2009.

10. Киргизов И.В., Плянкин В.А., Кирпичев С.В. (2008). Сравнительная оценка способов гемостаза при оперативном лечении врожденной воронкообразной деформации грудной клетки. Российский педиатрический журнал, 5: 34–35.

11. Разумовский А.Ю., Алхасов А.Б., Митупов З.Б., Даллакян Д.Н., Савельева М.С. (2016). 15-летний опыт лечения воронкообразной деформации грудной клетки у детей. Детская хирургия, 20, 6: 284–287.

12. Савельева Г.В., Разумовский А.Ю. (2004). Торакопластика по D. Nuss и ее модификация в разных странах. Детская хирургия, 18, 1: 34–38.

13. Слизовский Г.В., Масликов В.М., Гюнтер В.Э., Титов В.М., Кужеливский И.И., Лукьянов А.И. (2011). Способ хирургической коррекции воронкообразной деформации грудной клетки у детей с использованием материалов из никелида титана. Кубанский научный медицинский вестник, 4 (127): 163–165.

14. Стальмахович ВН, Дюков АА, Найманов АП, Кайгородова ИН, Дуденков ВВ. (2009). Новые технологии в лечении деформаций грудной клетки у детей. Сибирский медицинский журнал, 89: 146–149.

15. Фищенко П.Я., Виноградов А.В., Сологубов Е.Г., Босых В.Г. (2002). Хирургическое лечение врожденных деформаций грудной клетки у детей. Альманах клинической медицины, 5: 123–128.

16. Шамик ВБ. (2003). Оптимизация реконструктивной торакопластики при врожденных деформациях грудной клетки у детей и подростков. Ростов-на-Дону.

17. Kraspoulos G., Dusmet M, Labas G., Goldstraw P. (2006). Nuss procedure improves the quality of life in young male adults with pectus excavatum deformity. Europ. J. cardiothor. surg., 29: 1–5.

18. Razumovsky A.Yu., Bataev S.M., Alkhasov A., Mitupov Z., Ruchkov V., Stepanenko N. et al. (2016). Nuss procedure for treatment of pectus excavatum incyildren. Experince of 150 cases. In 5 TH WORLD CONGRESS OF PEDIATRIC SURGERY World Federation of Associations of Pediatric Surgeons: 210–211.