Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).7(151): 6-13. doi: 10.15574/SP.2025.7(151).613

Гевкалюк Н. О., Мартиць Ю. М., Михайлюк В. М.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я.Горбачевського, Україна

Для цитування: Gevkaliuk NO, Martyts YM, Mykhailiuk VM. (2025). Analysis of the functional activity of salivary glands in children with influenza and other respiratory viral infections. Modern Pediatrics. Ukraine. 7(151): 6-13. doi: 10.15574/SP.2025.7(151).613.
Стаття надійшла до редакції 16.06.2025 р., прийнята до друку 09.11.2025 р.

У структурі дитячих інфекцій перше місце посідають гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Висипання на слизових оболонках ротової порожнини відображають закономірності інфекційного процесу в цілому.
Мета – оцінити секреторну функцію слинних залоз, фізико-хімічних, морфо-структурних особливостей ротової рідини при різних формах тяжкості грипозного стоматиту в дітей.
Матеріали і методи. Швидкість слиновиділення у 318 дітей, хворих на ГРВІ, з ураженням порожнини рота проведено натще без стимуляції у градуйованих пробірках для подальшого морфологічного дослідження. Якісний аналіз секрету визначено візуально. Встановлення в'язкості проведено на капілярному віскозиметрі Oswald, буферну ємність визначено методом Krasse, виміряно pH і проведено кристалографію ротової рідини. Дослідження секреторної функції слинних залоз здійснено сіалометричним методом.
Результати. Швидккість слиновиділення у хворих на гострий вірусний стоматит, спричинений вірусом грипу, зменшувалася при наростанні тяжкості захворювання: при тяжкому перебігу ГРВІ у 3,17 раза порівняно з дітьми контрольної групи. Підрахунок кількості функціонуючих малих слинних залоз показав їхнє зменшення до 11,46±0,14 при тяжкому перебігу гострого вірусного стоматиту. Якісний аналіз показав збільшення в'язкості секрету слинних залоз і наявність видимих включень. Визначення рН ротової рідини показало зсув у кислу сторону. Буферна ємність знаходиться у прямій залежності від швидкості слиновиділення і рН. Характер змін кристалів ротової рідини визначається важкістю уражень слизової оболонки порожнини рота.
Висновки. Зміни фізико-хімічних властивостей, кислотно-сольового обміну, морфо-структурних особливостей, зміни кристалів ротової рідини, що відбуваються на тлі гіпосалівації, свідчать про зниження функціональної активності слинних залоз при ГРВІ в дітей із проявами захворювання в ротовій порожнині.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальною біоетичною комісією установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова. слизова оболонка, патологічний прикус, оклюзія, ротова рідина, кристалограма, гіпосалівація, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ).

ЛІТЕРАТУРА

1. Almståhl A, Finizia C, Carlén A, Fagerberg-Mohlin B, Alstad T. (2018). Explorative study on mucosal and major salivary secretion rates, caries and plaque microflora in head and neck cancer patients. Int J Dent Hyg. 16(4): 450-458. https://doi.org/10.1111/idh.12338; PMid:29532594

2. Aro K, Wei F, Wong DT, Tu M. (2017). Saliva Liquid Biopsy for Point-of-Care Applications. Front Public Healthю. 5: 77. https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00077; PMid:28443278 PMCid:PMC5387045

3. Atukorallaya DS, Ratnayake RK. (2021). Oral Mucosa, Saliva, and COVID-19 Infection in Oral Health Care. Front Med (Lausanne). 8: 656926. https://doi.org/10.3389/fmed.2021.656926; PMid:33968961 PMCid:PMC8100190

4. Baker OJ, Ruhl S, Kramer JM, Edgerton M. (2014). Saliva-Microbe Interactions and Salivary Gland Dysfunction. Advances in Dental Research. 26(1): 7-14. https://doi.org/10.1177/0022034514526239; PMid:24736699 PMCid:PMC6636232

5. Boroumand M, Olianas A, Cabras T, Manconi B, Fanni D, Faa G et al. (2021). Saliva, a bodily fluid with recognized and potential diagnostic applications. J Sep Sci. 44(19): 3677-3690. https://doi.org/10.1002/jssc.202100384; PMid:34350708 PMCid:PMC9290823

6. Campbell AE, Cavanaugh VJ, Slater JS. (2008). The salivary glands as a privileged site of cytomegalovirus immune evasion and persistence. Med Microbiol Immunol. 197(2): 205-213. https://doi.org/10.1007/s00430-008-0077-2; PMid:18259775

7. Carvalho MFMS, Cavalieri D, Do Nascimento S, Lourenço TGB, Ramos DVR, Pasqualin D da C, et al. (2019). Cytokines Levels and Salivary Microbiome Play A Potential Role in Oral Lichen Planus Diagnosis. Scientific Reports. 9(1). https://doi.org/10.1038/s41598-019-54615-y; PMid:31792433 PMCid:PMC6889227

8. Cuevas-Córdoba B, Santiago-García J. (2014). Saliva: a fluid of study for OMICS. OMICS. 18(2): 87-97. https://doi.org/10.1089/omi.2013.0064; PMid:24404837

9. Eubanks DL, Woodruff KA. (2010). The basics of saliva. J Vet Dent. 27(4): 266-267. https://doi.org/10.1177/089875641002700413; PMid:21322433

10. Gevkaliuk N, Sydliaruk N, Pynda M, Pudiak V, Krupey V. (2018). Condition of non-specific resistance of oral mucous membrane in children with viral influenza stomatitis in the concept of MALT-system. Georgian Med News. 280-281: 34-40. PMID: 30204091.

11. Gevkaliuk NO, Krupey VY. (2022). Theoretical basics and modern concepts of acute initial dental caries treatment in children (Literature review). Odessa medical journal. 1-2(179-180): 73-78. https://doi.org/10.54229/2226-2008-2022-1-2-13

12. Giorgiutti-Dauphiné F, Pauchard L. (2018). Drying drops: Drying drops containing solutes: From hydrodynamical to mechanical instabilities. Eur Phys J E Soft Matter. 41(3): 32. https://doi.org/10.1140/epje/i2018-11639-2; PMid:29546533

13. Gritzmann N, Rettenbacher T, Hollerweger A, Macheiner P, Hübner E. (2003). Sonography of the salivary glands. Eur Radiol. 13(5): 964-975. https://doi.org/10.1007/s00330-002-1586-9; PMid:12695816

14. Jankowska AK, Waszkiel D, Kobus A, Zwierz K. (2007). Saliva as a main component of oral cavity ecosystem. Part II. Defense mechanisms. Wiad Lek. 60(5-6): 253-257. PMID: 17966890.

15. Javanian M, Barary M, Ghebrehewet S, Koppolu V, Vasigala V, Ebrahimpour S. (2021). A brief review of influenza virus infection. J Med Virol. 93(8): 4638-4646. https://doi.org/10.1002/jmv.26990; PMid:33792930

16. Larsen KR, Johansen JD, Reibel J, Zachariae C, Rosing K, Pedersen AML. (2017). Oral symptoms and salivary findings in oral lichen planus, oral lichenoid lesions and stomatitis. BMC Oral Health. 17(1): 103. https://doi.org/10.1186/s12903-017-0393-2; PMid:28662707 PMCid:PMC5492674

17. Lee YH, Wong DT. (2009). Saliva: an emerging biofluid for early detection of diseases. Am J Dent. 22(4): 241-248. PMID: 19824562; PMCID: PMC2860957.

18. Liebsch C, Pitchika V, Pink C, Samietz S, Kastenmüller G, Artati A et al. (2019). The Saliva Metabolome in Association to Oral Health Status. J Dent Res. 98(6): 642-651. https://doi.org/10.1177/0022034519842853; PMid:31026179

19. Melguizo-Rodríguez L, Costela-Ruiz VJ, Manzano-Moreno FJ, Ruiz C, Illescas-Montes R. (2020). Salivary Biomarkers and Their Application in the Diagnosis and Monitoring of the Most Common Oral Pathologies. Int J Mol Sci. 21(14): 5173. https://doi.org/10.3390/ijms21145173; PMid:32708341 PMCid:PMC7403990

20. Millones-Gómez PA, Amaranto REB, Torres DJM, Calla-Poma RD, Requena-Mendizabal MF, Alvino-Vales MI et al. (2021). Identification of proteins associated with the formation of oral biofilms. Pesqui Bras Odontopediatria Clín Integr. 21: e0128. https://doi.org/10.1590/pboci.2021.084

21. Moore J, Simpson MTW, Cohen N, Beyea JA, Phillips T. (2023). Approach to sialadenitis. Can Fam Physician. 69(8): 531-536. https://doi.org/10.46747/cfp.6908531; PMid:37582587 PMCid:PMC10426371

22. Petrone-García VM, Castellanos-Huerta I, Tellez-Isaias G. (2023). Editorial: High-impact respiratory RNA virus diseases. Front Vet Sci. 10: 1273650. https://doi.org/10.3389/fvets.2023.1273650; PMid:37675076 PMCid:PMC10478262

23. Rabinov JD. (2000). Imaging of salivary gland pathology. Radiol Clin North Am. 38(5): 1047-1057. X-XI. https://doi.org/10.1016/S0033-8389(05)70220-7; PMid:11054968

24. Scelza G, Amato A, Pagano AM, Matteis G, Caruso R, Scelza A et al. (2021). Effect of hepatitis C antiviral therapy on oral lichen planus and hyposalivation in inmates. Ann Gastroenterol. 35(1): 74-79. https://doi.org/10.20524/aog.2021.0672; PMid:34987292 PMCid:PMC8713335

25. Sun L, Wong HM, McGrath CPJ. (2018). Association Between the Severity of Malocclusion, Assessed by Occlusal Indices, and Oral Health Related Quality of Life: A Systematic Review and Meta-Analysis. Oral Health Prev Dent. 16(3): 211-223. https://doi.org/10.3290/j.ohpd.a40761; PMID: 30027162.

26. Syafriza D, Sutadi H, Primasari A, Siregar Y. (2021). Spectrophotometric analysis of Streptococcus mutans growth and biofilm formation in saliva and histatin-5 relate to pH and viscosity. Pesqui Bras Odontopediatria Clín Integr. 21: e0018. https://doi.org/10.1590/pboci.2021.004

27. Tasoulas J, Patsouris E, Giaginis C, Theocharis S. (2016). Salivaomics for oral diseases biomarkers detection. Expert Rev Mol Diagn. 16(3): 285-295. https://doi.org/10.1586/14737159.2016.1133296; PMid:26680995

28. Timofeyev AA, Timofeyev AA, Vesova AI. (2010). Secretory function of major and minor salivary glands in healthy people. Sovrem stomatologiya. 2: 100-102.

29. Tzimas K, Pappa E. (2023). Saliva Metabolomic Profile in Dental Medicine Research. A Narrative Review Metabolites. 13(3): 379. https://doi.org/10.3390/metabo13030379; PMid:36984819 PMCid:PMC10052075

30. Zen R, Rigo L, Gaviolli E, Girotto LPS, Mário DN. (2020). Effect of recreational intervention on the approach of pediatric patients in dental treatment: analysis of salivary cortisol. Pesqui Bras Odontopediatria Clín Integr. 20: e4796. https://doi.org/10.1590/pboci.2020.036