• Аналіз частоти маніфестації деяких ізольованих та поєднаних вад розвитку опорно рухового апарату в дітей молодшого шкільного віку
ua До змісту Повний текст статті

Аналіз частоти маніфестації деяких ізольованих та поєднаних вад розвитку опорно рухового апарату в дітей молодшого шкільного віку

Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 1(137): 52-57. doi: 10.15574/SP.2024.137.52
Лук’янчук С. М.1, Челпанова І. В.1, Адамович О. О.1, Чалий І. Т.2, Масна З. З.1, Дудок О. В.1Пальтов Є. В.1, Онисько Р. М.3
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
2Лікарня Святого Пантелеймона Першого територіального медичного об’єднання м. Львова, Україна
3КЗВО ЛОР «Львівська медична академія імені Андрія Крупинського», Україна

Для цитування: Лук’янчук СМ, Челпанова ІВ, Адамович ОО, Чалий ІТ, Масна ЗЗ, Дудок ОВ та інш. (2024). Аналіз частоти маніфестації деяких ізольованих та поєднаних вад розвитку опорно-рухового апарату в дітей молодшого шкільного віку. Сучасна педіатрія. Україна. 1(137): 52-57. doi: 10.15574/SP.2024.137.52.
Стаття надійшла до редакції 24.12.2023 р., прийнята до друку 12.02.2024 р.

Протягом останніх десятиліть значно зменшується кількість здорових дітей та зростає кількість дітей із хронічними захворюваннями, вадами розвитку, порушеннями постави й сколіозом.
Мета – визначити частоту маніфестації вад розвитку хребта, грудної клітки, стопи та нижньої щелепи; виявити особливості їхнього поєднання в дітей молодшого шкільного віку для розроблення нових та удосконалення існуючих критеріїв ранньої діагностики вад розвитку опорно-рухового апарату та правильного вибору способів їхньої корекції.
Матеріали та методи. У рамках профілактичних оглядів за інформованої згоди батьків обстежено 200 дітей (100 хлопчиків та 100 дівчаток) віком 6-9 років. Робочу групу сформовано методом рандомізації. Групи хлопчиків та дівчаток поділено на 4 вікові групи (6 років, 7 років, 8 років та 9 років) по 25 дітей кожна.
Визначено форму грудної клітки; симетричність соскоподібних відростків, ключиць і надключичних ямок, лопаток, клубових гребенів та медіальних кісточок; стан склепіння стопи та розвиток нижньої щелепи.
Результати. У 21,5% обстежених дітей виявлено ізольовані або поєднані в різних варіантах вади розвитку опорно-рухового апарату. Ізольовані вади відзначено у 10% хлопчиків та у 8% дівчаток. Різні варіанти поєднань виявлених вад маніфестовано у 13% хлопчиків та 12% дівчаток. Сколіоз грудного відділу хребта відмічено у 16% хлопчиків та 14% дівчаток; порушення розвиту нижньої щелепи – у 9% хлопчиків та 8% дівчаток, сколіоз шийного відділу хребта – у 4% хлопчиків та 3% дівчаток; деформацію грудної клітки та сколіоз поперекового відділу хребта – по 6% хлопчиків та по 5% дівчаток.
Висновки. Вади розвитку опорно-рухового апарату виявлено у 21,5% дітей молодшого шкільного віку. Частота поєднаних вад розвитку зростає з віком.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вади розвитку, дошкільний вік, молодший шкільний вік, опорно-руховий апарат, сколіоз, плоскостопість, деформація грудної клітки, нижня щелепа.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аннушак О. (2015).  Характеристика фізичного розвитку та функціонального стану дітей молодшого шкільного віку зі сколіотичною деформацією хребта І–ІІ ступенів Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць. 3(31):104-108.

2. Araújo CL, Moreira A, Carvalho GS. (2023). Postural Education Programmes with School Children: A Scoping Review. Sustainability. 15: 10422. https://doi.org/10.3390/su151310422

3. Bermio VS, Jos HG. (2014). Congenital Foramen in the Body of Sternum. International Journal of Anatomy and Research. 2(3): 545-548.

4. Cheng J, Castelein R, Chu W et al. (2015). Adolescent idiopathic scoliosis. Nature Reviews Disease Primers. 1(1): 1-20. https://doi.org/10.1038/nrdp.2015.30; PMid:27188385

5. Герасименко ВВ, Колісник ПФ. (2006). Соматометрична програмна оцінка змін при порушеній поставі та сколіозах першого і другого ступенів, розробка методів їх ефективної корекції. Вісник Вінницького національного медичного університету. 10(2): 330-331.

6. Горзов ЛФ, Мельник ВС, Горзов ВВ. (2019). Взаємозв’язок ідіопатичного підліткового сколіозу хребта та зубощелепних аномалій. Лік. справа. 7-8: 30-34. https://doi.org/10.31640/JVD.7-8.2019(4)

7. Гузак ОЮ. (2022). Стан виявлення порушень постави та сколіозів при проведенні щорічних профілактичних оглядів дітей в Закарпатській області. Україна. Здоров’я нації. 3(69): 81-85.

8. Jin J. (2018). Screening for Scoliosis in Adolescents. JAMA. 319(2): 202. https://doi.org/10.1001/jama.2017.20372; PMid:29318279

9. Кашуба ВА. (2003) Біомеханіка осанки. Монографія. Київ: Олімп. літ.: 280.

10. Клименко ЮС. (2008). Фізична реабілітація дітей зі сколіотичними вадами хребта. Загальна патологія та патологічна фізіологія. 1: 30-33.

11. Коцур НІ, Товкун ЛП. (2019). Порушення постави в учнів середнього шкільного віку та її корекція засобами фізичної реабілітації. Молодий вчений. 4.1 (68.1): 47-52.

12. Комар ТВ, Хмара ТВ, Ковальчук ПЄ, Ризничук МО, Бірюк ІГ, Заморський ІІ. (2022). Онтологія уроджених вад хребта Український журнал медицини, біології та спорту. 7; 1(35): 32-41. ttps://doi.org/10.26693/jmbs07.01.032

13. МОЗ України. (2022). Офіційний сайт Державного закладу. Центр медичної статистики Мiнiстерства охорони здоров’я України. URL: http://medstat.gov.ua/ukr/statdanMMXIX.html.

14. Миронюк І, Гузак О. (2019). Вплив засобів технології корекції порушень постави юних спортсменів на стан біогеометричного профілю. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 36: 97-106.

15. Rusnák R, Kolarová M, Aštaryová I, Kutiš P. (2019). Screening and Early Identification of Spinal Deformities and Posture in 311 Children: Results from 16 Districts in Slovakia. Rehabilitation Research & Practice. 3 (17): 1-9. https://doi.org/10.1155/2019/4758386; PMid:31007956 PMCid:PMC6441526

16. Сасюк АІ, Погорілий ВВ, Лойко ЄЄ, Коноплицький ВС, Конопліцький ДВ. (2018). Кутометрія груднини та пригруднинних ділянок у діагностиці та лікуванні кільоподібної деформації грудної клітки у дітей. Хірургія дитячого віку. 3(60): 41-45. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2018_3_10. https://doi.org/10.15574/PS.2018.60.41.

17. Середа Л, Лянной Ю. (2013). Порушення функцій опорно-рухового апарату в дітей дошкільного віку як сучасна проблема. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. Збірник наукових праць. 1(21): 306-310.

18. Звіряка ОМ, Корж ЮМ. (2007). Практикум з теорії і методики лікувальної фізичної культури. Суми. СумДПУ ім. А.С. Макаренка: 184.