Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 1(158): 25-33; doi 10.15574/HW.2022.158.25
Кротік О. І.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Кротік ОІ. (2022). Акушерські та перинатальні наслідки розродження після ДРТ в жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі. Український журнал Здоров’я жінки. 1(158): 25-33; doi 10.15574/HW.2022.158.25.
Стаття надійшла до редакції 16.12.2021 р.; прийнята до друку 15.03.2022 р.

Мета – проаналізувати клінічний перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок з інфекціями, що передаються статевих шляхом, (ІПСШ) в анамнезі після проведеної прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Матеріали та методи. Проведено клінічний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у 100 жінок, які завагітніли після ДРТ, з ІПСШ в анамнезі. Цих жінок поділено методом випадкового вибору на дві групи: I (основна) група – 50 вагітних, що підлягали прегравідарній підготовці, акушерському та перинатальному супроводженню і розродженню відповідно до розроблених нами медико-організаційних алгоритмів, прогностичної методики та лікувально-профілактичних схем; ІІ група – 50 вагітних, які одержували загальноприйняті прогностичні та лікувально-профілактичні заходи. До ІІІ групи (контрольної) залучено 50 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 8.0».
Результати. Основним ускладненням у вагітних І групи була плацентарна дисфункція, яку за рахунок запропонованої нами прегравідарної підготовки та веденню вагітності вдалося знизити з 38,0% у ІІ групі до 22,0% у І групі (p<0,05), у структурі якої переважала компенсована (72,7%) і субкомпенсована (27,3%) та відсутні декомпенсовані форми, рецидиви ІПСШ (І група – 6,0%, ІІ група – 16,0%, p<0,05) і кольпіти (І група – 16,0%, ІІ група – 26,0%, p<0,05). Важливим стало зменшення рівня прееклампсії (І група – 6,0%, ІІ група – 10%). Крім того, у ІІ групі досить часто спостерігалася гестаційна анемія (48,0%), рівень якої вдалося знизити до 24,0% (p<0,05). Проведений аналіз клінічного перебігу пологів показав істотне зниження всіх ускладнень розродження: передчасних пологів (І група – 12,0%, ІІ група – 26,0%, p<0,05); передчасного розриву плодових оболонок (І група – 12,0%, ІІ група – 36,0%, p<0,05); дистресу плода (І група – 8,0%, ІІ група – 20,0%, p<0,05) і акушерських кровотеч (І група – 10,0%, ІІ група – 18,0%), що пов’язано з вираженим зниженням основних ускладнень гестаційного періоду). Стан новонароджених після пологів: у І групі у 86,07% випадків стан дітей був задовільним, 13,59% дітей народилися з ознаками асфіксії (легкого та середнього ступеня), а загальний рівень дітей, народжених в асфіксії, зменшився у 2,5 раза. Показник затримки розвитку плода зменшився з 14,4% у ІІ групі до 3,03% у І групі. Комплексне динамічне спостереження і патогенетична терапія виявились ефективними для настання вагітності методом ДРТ і сприятливого результату вагітності у 81,0% жінок; зниження репродуктивних втрат – у 4,4 раза, перинатальної смертності – у 8,5 раза.
Висновки. Проведення ранньої діагностики, профілактики та лікування інфекційної патології жінок до настання вагітності, прегравідарна підготовка та планування вагітності в жінок з ІПСШ в анамнезі дають змогу ефективно відновити репродуктивну функцію, знизити частоту ускладнень гестаційного періоду, тяжкість перебігу (частоту і тривалість рецидивів) інфекційного процесу під час вагітності, попередити тяжкі форми неонатальної інфекції, знизити рівні перинатальної захворюваності й смертності.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інфекції, що передаються статевим шляхом, прегравідарна підготовка, перебіг вагітності, акушерські та перинатальні ускладнення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамченко В, Костючек Д, Хаджиева Э. (2020). Гнойно-септическая инфекция в акушерстве и гинекологии. Litres.

2. Бондаренко ГМ, Мавров ГІ, Осінська ТВ та ін. (2016). Перинатальна інвазія Trichomonas vaginalis, як проблема репродуктивної медицини. Журнал Національної Академії медичних наук України. 22 (4): 368-376.

3. Гизингер ОА, Зиганшин ОР, Балан ВЕ. (2017). Комплексная терапия вирусных инфекций, передаваемых половым путем. Медицинский алфавит. 1 (3): 26-30.

4. Гланц С. (1998). Медико-биологическая статистика: пер. с англ. Москва : Практика: 459.

5. Guffey MB, Richardson B, Husnik M et al. (2014). Sexually Transmitted Infections. 90 (5): 363-369. https://doi.org/10.1136/sextrans-2014-051537; PMid:24898857 PMCid:PMC4278566

6. Ланг ТА, Сесик М. (2011). Как описывать статистику в медицине: руководство для авторов, редакторов и рецензентов. Москва : Практическая Медицина: 480.

7. Мальцева ЛИ. (2010). Современные проблемы инфекционной патологии в акушерстве и гинекологии. Практическая медицина: 41.

8. Мавров ГІ, Щербакова ЮВ, Осінська ТВ. (2019). Новітні методи стримування інфекцій, що передаються статевим шляхом. Інфекційні хвороби. 1 (95): 4-10. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.1.9933

9. Минцер АП. (2010). Статистические методы исследования в клинической медицине. Практическая медицина. 3: 41-45.

10. Петров ЮА, Брагина ТВ. (2020). Беременность, роды, состояние плода и новорожденного у матерей с хламидийной инфекцией. Главный врач Юга России. 2 (72): 23-26.

11. Прилепская ВН, Довлетханова ЭР. (2015). Хламидийная инфекция в акушерстве и гинекологии. Здоровье женщины. 8: 140-145.

12. Рищук СВ. (2013). Оптимизация диагностики репродуктивно значимых инфекций у половых пар. TERRA MEDICA. 4: 20-33

13. Рищук СВ, Кахиани ЕИ, Татарова НА, Мирский ВЕ, Дудниченко ТА, Мельникова СЕ. (2016). Инфекционно-воспалительные заболевания женских половых органов: общие и частные вопросы инфекционного процесса: учебное пособие. СПб: Изд-во СЗГМУ имени ИИ Мечникова: 84.

14. Савичева АМ. (2014). Инфекции матери, плода и новорожденного. Педиатр. 5 (3): 20. https://doi.org/10.17816/PED533-8

15. Тимошилов ВИ, Ластовецкии АГ. (2018). Факторы риска заражения и распространения инфекций, передаваемых половым путем: аналитический обзор и экспертная оценка. Вестник новых медицинских технологий 2018 г. Электронное издание. 12: 2.

16. Унанян АЛ, Снарская ЕС, Ломоносов КМ. (2014). Роль инфекций, передаваемых половым путем, в развитии женского бесплодия: стратегии терапии и профилактики. Российский журнал кожных и венерических болезней. 5: 59-62.

17. WHO. (2016). WHO guidelines for the treatment of Neisseria gonorrhoeae. URL: http://apps.who.int/iris/bitstre am/10665/246114/1/9789241549691-eng.pdf.

18. ВОЗ (2016). Глобальная стратегия сектора здравоохранения по инфекциям, передаваемым половым путем на 2016-2021 гг: на пути к ликвидации ИППП. URL: http://www.gavi.org.

19. WHO. (2022). WHO Library Cataloguing-in-Publication Data. Global strategy for the prevention and control of sexually transmitted infections: 2006-2015: breaking the chain of transmission. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/43853.