Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 6(181): 63-71. doi: 10.15574/HW.2025.6(186).6371
Геревич Н. В.^1,2_, Колотурська Є. О.^1,2_, Батман Ю. А.^1,2, Говсєєв Д. О.^1,2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна

Для цитування: Геревич НВ, Колотурська ЄО, Батман ЮА, Говсєєв ДО. (2025). Акушерські аспекти і перинатальні наслідки ведення вагітності та розродження жінок із передлежанням плаценти й аномальною інвазією: власний досвід. Український журнал Здоров'я жінки. 6(181): 10-17. doi: 10.15574/HW.2025.6(186).1017.
Стаття надійшла до редакції 09.09.2025 р.; прийнята до друку 20.11.2025 р.

Передлежання плаценти (ПП) і placenta accreta spectrum (PAS) асоціюються з високим ризиком масивної акушерської кровотечі, передчасного розродження і порушенням ранньої неонатальної адаптації. Водночас дані щодо структури неонатальної захворюваності при цих варіантах патології плацентації в українській медичній літературі залишаються обмеженими.
Мета – визначити спектр порушень стану новонароджених і транзиторних патологічних станів у дітей, народжених від матерів із ПП і/або PAS для оптимізації неонатального супроводу.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження 115 вагітностей, ускладнених ПП і/або PAS, що завершилися плановим або ургентним кесаревим розтином у 2020-2024 рр. Проаналізовано 85 випадків ПП і 30 випадків PAS. Оцінено клініко-анамнестичні та інтраопераційні показники, результати патоморфологічного дослідження плаценти, гестаційний вік і масу тіла на момент народження, частоту госпіталізації до відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених (ВАІТН), а також структуру неонатальної захворюваності.
Результати. ПП і/або PAS асоціювалися зі зростанням частоти передчасних пологів, масивних акушерських кровотеч і порушень адаптації новонароджених. У групі PAS крововтрата понад 1000 мл відзначалася у 93,0% випадків, середня тривалість операції була більшою порівняно з групою ПП. До ВАІТН госпіталізовано 42 (36,5%) новонароджених; провідними показаннями були респіраторний дистрес-синдром, інші дихальні розлади та транзиторне тахіпное. Серед 73 дітей, переведених на сумісне перебування з матір’ю, у 27 (36,9%) спостерігалися транзиторні порушення адаптації. У 2023-2024 рр. збільшилася частка дітей, народжених до 28 тижнів гестації.
Висновки. ПП і PAS формують групу високого перинатального ризику через поєднання акушерської кровотечі, недоношеності та порушень адаптації в новонароджених. Планове розродження в 37 тижнів не супроводжувалося тяжкою неонатальною патологією, однак асоціювалося з дезадаптаційними розладами, що потребує готовності до ранньої респіраторної підтримки й динамічного неонатального нагляду.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено комітетом із біоетики та деонтології зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: передлежання плаценти, placenta accreta spectrum, кесарів розтин, недоношеність, неонатальна адаптація, респіраторні розлади.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ahuja KB, Parveen K, Bano S, Imtiaz K, Shaikh AG, Raishem. (2024). Studying the impact of placenta previa (PP) on mothers and newborns. J Popul Ther Clin Pharmacol. 31(7): 583-589.

2. Avagliano L, Massa V, Bulfamante GP. (2011). Histology of the human placenta. In: Kay HH, Nelson DM, Wang Y, eds. The Placenta: From Development to Disease. Hoboken, NJ: Wiley-Blackwell: 1-16.

3. Becker RH, Vonk R, Mende BC, Ragosch V, Entezami M. (2001, Jun). The relevance of placental location at 20-23 gestational weeks for prediction of placenta previa at delivery: evaluation of 8650 cases. Ultrasound Obstet Gynecol. 17(6): 496-501. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2001.00423.x; PMid:11422970

4. Bi S, Zhang L, Wang Z et al. (2021). Effect of types of placenta previa on maternal and neonatal outcomes: a 10-year retrospective cohort study. Arch Gynecol Obstet. 304(1): 65-72. https://doi.org/10.1007/s00404-020-05912-9; PMid:33386958

5. Burton GJ, Fowden AL. (2015). The placenta: a multifaceted, transient organ. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 370(1663): 20140066. https://doi.org/10.1098/rstb.2014.0066; PMid:25602070 PMCid:PMC4305167

6. Fan D, Wu S, Liu LI et al. (2017). Prevalence of antepartum hemorrhage in women with placenta previa: a systematic review and meta-analysis. Sci Rep. 7: 40320. https://doi.org/10.1038/srep40320; PMid:28067303 PMCid:PMC5220286

7. Hasegawa J, Nakamura M, Hamada S et al. (2012). Prediction of hemorrhage in placenta previa. Taiwan J Obstet Gynecol. 51(1): 3-6. https://doi.org/10.1016/j.tjog.2012.01.002; PMid:22482960

8. Junejo RR, Memon N, Bai G, Shaikh AF, Dars AG, Durrani W. (2023). Impact of placenta previa on neonatal and maternal health: an analysis of complications and associated risk factors. J Soc Obstet Gynaecol Pak. 13(3): 222-227.

9. Rao J, Fan D, Zhou Z et al. (2021). Maternal and neonatal outcomes of placenta previa with and without coverage of a uterine scar: a retrospective cohort study in a tertiary hospital. Int J Womens Health. 13: 671-681. https://doi.org/10.2147/IJWH.S310097; PMid:34262357 PMCid:PMC8273910

10. Rathbun KM, Hildebrand JP. (2018). Placenta abnormalities. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing.

11. Ruiter L, Kok N, Limpens J et al. (2016). Incidence of and risk indicators for vasa praevia: a systematic review. BJOG. 123(8): 1278-1287. https://doi.org/10.1111/1471-0528.13829; PMid:26694639

12. Schoenfisch AL, Dement JM, Rodriguez-Acosta RL. (2008). Demographic, clinical and occupational characteristics associated with early onset of delivery: findings from the Duke Health and Safety Surveillance System, 2001-2004. Am J Ind Med. 51(11): 911-922. https://doi.org/10.1002/ajim.20637; PMid:18942663

13. Silver RM. (2015). Abnormal placentation: placenta previa, vasa previa, and placenta accreta. Obstet Gynecol. 126(3): 654-668. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000001005; PMid:26244528

14. Vahanian SA, Lavery JA, Ananth CV, Vintzileos A. (2015). Placental implantation abnormalities and risk of preterm delivery: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 213; 4 Suppl: S78-S90. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.05.058; PMid:26428506