Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 1(93): 113-117; doi 10.15574/PP.2023.93.113
Денисова М. Ф., Горбань Н. Є., Музика Н. М., Букулова Н. Ю.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Денисова МФ, Горбань НЄ, Музика НМ, Букулова НЮ. (2023). До актуальності проблеми аліментарних хвороб у дітей. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(93): 113-117; doi 10.15574/PP.2023.93.113.
Стаття надійшла до редакції 15.12.2022 р.; прийнята до друку 13.03.2023 р.

Мета – висвітлити проблему аліментарних захворювань у дитячому віці та показати їхній зв’язок із факторами незбалансованого харчування.
Проведено аналіз літератури стосовно ролі незбалансованого харчування в розвитку аліментарних захворювань у дітей та підлітків. Інформаційною базою для проведення аналізу анкет (864 дитини) був український фрагмент міжнародної програми ELSPAS (European Longitudinal Childhood), що дало змогу визначити взаємозв’язок особливостей харчування дітей із ризиком розвитку аліментарних хвороб.
За даними літератури та результатами власних спостережень, зміни у структурі неінфекційної захворюваності як дорослого, так і дитячого населення у ХХ-ХХІ ст. за рахунок збільшення частоти аліментарних хвороб пов’язані з тенденцією до порушень харчового раціону, зокрема, з незбалансованим харчуванням. Дослідження, проведені у відділенні проблем захворювань органів травлення ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», свідчать про значні порушення харчового раціону підлітків та дітей молодшого віку, що призводить до розвитку аліментарних захворювань у цього контингенту пацієнтів.
Показано значущість ролі продуктів харчування як фактора ризику розвитку запальних захворювань кишечника за рахунок незбалансованості дієти за енергетичною цінністю, переважання в раціоні нерафінованих жирів, вуглеводів, недостатності рослинних волокон. Це дає змогу науково обґрунтувати профілактичні програми щодо діагностики  порушень в організації харчування дітей та підлітків для попередження таких складних інвалідизуючих захворювань, як запальніх захворювання кишечника.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, аліментарні захворювання, запальні захворювання кишечника, харчування.
ЛІТЕРАТУРА

1. Ananthakrishman AN, Khalili H, Konijeti GG et al. (2014). Long-term intake of dietary fat and risk of ulcerative colitis and Crohn's disease. Gut. 63: 776-784. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2013-305304; PMid:23828881 PMCid:PMC3915038

2. Букулова НЮ, Денисова МФ. (2020). Особенности клиники и диагностики язвенного колита в детском возрасте по данням ретроспективного анализа. Экспериментальная и клиническая медицина. Журнал им. Н.А. Джавахишвили. 2 (12): 12-17.

3. Chan SS, Luben R, van Schaik F et al. (2021). Carbohydrate intake in the etiology of Crohn's disease and ulcerative colitis. Inflamm Bowel Dis: 20. https://doi.org/10.1097/MIB.0000000000000168; PMid:25265262 PMCid:PMC4213135

4. Chassaing B, Koren O, Goodrich JK et al. (2015). Dietary emulsifiers impact the mouse gut microbiota promoting colitis and metabolic syndrome. Nature. 519 (7541):92-96. https://doi.org/10.1038/nature14232; PMid:25731162 PMCid:PMC4910713

5. Denisova MF, Chernega NV, Muzika NN, Bukulova NY, Archakova TN, Reminnaia NT, Doroshenko OA. (2022). Features of the Clinic and Diagnosis of Crohn's Disease in Children at the Present Stage. World Science. 2: 74. https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/28022022/7779

6. Денисова МФ, Музика НМ. (2019). Підліткова агресія як наслідок нераціонального харчування. Перинатология и педиатрия. 1 (77): 79-84. https://doi.org/10.15574/PP.2019.77.79.

7. Дячук ДД, Заболотна ІЕ, Ященко ЮБ. (2017). Ожиріння у дітей: фактори ризику та рекомендації з профілактики. Современная педиатрия. 2 (82): 42-46. https://doi.org/10.15574/SP.2017.82.42.

8. Fasano A. (2020). All disease begins in the (leaky) gut: role of zonulin-mediated gut permeability in the pathogenesis of some chronic inflammatory diseases. F1000Res. 9: F1000 Faculty Rev-69. https://doi.org/10.12688/f1000research.20510.1; PMid:32051759 PMCid:PMC6996528

9. Fuller MK. (2019). Pediatric Inflammatory Bowel Disease: Special Considerations. Surg Clin North Am. 99 (6): 1177-1183. https://doi.org/10.1016/j.suc.2019.08.008; PMid:31676056

10. John S, Luben R, Shrestha SS et al. (2010). Dietary n-3 polyunsaturated fatty acids and the aetiology of ulcerative colitis: a UK prospective cohort study. Eur J Gastroenterol Hepatol. 22: 602-606. https://doi.org/10.1097/MEG.0b013e3283352d05; PMid:20216220

11. Капранов СВ. (2011). Оценка влияния различных продуктов питания на функциональное состояние центральной нервной системы старшеклассников. Архів психіатрії. 17; 1 (64): 68-72. URL: http//nbuv.gov.ua/UJRN/apsuh-2011-17-1-17.

12. Koletzko B, von Kries R, Closa R, Escribano J, Scaglioniet S et al. (2009). Can infant feeding choices modulate later obesity risk? Am. J. Clin. Nutr. 89(5):1502S-1508S. https://doi.org/10.3945/ajcn.2009.27113D; PMid:19321574

13. Lee D, Albenberg L, Compher C et al. (2015). Diet in the pathogenesis and treatment of inflammatory bowel diseases. Gastroenterology. 148 (6): 1087-1106. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2015.01.007; PMid:25597840 PMCid:PMC4409494

14. Liu JZ, van Sommeren S, Huang H et al. (2015). Association analyses identify 38 susceptibility loci for inflammatory bowel disease and highlight shared genetic risk across populations. Nat Genet. 47: 979-986.

15. Loftus Jr EV. (2004). Clinical epidemiology of inflammatory bowel disease: incidence, prevalence, and environmental influences. Gastroenterology. 126 (6): 1504-1517. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2004.01.063; PMid:15168363

16. Magro F et al. (2017). Third European Evidence-based Consensus on Diagnosis and Management of Ulcerative Colitis. Part 1: Definitions, Diagnosis, Extra-intestinal Manifestations, Pregnancy, Cancer Surveillance, Surgery, and Ileo-anal Pouch Disorders. J Crohns Colitis. 11 (6): 649-670. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjx008; PMid:28158501

17. McGuckin MA et al. (2009). Intestinal barrier dysfunction in inflammatory bowel diseases. Inflamm. Bowel Dis. 15: 100-113. https://doi.org/10.1002/ibd.20539; PMid:18623167

18. Няньковський СЛ, Шадрін ОГ, Клименко ВА та інш. (2013). Харчові дефіцити у дітей перших 3 років життя за даними мультицентрового дослідження в Україні. Здоровье ребенка. 5 (48): 89-97. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/36722.

19. Починок ТВ. (2016). Залізодефіцитна анемія у дітей. Современная педиатрия. 3 (75): 65-69. https://doi.org/10.15574/SP.2016.75.65.

20. Powell DW. (1984). Physiological concepts of epithelial barriers. In: Mechanisms of mucosal protection in the upper gastrointestinal tract. Ed. Allen A. et al. Raven Press, New York: 1-6.

21. Roberts SE et al. (2020). A Systematic Review and Meta-analysis of Paediatric Inflammatory Bowel Disease Incidence and Prevalence Across Europe. J Crohns Colitis. 14 (8): 1119-1148. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjaa037; PMid:32115645

22. Самошкін ВВ, Денисенко НМ. (2018). Навчальний посібник. Харчування, здоров’я і хвороби, зокрема хвороби недостатнього або надлишкового харчування (аліментарні захворювання) та їх профілактика. Дніпро: ПДАФКіС: 70.

23. Шадрін ОГ, Няньковский СЛ, Уманець ТР та ін. (2012). Рекомендації щодо ведення дітей із харчовою алергією до білка коров’ячого молока. Дитячий лікар. 7 (20): 27-42.

24. Шадрин ОГ, Гайдучик ГА. (2016). Проблемні питання харчування дітей раннього віку і шляхи їх вирішення. Современная педиатрия. 3 (75): 110-114. https://doi.org/10.15574/SP.2016.75.110.

25. Швец ОВ. (2018). Рекомендации по питанию для пациентов с воспалительными заболеваниями кишечника. Медична газета «Здоров’я України». Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія». 49: 16-17. URL: https://health-ua.com/article/39651-rekomendatcii-popitaniyu-dlya-patcientov-svospalitelnymi-zabolevaniyami-kis.

26. ВОЗ. (2002). Кормление и питание грудных детей и детей раннего возраста. Методические рекомендации. Европейская серия. 87: 87.

27. ВОЗ. (2022). Оценка бремени болезней пищевого происхождения: практический справочник для стран. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240012264.

28. Wu GD, Bushmanc FD, Lewis JD. (2013). Diet, the human gut microbiota, and IBD. Anaerobe. 24: 117-120. https://doi.org/10.1016/j.anaerobe.2013.03.011; PMid:23548695

29. Зубар НМ. (2006). Основи фізіології та гігієни харчування: підручник. К.: КНТЕУ: 341.